Дуже серйозною проблемою франчайзингу в нашій країні стає, на жаль, традиційна зневага до інтелектуальної власності. У нас цінується товар, що має матеріальну форму, а франчайзинг припускає передачу і оплату інтелектуальної власності, такий як: торгова марка; технологія виробництва; організація бізнес-процесів і ряду інших.
Ще однією дуже істотною соціально-психологічною проблемою франчайзингу є боязнь підприємців, потенційних франчайзі, "втратити свою особу". Звісно, що входження у франчайзингову систему вимагає від франчайзі працювати за тими стандартами, які сформулював франчайзер. Проте робота в крупній франчайзинговій системі дає франчайзі такий досвід, який він за рідкісним виключенням не зможе придбати самостійно, і цей досвід компенсує всі інші втрати.
Як вже згадувалося вище, велика частина проблем франчайзингу, причому не тільки соціально-психологічних, пов'язана із слабою підготовкою підприємців, які могли б виступити організаторами франчайзингових систем (франчайзерами) і працювати в цих системах як франчайзі. Рішення цих проблем достатньо тривіальне: необхідно створити освітню систему, яка дозволила б значно розширити підготовку вітчизняних підприємців в області франчайзингу. Ця система повинна мати два напрями: широке, забезпечуючи пропаганду франчайзингу як економічного інструменту і вузьке, забезпечуючи цільове консультування суб'єктів франчайзингових систем (франчайзера і франчайзі) по конкретних економічних проблемах франчайзингу. Ці два напрямки повинні доповнювати один одного.
Широкий освітній напрям в області франчайзингу можна побудувати на системі учбових центрів, які повинні бути розміщені по всій території України. В цих центрах проходитимуть навчання як потенційні франчайзери, так і потенційні франчайзі. Причому на початковому етапі створення франчайзингових систем франчайзери можуть використовувати ці центри для цільової підготовки своїх франчайзі і їх співробітників. Для більш глибокої і широкої підготовки підприємців в області франчайзингу має сенс включити у вузівські учбові плани окремі учбові предмети і розділи по франчайзингу.
Вузький напрям пов'язаний з розвитком управлінського консультування по проблемах франчайзингу. Це консультування повинне охоплювати не тільки загальні проблеми франчайзингу, але і окремі розділи.
Особливо важливі: правові аспекти франчайзингу; взаємодія франчайзера і франчайзі; організація бухгалтерського обліку; підбір і управління персоналом. Цей напрям можна розглядати як освітній з певною натяжкою - це управлінське консультування (бізнес-консалтинг), який повинен доповнювати освітній напрям. Організаційні навчання і консультування можуть проводитися в учбово-консультаційних центрах при об'єднаннях консультантів або при об'єднаннях підприємців.
Підводячи підсумок аналізу проблем франчайзингу, можна ще раз виказати точку зору, що для розвитку франчайзингу в Україні є достатньо широкі можливості. Але для реалізації цих можливостей необхідно створити певні умови. Потрібна законодавча ініціатива по розробці закону про франчайзинг і внесення відповідних змін в пов'язані з ним закони і нормативні акти. Необхідне включення в урядову програму підтримки малого підприємництва системи розвитку франчайзингу. Дуже важливо створення системи податкових пільг для франчайзі, особливо на початковому етапі розвитку франчайзингової системи. Доцільно надати можливість застосування франчайзі спрощеної системи бухгалтерського обліку. Потрібне створення мережі учбово-консультаційних центрів по франчайзингу, не тільки в столиці, але і по всій Україні.
В теперешній час більшість українських підприємств не можна характеризувати як стабільні та такі, що мають стійкий фінансовий стан. Саме в такий час особливо гостро постає питання аналізу та дослідження фінансового стану підприємства, пошуку нових підходів до цієї проблеми. Фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Проведений в роботі аналіз являє собою комплексну оцінку фінансового стану підприємства, шляхом аналізу структури активу і пасиву балансу, аналізу показників ліквідності, рентабельності, платоспроможності.
За даними Української асоціації франчайзингу станом на жовтень 2008 року в Україні нараховувалось 190 франчайзингових компаній, що співробітничали з більш ніж 2 тис. франчайзі. В галузевому розрізі або за сегментами ринку маємо такі дані: 25% франчайзингових підприємств - це підприємства громадського харчування (фаст-фуди, ресторани); 20% -підприємства роздрібної торгівлі як продовольчими, так і непродовольчими товарами; 12% - підприємства сфери послуг мобільний зв'язок, перукарні, хімчистки, спортклуби, турагенства); 8% - АЗС; 35% - підприємства інших сфер.
Дослідивши також місце франчайзингу у міжнародних відносинах, можна зробити наступні висновки:
1. Франчайзинг є угодою, згідно з якою одна із сторін, звана франчайзером, передає іншій стороні, званій франчайзі, право практикувати певний бізнес згідно формату франчайзера і за встановлену плату. Франчайзинг надає можливість "копіювання" успішного бізнесу фірми, що володіє багатим досвідом і хорошою репутацією.
2. В процесі своєї еволюції сучасний франчайзинг пройшов через два основні етапи: етап традиційного франчайзингу та етап франчайзингу бізнес-формату.
3. Франчайзинг по суті є бізнес-практикою нарівні з дилерством, мережевим маркетингом, виробництвом по ліцензії та ін. Проте франчайзинг є найбільш сприятливою формою для підприємців, що починають. Це пояснюється тим, що між франчайзером і франчайзі встановлюються відносини постійної співпраці. В результаті ризик невдач набагато знижується в порівнянні з індивідуальним підприємництвом. У США лише 5% франчайзингових підприємств терплять невдачі в перші п'ять років, тоді як 90% інших дрібних і малих підприємств за той же період часу терплять банкрутство.
4. Франчайзинг поєднує в собі переваги, характерні малим підприємствам, з одного боку, і крупним компаніям, з іншого. І франчайзі, і франчайзер одержують один від одного те, що у них окремо відсутнє, швидше ніж це можна досягти в звичайній практиці підприємництва.
5. Переваги, які надає франчайзинг, не поступаються перед його недоліками, тим паче, що ефект останніх може бути значно зменшений шляхом правильної розробки франчайзингового договору і чіткої організації роботи франчайзера. Тому їх подальший перелік має на меті попередити деякі ситуації, в які може потрапити франчайзер у зв'язку з нелояльною діловою практикою менш серйозних франчайзі.
6. В Україні для законодавчого регулювання комерційних справ, відомих у міжнародній практиці як "франчайзинг" і "франшиза", використовується термінологія "комерційна концесія". Правовідносини сторін у договорі комерційної концесії регулюються ЦК України (статті 1115-1129).
7. У міжнародному плані франчайзинг набув найбільшого поширення в таких областях діяльності, як роздрібна торгівля і сфера послуг. Це пояснюється тим, що інвестиції в цих галузях невеликі і організація бізнесу з нуля вимагає менше часу. Що стосується виробничих підприємств, то там ситуація зовсім інша, що і зумовило передачу не всього бізнесу, а певних виробництв, технологій, патентів та ін. Відповідно, більшого поширення в даній області набули спрощені форми франчайзингу: ліцензійне виробництво, міжнародна виробнича кооперація і виробництво на давальницькій сировині.
Можна також виділити ряд проблем в українському франчайзингу.
Це проблеми економічного, соціально психологічного та організаційно-правового характеру.
1. Економічні проблеми.
· Нестабільність розвитку економіки України. Франчайзингові схеми вимагають стабільності і передбаченості економіки;
· Відсутність у більшості підприємців - потенційних франчайзі - необхідного стартового капіталу для входження у франчайзингову систему;
· Складність отримання кредитів для створення стартового капіталу.
· Політична нестабільність
· Економічна криза.
2. Організаційно-правові проблеми.
Хоча франчайзинг - це економічний інструмент і його проблеми в першу чергу слід шукати у сфері економіки, в Україні проблеми розвитку франчайзингу слід шукати перш за все в правовій сфері. Ці проблеми пов'язані з практично повною відсутністю правового забезпечення франчайзингу в Україні.
3. Соціально-психологічні проблеми.
До них можна віднести:
· відсутність вітчизняного досвіду і страх краху у суб'єктів франчайзингової системи - франчайзера і франчайзі;
· відсутність належної поваги до інтелектуальної власності;
· боязнь франчайзі втратити самостійність і власне "обличчя" підприємця і менеджера.
1. Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
2. Цивільний кодекс України. – К.: Школа, 2003. – 384 с.
3. Американская статистика франчайзинга // http://www.fransh.ru
4. Богданов Е.В. Договор в сфере предпринимательства. – Х.: Консум, 1997. 112 с.
5. Брагинский М.И., Витрянский В. В. Договорное право. – Кн. 3: Договоры о выполнении работ и оказании услуг. – М.: Статут, 2002. – С. 959-1032.
6. Взаимодействие малых предприятий с крупным производством на региональном уровне / Под ред. Н.Г. Главацкой // http://lib.rcsme.ru.
7. Герчикова И.Н. Международное коммерческое дело: Учебник для ВУЗов. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2001.
8. Довгань В.В. Франчайзинг – путь к расширению бизнеса. – М., 1997.
9. Ермошенко Н.М., Борсученко Э.И. Основные тенденции предпринимательства в странах с развитой рыночной экономикой. – Киев: УкрИНГЭИ, 1992. – 204 с.