Крім економічних показників, на виробництво продукції (реалізацію послуг) істотним чином впливає фінансовий стан підприємства.
2.2 Аналіз показників фінансового стану підприємства ВАТ “Енерготрансбуд”
Фінансовий стан підприємства визначається його здатністю фінансувати свою діяльність за рахунок наявних у його розпорядженні власних, позикових і залучених коштів, умілого їхнього розміщення й ефективного використання тощо [21; 22].
Фінансовий стан підприємства може бути абсолютно стійким, нормально стійким, нестійким і кризовим [23].
Абсолютна стійкість фінансового стану підприємства забезпечується в тих випадках, коли запаси і витрати (З) менше суми власного оборотного капіталу (ВКоб) і кредитів банків під товарно-матеріальні цінності (КБтмц), тобто З < ВКоб + КБтмц, а коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат джерелами засобів (Кз) більше 1, тобто
| Коз= | ВКоб+ КБтмц | > 1 (2.1) |
| З |
Нормальна стійкість, при якій гарантується платоспроможність підприємства за умови З = СКоб+КБтмц, тобто
| Коз= | ВКоб+ КБтмц | = 1 (2.2) |
| З |
Нестійкий фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення його рівноваги за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Зтим) в оборот підприємства (резервного фонду, фондів нагромадження і споживання, кредитів банків на тимчасове поповнення оборотних коштів, підвищення кредиторської заборгованості над дебіторською й ін.), тобто 3 = ВКоб+ КБтмц + Зтим чи
| Коз= | ВКоб+ КБтмц+Зтим | = 1 (2.3) |
| З |
Кризовий фінансовий стан, при якому З > ВКоб + КБтмц + Зтим чи
| Коз= | ВКоб+ КБтмц | < 1 (2.4) |
| З |
Рівновага платіжного балансу тут забезпечується за рахунок прострочення платежів по оплаті праці, позичкам банків, постачальникам, бюджету, позабюджетним фондам і ін.
Стійкість фінансового стану може бути відновлена шляхом:
а) прискорення оборотності капіталу;
б) обґрунтованого зменшення запасів і витрат;
в) поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.
Який саме буде фінансовий стан підприємства залежить від результатів його діяльності. При успішному виконанні планів виробництва і реалізації продукції, зниженні її собівартості, зростанні маси одержуваного прибутку, умілому розміщенні оборотного капіталу фінансовий стан підприємства буде зміцнюватися і навпаки [24].
Для оцінки фінансового стану використовуються також показники, що характеризують структуру капіталу підприємства по його розміщенню і джерелам утворення, ефективності й інтенсивності його використання, платоспроможності і кредитоспроможності підприємства і запасу його фінансової стійкості.
У ринкових умовах підвищується значення аналізу платоспроможності малого підприємства через зростання необхідності своєчасної оплати підприємством поточних платежів (боргових зобов’язань) [25].
Оцінка платоспроможності проводиться за даними бухгалтерського балансу на основі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для перетворення їх у готівку. Поняття платоспроможності і ліквідності дуже близькі, тому що від ступеня ліквідності балансу залежить платоспроможність і її перспектива.
Платоспроможність підприємства тісно пов'язана з поняттям кредитоспроможності. Кредитоспроможність означає можливість своєчасного погашення отриманих кредитів. Кредитні організації при видачі кредитів підприємству враховують розмір і склад майна позичальника, стійкість фінансового стану, репутацію й ін. Банк аналізує акуратність оплати рахунків кредиторів, тенденції розвитку підприємства, причини звернення за кредитом, наявність і склад боргів іншим підприємствам. Аналізується фінансовий стан позичальника, рівень рентабельності виробництва, оборотність оборотного капіталу й ін. Усі кредитопозичальники підрозділяються на три класи.
Перший клас означає некредитоздатність підприємства (при загальному коефіцієнті ліквідності < 1).
Другий клас – Клзаг. = 1-1,5.
Третій клас – Клзаг - > 1,5.
По кожному класу кредитопозичальників застосовуються свої умови кредитування.
Проаналізуємо рівень фінансової стабільності відкритого акціонерного товариства “Енерготрансбуд” (табл. 2.10).
Аналіз таблиці показує, що підприємство має нестійку фінансову стабільність. Про це свідчать всі показники, що характеризують фінансову стабільність підприємства. Слід відмітити, що рівень фінансової стабільності у 2009 р. покращився порівняно з 2008 р. Так, зросли коефіцієнти автономії, забезпеченості запасів і витрат. Однак знизився коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів, коефіцієнт маневрування. Крім того, по більшості показникам фінансової стабільності підприємства спостерігається невідповідність їх нормативам.
Таблиця 2.10
| Коефіцієнти | Норматив | 2008 р. | 2009 р. | Відхилення, +/- |
| Коефіцієнт автономіїКа = П3 - А4 / П2 + Со | ³0,8 | + 0,03 | + 0,12 | + 0,09 |
| Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштівКсп = П2 + Со / П3 | ³1,0<1 | + 0,72 | + 0,53 | - 0,19 |
| Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат Кз=П3-А4/А3 | ³0,8 | + 0,05 | + 0,21 | +0,16 |
| Коефіцієнт маневруванняКм = П3 - А4 / П3 | =0,5 | + 0,2 | + 0,1 | - 0,1 |
Таким чином, відкрите акціонерне товариство “Енерготрансбуд” має недостатньо власних оборотних коштів для маневрування, забезпечення виробничих запасів та функціонування і значно залежить від зовнішніх джерел фінансування.
Фінансовий стан підприємства характеризується також його платоспроможністю.
Таким чином, на фінансовий стан підприємства впливають економічні ресурси, його фінансова структура, ліквідність та платоспроможність, а також здатність адаптуватися до зміни середовища, в якому воно функціонує. Інформація стосовно економічних ресурсів, які контролюються підприємством, і стосовно його здатності в минулому змінювати ці ресурси є корисною для визначення можливостей підприємства генерувати свої грошові кошти та їх еквіваленти у майбутньому. Інформація щодо фінансової структури є корисною при прогнозуванні майбутніх потреб у позиках, при визначенні розподілу майбутніх прибутків та потоків грошових коштів серед власників підприємства.
2.3 Економічна оцінка результативності діяльності ВАТ “Енерготрансбуд”
Кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства – це балансовий прибуток або збиток, які є алгебраїчною сумою результатів діяльності.
Прибуток виступає основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення усіх форм інвестування. Вся діяльність підприємства спрямована на забезпечення зростання прибутку або його стабілізації на певному рівні [26].
Проаналізуємо прибуток по стадіям і факторам його формування (табл. 2.11).
Таблиця 2.11
Склад і динаміка структури балансового прибутку
| Склад балансового прибутку | 2008 р. | 2009 р. | ||||
| тис. грн. | % | план | факт | |||
| тис. грн. | % | тис. грн. | % | |||
| 1. Прибуток від реалізації продукції2. Прибуток від іншої реалізації3. Збиток від іншої реалізації4. Прибуток від позареалізаційної діяльності5. Збитки від позареалізаційної діяльності6. Балансовий прибуток(п. 1 + п. 2 - п. 3 + п. 4 - п. 5) | 620,540,240,291,241,17620,56 | 99,990,040,050,200,17100 | 650,500,520,451,351,40650,52 | 99,990,080,070,210,21100 | 640,350,530,551,321,29640,36 | 99,990,080,090,210,19100 |
Як видно з даних таблиці 2.11 у 2009 році було отримано на 3,19 % балансового прибутку більше, ніж у 2008 році. Таке становище було обумовлено збільшенням прибутку від іншої реалізації. Структура балансового прибутку ВАТ “Енерготрансбуд” та його складові протягом досліджуваного періоду зазнали незначних змін і знаходились приблизно на однаковому рівні. Так, найбільшу частку займав прибуток від реалізації продукції – 99,99 %, прибуток (збиток) від іншої реалізації мали невелику частку – менше 1 %, прибуток (збиток) від позареалізаційної діяльності – також становили незначну частку – 0,17-0,21 %. Така тенденція характерна як для 2008-2009 років, так і порівняно з плановими показниками на 2009 р.
Відношення балансового прибутку до середньої вартості основних засобів і оборотних коштів визначає загальну рентабельність підприємства. Рентабельність виробництва продукції (реалізації послуг) розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (послуг) до виручки від реалізації продукції (послуг).
Рентабельність має кілька форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси використовують у розрахунках. Поняття рентабельності застосовують як до продукції та виробництва, так і до інвестованих ресурсів. Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут.