Содержание
Вступ
Суть ринку засобів виробництва
Функції ринку засобів виробництва
Вивчення ринку матеріальних ресурсів
Інфраструктура ринку матеріальних ресурсів
Висновок
Ринок виник одночасно з товарним виробництвом як його невід'ємна частина, товарне виробництво характеризується саме тим, що продукт виробляється не для власного споживання, а для інших, на продаж. Товарне виробництво регулюється механізмом купівлі-продажу на основі товарно-грошових відносин. Це процес руху товарів від сфери виробництва до сфери споживання. Наявність обмінних відносин між виробником та споживачем через систему купівлі-продажу на основі вільного ціноутворення створює ринок. Ринок і поділ праці нероздільні. Ринок властивий здоровій економіці, він несумісний з монополією. Чим глибший поділ праці, тим більш розвинений ринок, а разом з ним усі його інструменти - гроші, кредит, прибуток. Ринкова економіка базується на 3-х засадах: свободі підприємництва; конкуренції; еквівалентному обміні.
Ринок засобів виробництва в Україні, як у всіх постсоціалістичних державах, є новим. Триває процес його створення, тобто перехід від централізованого розподілу засобів виробництва і прикріплення споживачів до постачальників до вільної торгівлі. Мета цього переходу полягає в: створенні реальних передумов активного впливу ринку засобів виробництва на їх виробників і споживачів; забезпеченні динамічної відповідності між попитом і пропозицією; наданні підприємствам можливості придбати матеріальні ресурси у відповідності з їх платоспроможним попитом; реалізації ними продукції, яка виробляється, керуючись стратегією і тактикою своєї діяльності, законами та нормами ринкового товарного обігу.
Ринок керується дією таких основних законів, як закон попиту і пропозиції, закон вартості, закон конкуренції та закон грошового обігу.
Створення ринку засобів виробництва означає перехід від фондового розподілу матеріальних ресурсів до застосування широкого спектру товарно-грошових відносин.
ринок засіб матеріальний ресурс
Ринок матеріальних ресурсів характеризується високим ступенем самозбалансованості і саморегулювання; сприяє високій соціальній активності підприємств з метою забезпечення виробництва.
Ринок виник одночасно з товарним виробництвом як його невід'ємна частина, товарне виробництво характеризується саме тим, що продукт виробляється не для власного споживання, а для інших, на продаж. Товарне виробництво регулюється механізмом купівлі-продажу на основі товарно-грошових відносин. Це процес руху товарів від сфери виробництва до сфери споживання. Наявність обмінних відносин між виробником та споживачем через систему купівлі-продажу на основі вільного ціноутворення створює ринок. Ринок і поділ праці нероздільні. Ринок властивий здоровій економіці, він несумісний з монополією. Чим глибший поділ праці, тим більш розвинений ринок, а разом з ним усі його інструменти - гроші, кредит, прибуток. Ринкова економіка базується на 3-х засадах:
свободі підприємництва;
конкуренції;
еквівалентному обміні.
Ринок засобів виробництва в Україні, як у всіх постсоціалістичних державах, є новим. Триває процес його створення, тобто перехід від централізованого розподілу засобів виробництва і прикріплення споживачів до постачальників до вільної торгівлі. Мета цього переходу полягає в:
створенні реальних передумов активного впливу ринку засобів виробництва на їх виробників і споживачів;
забезпеченні динамічної відповідності між попитом і пропозицією;
наданні підприємствам можливості придбати матеріальні ресурси у відповідності з їх платоспроможним попитом;
реалізації ними продукції, яка виробляється, керуючись стратегією і тактикою своєї діяльності, законами та нормами ринкового товарного обігу.
Ринок керується дією таких основних законів, як закон попиту і пропозиції, закон вартості, закон конкуренції та закон грошового обігу.
Створення ринку засобів виробництва означає перехід від фондового розподілу матеріальних ресурсів до застосування широкого спектру товарно-грошових відносин.
Ринок матеріальних ресурсів характеризується високим ступенем самозбалансованості і саморегулювання; сприяє високій соціальній активності підприємств з метою забезпечення виробництва.
Ринок виконує такі функції:
визначає суспільну цінність вироблених товарів;
встановлює необхідні відтворювальні пропорції;
забезпечує динамічну відповідність між попитом і пропозицією;
ліквідує дефіцит матеріальних ресурсів;
дає кожному підприємству реальну можливість у межах своїх фінансових ресурсів забезпечити себе матеріально-технічними засобами.
Таким чином, забезпечення підприємств матеріально-технічними ресурсами через вільну купівлю-продаж за прямими зв'язками, через посередників, фірмові магазини - є основне завдання управління.
Створення ринку засобів виробництва в умовах ринкових відносин має базуватися на високому рівні економічної та юридичної самостійності господарських систем, що проявляються в:
праві підприємства формувати свою виробничу програму з урахуванням попиту (замовлень), керуючись власною вигодою;
вільному виборі контрагентів у забезпеченні матеріальними ресурсами;
свободі вибору часу закупок матеріальних ресурсів;
самостійному визначенні договірних цін з урахуванням затрат на виробництво і якості матеріалів; - ліквідації монополії постачальників, посередників через створення аналогічних підприємств.
Ринок засобів виробництва сприяє:
розвитку конкуренції між товаровиробниками і власниками ресурсів;
вільному переливу капіталу між галузями і регіонами;
реалізації товарів за цінами рівноваги, відображаючи реальне співвідношення між попитом і пропозицією.
Таким чином, ринок - це комплексне поняття, яке включає в себе сферу обміну товарів, економічний простір (місце), на якому відбувається обмін товарів та товарно-грошових відносин, систему вільного руху товарів.
У ринкових відносинах бере участь безліч суб'єктів - виробників, споживачів, посередників. Тому на ринку складається відповідна кон'юнктура, тобто співвідношення між попитом та пропозицією як за окремими товарами та групами, так і за товарною масою в цілому.
Попит - це форма вираження потреби в засобах виробництва на ринку, яка забезпечується відповідною сумою грошей. Це платоспроможний попит. На ринку він існує в грошовому вираженні.
Попит на ринку засобів виробництва являє собою потенційну потребу в товарах, забезпечену відповідною сумою грошей, яку покупець може витратити на придбання товарів, ресурсів. Це складне і багато структурне явище. Є різні види попиту.
1. Інтенсивний попит - властивий початковому стану виходу товару на ринок.
2. Стабільний - сформований попит. Він існує на етапі масового виробництва і продажу товару.
3. Скоригований попит - тенденція зростання запасів, товару.
4. Відсутність попиту - товар практично не купується. Класифікація видів попиту виходить із теорії життєвого циклу товару, у відповідності з яким кожен товар проходить стадію піднесення, стабільності і затухання. В маркетингу ці цикли покладені в основу управління цінами. Оцінки циклів і тенденцій попиту необхідні для гнучкого управління ресурсами.
Пропозиція - це та кількість продукту, яка перебуває на ринку або може бути доставлена. Пропозиція завжди має натуральне вираження: штуки, тонни, метри. Попит і пропозиція постійно перебувають під впливом багатьох факторів. Але на ринку вони найбільш оперативно реагують на коливання цін. Якщо ціни на товари зростають, попит на них зменшується. При зниженні цін попит зростає.
При зростанні цін пропозиція збільшується, бо кожна одиниця виробленої продукції приносить виробникові додатковий прибуток.
Потенційна пропозиція визначається за сукупністю договорів на поставку товару на певний період постачальниками.
Постачальники - це підприємства, окремі фізичні особи, що забезпечують споживачів необхідними для них матеріальними ресурсами.
Ринок засобів виробництва - це сукупність економічних відносин між самостійними суб'єктами господарської діяльності, що виникають у сфері обігу, в зв'язку з продажем-купівлею товарів, призначених для виробництва нових продуктів та послуг.
Ринок засобів виробництва є складовою частиною інтегрованого ринку, який являє собою складну ринкову структуру. В свою чергу, ринок засобів виробництва слід розглядати як розгалужену динамічну систему. Основою аналізу структури цієї системи є різні ознаки:
Особливі товарні групи (ринок сировини, машин, обладнання, напівфабрикатів та комплектуючих виробів).
Окремі товари (ринок газу, металів, деревини, вугілля, електроенергії, палива).
Суб'єкти товарного обігу (оптовий, роздрібний).
Раціональне розміщення (місцевий, обласний, національний, міждержавний ринки).
Ринок засобів виробництва забезпечує вільну реалізацію засобів виробництва - сировини, матеріалів, пального, енергії, обладнання.
Його формування здійснюється на основі таких організаційно-економічних принципів.
Використання закономірностей товарного виробництва і товарно-грошових відносин. Цей принцип передбачає створення умов із виробництва продукції для ринку відокремленими виробниками та реалізації її у будь-яких кількостях і будь-якому покупцеві на їх розсуд та за цінами, які складаються залежно від співвідношення попиту та пропозиції.
Господарська самостійність та економічна відповідальність у процесі купівлі-продажу матеріальних ресурсів. Господарська самостійність повинна полягати у свободі підприємств і сприяти плануванню та здійсненню виробництва продукції самостійно або через торговельних представників. Підприємства самі встановлюють економічні зв'язки з продавцями матеріальних ресурсів та покупцями їхньої продукції, здійснюють матеріально-технічне забезпечення виробництва і збут продукції, розпоряджаються своїми доходами та прибутками.