1) Надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;
2) Бере участь:
– у розробленні центральними органами виконавчої влади національної та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;
– у навчанні, підвищення рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;
– в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;
– у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицині праці;
3) Перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні групових нещасних випадків, нещасних випадків із смертельними наслідками та можливою інвалідністю, а також професійних захворювань;
4) Веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує створення тематичних кінофільмів, радіо і телепередач, видає та розповсюджує нормативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам’ятки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці. З метою виконання цих функції Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;
5) Бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;
6) Вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та не шкідливих умов виробництва;
7) Надає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу для розв’язання особливо гострих проблем з охорони праці;
8) Виконує інші профілактичні роботи.
2.2 Обов'язки фонду соціального страхування від нещасних випадків
У разі настання страхового випадку робочі органи виконавчої дирекції Фонду зобов’язані у встановленому законодавством порядку сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання.
Медична допомога, що надається потерпілому, фінансується робочими органами Фонду лише за те ушкодження здоров’я, яке є прямим наслідком травми на виробництві або професійного захворювання, що визначається рішенням МСЕК або в разі, якщо потерпілому не встановлено стійкої втрати працездатності, лікарсько-консультативною комісією.
До соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків з медичного обслуговування потерпілих відносяться:
1) організація цілеспрямованого та ефективного лікування потерпілого в лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого (обслуговування вузько профільними лікарями та лікарями загальної практики, утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії, тощо);
2) забезпечення потерпілих протезами, ортопедичними, коригуючи ми виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезами (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
3) забезпечення згідно з медичним висновком домашнього догляду за потерпілим, допомоги у веденні домашнього господарства (або компенсувати його відповідні витрати);
4) додаткове харчування, яке призначається на конкретно визначений строк за раціоном, який складає дієтолог та затверджує МСЕК;
5) безоплатне надання путівок для санаторно-курортного лікування;
6) придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем за наявності у потерпілого медичних показань для його одержання.
Також Фонд повинен своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:
1) допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
2) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності застрахованої особи;
3) щомісячну страхову виплату в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку застрахованої особи (далі – щомісячна страхова виплата);
4) виплату застрахованій особі у розмірі її середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні її на легшу роботу;
5) виплату застрахованій особі під час її професійної реабілітації;
6) одноразову допомогу в разі смерті застрахованої особи;
7) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті застрахованої особи;
8) витрати на поховання застрахованої особи.
Ступінь втрати професійної працездатності застрахованим особам встановлюється МСЕК за участю представників робочих органів виконавчої дирекції Фонду. МСЕК встановлює ступінь обмеження професійної працездатності застрахованої особи, визначає професію, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу інвалідності у зв’язку з ушкодженням здоров’я.
Ступінь втрати професійної працездатності, що встановлюється МСЕК застрахованій особі, визначається у відсотках професійної працездатності, яку вона мала до ушкодження здоров’я.
Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду керується постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 року №83 «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда», від 04.04.1994 року №221 «Про затвердження Порядку організації та проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності» та наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.11.1995 року №212 «Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків».
Стійкою втратою професійної працездатності вважається будь-яка її втрата (встановлення групи інвалідності, встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, а також встановлення лише ступеня втрати професійної працездатності), визначена медико-соціальними експертними комісіями (далі – МСЕК) на обумовлений термін або безстроково.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви застрахованої особи або заінтересованих осіб за наявності усіх необхідних документів, затверджених постановою правління Фонду і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа. Порядок реєстрації заяви застрахованої особи або заінтересованих осіб визначається виконавчою дирекцією Фонду.
Рішення про призначення страхових виплат оформляється постановою (в тому числі в разі встановлення страхової виплати за рішенням суду), в якій зазначаються дані про застраховану особу та заінтересованих осіб, розміри виплат на кожного члена сім’ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду можуть затримати страхові виплати до з’ясування підстав для виплат, якщо документи про страховий випадок оформлені з порушенням встановлених вимог.
Особова справа застрахованої особи формується за її бажанням в робочих органах виконавчої дирекції Фонду за місцем знаходження підприємства або за місцем проживання застрахованої особи.
Середньомісячна заробітна плата для розрахунку страхових виплат обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. №1266 (із змінами, внесеними постановою КМУ від 22.02.2006 р. №193), шляхом множення середньої заробітної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
Доставка і переказ сум, що виплачуються застрахованим особам та заінтересованим особам, проводяться за рахунок Фонду.
Ці суми перераховуються на їх особові рахунки в банку, а в разі відсутності можливості отримання коштів у банку – поштовими переказами.
Страхові виплати, одержані застрахованою особою або заінтересованими особами, можуть бути утримані робочим органом виконавчої дирекції Фонду, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або якщо подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.
Належні суми страхових виплат, що з вини Фонду не були своєчасно виплачені особам, які мають на них право, у разі смерті цих осіб виплачуються членам їх сімей, а в разі їх відсутності – включаються до складу спадщини.
Фонд може відмовити у страховій виплаті застрахованій особі, якщо мали місце:
– навмисні дії застрахованої особи, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку, якщо це встановлено комісією з розслідування страхового випадку;
– подання роботодавцем або застрахованою особою Фонду свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок;
– вчинення застрахованою особою умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.
Страхова виплата може бути припинена:
– на весь час проживання застрахованої особи за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, в разі неподання застрахованою особою щороку в грудні документів, якими засвідчується факт перебування застрахованої особи в живих, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 року №998 «Про затвердження Порядку здійснення страхових виплат, призначених у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, які спричинили втрату працездатності, особам, що виїхали за межі України»;