Залучені джерела фінансування підприємства в сучасних умовах господарювання (стр. 1 из 4)

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

„Економіка підприємства”

Тема роботи: „Залучені джерела фінансування підприємства в сучасних умовах господарювання.”

Виконала студентка 2-го курсу групи ФК-08-4

Сергеєва І.Є.

Дніпропетровськ 2010р.

ЗМІСТ

ВСТУП

розділ 1. Інвестиціїяк джерела фінансування підприємства в умовах господарської діяльності

1.1 Економічний зміст інвестицій як джерел фінансування підприємства

1.2 Склад та структураінвестицій як джерел фінансування підприємства

1.3 Джерела формування інвестиційних ресурсів

розділ 2. формування інвестиційної політики підприємств на прикладі Львівської області

2.1 Джерела фінансування інвестиційної діяльності підприємств України

2.2 Інвестиційна політика Львівської області

розділ 3. Шляхиполіпшення інвестиційної діяльності в Україні

3.1 Проблеми залучення інвестицій в економіку України

3.2 Шляхи вирішення проблеми інвестиційної діяльності в Україні

ВисновОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Стабілізація національної економіки - це одна з найголовніших проблем економічної політики України на сучасному етапі розвитку. Її вирішення тісно пов'язане з підвищенням ефективності інвестицій, обсяги яких на нинішньому етапі економічного реформування досить обмежені. За цих умов, безперечно, підвищується відповідальність за вибір інвестиційних проектів і, звичайно, зростають вимоги до достовірності методів обґрунтування цього вибору та оцінки їх ефективності.

Актуальність курсової роботи полягає в тому що інвестиції виступають важливою умовою здійснення структурної перебудови національної економіки, забезпечення технічного прогресу, підвищення показників господарської діяльності на макро- та мікрорівнях.

Мета курсової роботи: аналіз ролі та значення іноземних інвестицій в розвитку України, а також вплив іноземного інвестування на регіональний розвиток. Проблеми іноземного інвестування в Україні та шляхи його подолання.

Успішне проведення ринкових реформ в Україні не можливе без ефективної структурної інвестиційної політики, перебудови економіки з ціллю створення сприятливого інвестиційного клімату. Корінним чином повинна змінитися діяльність інвесторів в умовах формування ринкового механізму в Україні.

Нові організаційно-правові відносини між суб’єктами інвестиційної діяльності потребують глибоких теоретичних і практичних знань для ефективного здійснення інвестицій у всій різноманітності їх форм: фінансових, реальних, інтелектуальних, інновацій.

В першу чергу ринкові зміни повинні здійснитися в інвестиційній сфері, що відігріє ключову роль для стабілізації економіки України.

Інвестиційна сфера потребує глибокого дослідження, оскільки вона відіграє особливу роль в економіці держави. Реформування інвестиційної діяльності, створення в Україні сприятливого інвестиційного клімату буде сприяти оздоровленню суспільно-політичної ситуації в Україні, створить умови для залучення всіх можливих джерел інвестиційних ресурсів. Формування інвестиційного ринку є багатоплановою загальнодержавною проблемою, в якій віддзеркалюються всі дестабілізуючі фактори, що впливають на економічний розвиток вітчизняних підприємств.

Проблеми пошуку шляхів активізації інвестиційної діяльності в Україні обумовили вибір теми магістерського дослідження.

РОЗДІЛ 1 Інвестиції як джерела фінансування підприємства в умовах господарської діяльності.

1.1 Економічний зміст інвестицій як джерел фінансування підприємства

Підвищення ефективності виробництва і піднесення рівня господарювання у всіх ланках економіки, орієнтація народного господарства на досягнення високих кінцевих результатів вимагають подальшого вдосконалення всієї системи управління.

В першу чергу ринкові зміни повинні здійснитися в інвестиційній сфері, що відіграє ключову роль в економіці.

Комплекс галузей і виробництва, що утворює інвестиційну сферу, покликаний забезпечити стабілізацію економіки і розширення виробництва.

Стабілізація економічного стану України повинна позитивно вплинути на інтенсифікацію виробничого процесу, а також повинен вплинути інвестиційний ринок, який в Україні тільки формується.

У відповідності до Закону України “Про інвестиційну діяльність” інвестиціями є всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької і інших видів діяльності, в результаті якої утворюється прибуток чи досягається соціальний ефект.

Сукупність вказаних цінностей, що обертаються на ринку, прийнято відносити до об’єктів інвестиційної діяльності.

Інвестиції відіграють надзвичайно велику роль в розвитку і ефективному функціонуванні економіки. Для того, щоб визначити цю роль, розглянемо два поняття – валові і чисті інвестиції.

Валові інвестиції представляють собою загальний обсяг інвестованих засобів в певному періоді, направлених на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних засобів.

Чисті інвестиції представляють собою суму валових інвестицій, зменшену на суму амортизаційних відрахувань в певному періоді.

Динаміка показника чистих інвестицій відображає характер економічного розвитку країни на тому чи іншому етапі. Якщо сума чистих інвестицій складає негативну величину (тобто якщо обсяг валових інвестицій менший від суми амортизаційних відрахувань), це означає зниження виробничого потенціалу і як наслідок – зменшення обсягу випуску продукції. Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю (тобто якщо обсяг валових інвестицій дорівнює сумі амортизаційних відрахувань), це свідчить про відсутність економічного росту. І, нарешті, якщо сума чистих інвестицій складає позитивну величину (тобто обсяги валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань), це означає, що економіка знаходиться на стадії розвитку, так як забезпечується розширене відтворення її виробничого потенціалу.

інвестиція економіка фінансування

1.2 Склад та структура інвестицій як джерел фінансування підприємства

Для сутнісно-змістової характеристики інвестицій істотне теоретичне і практичне значення має визначення різновидів інвестицій за окремими ознаками, тобто за їхнім функціонально-елементним складом (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Функціонально-елементний склад інвестицій підприємства.

Залежно від того, де вкладається капітал (у межах країни чи за кордоном), виокремлюють внутрішні (вітчизняні) й зовнішні (іноземні) інвестиції. У свою чергу внутрішні інвестиції поділяються на фінансові та реальні, а зовнішні — на прямі й портфельні.

Фінансові інвестиції означають використання наявного капіталу для придбання (купівлі) акцій, облігацій та інших цінних паперів, що їх випускають підприємства або держава. За такого інвестування має місце переміщення титулів власності, котрі дають право на одержання нетрудового доходу. У літературі з питань політичної економії капітал у вигляді цінних паперів називається ще фондовим, або фіктивним, оскільки він не є реальним багатством і не має ретельної вартості (на відміну від капіталу, вкладеного в різні сфери та галузі суспільного виробництва).[11]

Реальні інвестиції — це вкладення капіталу (грошей) у різні сфери та галузі народного господарства (суспільного виробництва) з метою оновлення існуючих і створення нових «капітальних» (матеріальних) благ, а як наслідок — одержання набагато більшого прибутку. Такі реальні інвестиції ще називають виробничими; проте в практиці господарювання за ними закріпилась інша назва — капітальні вкладення.

Зовнішні прямі інвестиції — це вкладення капіталу за кордоном, що за величиною становить не менше 10% вартості того чи того конкретного проекту, закордонні інвестицій, менші за 10% вартості здійснюваного за їх допомогою капітального проекту називаються портфельними. Періодичний аналіз співвідношення прямих і портфельних інвестицій має практичне значення для виявлення загальних масштабів і частки залучення іноземного капіталу у сферу розвитку й підвищення ефективності виробництва та інших напрямків діяльності суб’єктів господарювання.[11]

1.3 Джерела формування інвестиційних ресурсів

Визначальним джерелом формування позичкових інвестиційних ресурсів є звичайно довгострокові кредити банків, але за умови кризового стану економіки країни їх можна використати лише в дуже обмежених масштабах.

Емісія облігацій фірми як джерело формування інвестиційних ресурсів є доступною тільки фірмам з великими розмірами статутного фонду.

Відповідно до законодавства України емісія не повинна перевищувати 25% від суми статутного фонду. Проте це джерело формування інвестицій не набуло поки великого поширення через нерозвиненість фондового ринку і незначні розміри статутного фонду багатьох фірм.[13]

Інвестиційний лізинг є однією з перспективних форм залучення позичкових ресурсів. Його можна вважати різновидом довгострокового кредиту, що надається у натуральній формі, тобто як довгострокова оренда різноманітного устаткування і транспортних засобів. Інвестиційний селенг — це порівняно нова форма залучення інвестиційних ресурсів, яка полягає у передачі власником права користування і розпорядження своїм майном за певну плату. До такого майна можуть належати будівлі, споруди, сировина і матеріали, цінні папери, продукти інтелектуальної праці. Із залучених джерел фінансування інвестицій насамперед необхідно назвати емісію акцій (акціонерний капітал) та інвестиційних сертифікатів, що її можуть здійснювати виробничі фірми та інвестиційні фонди чи компа-нії. Для підприємств інших організаційно-правових форм (крім акціонерних товариств) основною формою додаткового залучення капіталу може стати збільшення статутного фонду за рахунок нових внесків (паїв) вітчизняних і зарубіжних інвесторів.[13]