Смекни!
smekni.com

Державне регулювання ринку праці (стр. 2 из 2)

Його втручання може бути адміністративним або економічним. Вплив на тривалість робочого часу і оплату одиниці робочого часу звичайно носить адміністративний характер, у більшості розвинутих країнах держава регламентує максимальну тривалість робочого тижня та мінімальну заробітну плату. Ці норми являються орієнтиром при укладенні трудового договору між підприємцями та працівниками.

2. Напрями прямого економічного впливу держави на розвиток ринку праці в Україні

Визначальними напрямками прямого економічного впливу держави на розвиток ринку праці в Україні є такі:

- формування оптимальних нормативів пільгового оподаткування підприємствам, які створюють додаткові робочі місця для громадських робіт і фонди страхування на випадок безробіття;

- формування оптимальних нормативів пільгового оподаткування та застосування пільгових кредитів для підприємств, що приймають на роботу жінок, молодь, інвалідів та інших осіб, які підпадають під 5%-ву квоту. Водночас нормативні штрафи та санкції мають застосовуватись до підприємств, що відмовляють у прийомі на роботу зазначеним особам. Механізм дії цих важелів повинен бути законодавчо врегульований;

- оптимізація заробітної плати робітника з урахуванням ціни мінімального споживчого кошика. Цей норматив та механізм його дії мають визначатися виходячи з цін мінімального споживчого кошика для робітника та членів його сім’ї, які перебувають на його утриманні, та ціни робочої сили. Зазначений норматив має враховувати також регіональний рівень цін на споживчі товари та особливості змін ціни робочої сили на регіональному ринку праці;

- оптимізація нормативу допомоги по безробіттю на рівні фізіологічного мінімуму споживання на безробітного та членів його сім’ї, які перебувають на його утриманні;

- уведення квот на постачання робочої сили. Механізм застосування таких квот має враховувати можливості працевлаштування робочої сили в регіоні, рівень попиту на неї, рівень цін, наявність житла та розвиток соціальної інфраструктури;

- дотації підприємствам, що створюють центри підготовки та перепідготовки кадрів на потребу ринку. Механізм надання таких дотацій має враховувати регіональний попит на робітників певної спеціальності в регіоні та якість підготовки кадрів.

Ще одним напрямком державного впливу на ринок праці є державні контракти. Вони укладаються між державою та підприємствами, спрямовуватися на створення додаткових робочих місць і пом’якшення наслідків безробіття, створення робочих місць на громадських роботах регіонального масштабу. Державні контракти мають ураховувати стан ринку праці на перспективу, інших сегментних ринків і розвиток демографічної ситуації в регіоні.

Висновок

Державне регулювання ринку праці має дуже важливе значення, тому що направлене на досягнення раціонального в конкретних соціально-економічних умовах рівня зайнятості, найбільшої відповідності професійній структурі займаних робочих місць, пом’якшення наслідків безробіття.

Державна політика у області зайнятості в Україні покликана охоплювати регулювання заробітної платні, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва, надання допомоги безробітним в організації власної справи, створення мережі підприємств захищеної зайнятості для інвалідів, організацію перепідготовки працівників, організацію суспільних робіт, виплату допомоги по безробіттю.

Розрізняють наступні заходи державного регулювання ринку праці: адміністративні загальної направленості, спеціалізовані адміністративні, загальні економічні, організація суспільних робіт, регулювання величини та структури пропозиції робочої сили.

Список використаної літератури

1. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2000.

2. Брич В. Я. Регулювання ринку праці: регіональні аспекти. – К., 1997.

3. Державне регулювання економіки / За ред І.Р. Михасюка. – К.: АТІКО, Ельга-Н, 2000.

4. Дідівська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – К.: Знання-Прес, 2002.

5. Михасюк І.Р., Залога З.М., Сажинець С.Й. Державне регулювання перехідної української економіки. Львів, 1998.

6. Гуревич М.М. Государственное регулирование в условиях рыночной экономики. – Харьков, 1995.

7. Мельник А.Ф. Державне регулювання економіки. Навч. посіб. – К., 1994.

8. Бондар И.К. Рынок труда и безработица. – К., 1992.

9. Заяць Т., Данюк В. Перспективні методи регулювання регіональних ринків праці // Україна: аспекти праці. – 1997. - № 5. – С. 3-5.

10. Мельник А. Ф. Державне регулювання економіки перехідного періоду. Світовий досвід і проблеми України. – Тернопіль, 1995.