Специфічно у цьому плані розглядається залежність від обсягу виробництва витрат на поточний, капітальний, середній ремонти устаткування та інших витрат, пов'язаних з його поліпшенням. Як відомо, законодавство України передбачає право підприємств усіх форм власності щорічно робити такі витрати щодо всіх основних засобів в обмежених розмірах (а саме — не більше 5% балансової вартості основних засобів підприємства на початок року) із зарахуванням їх до складу валових витрат і собівартості продукції. При аналізі витрат на утримання та експлуатацію устаткування доцільно вважати, що витрати на його поліпшення на 50 відсотків залежать від завантаженості, тобто від обсягу виробництва. Втім, коефіцієнт залежності цих витрат, а також інших витрат на утримання та експлуатацію устаткування слід диференціювати, виходячи з конкретних умов роботи підприємства, діяльність якого аналізується.
При аналізі загальновиробничих витрат і загальногосподарських витрат прийнято вважати, що вони практично не залежать від обсягу виробництва і реалізації продукції. Тому в основу висновків про стан цих витрат та їх вплив на собівартість продукції кладеться зіставлення планових і звітних показників про видатки за окремими статтями.
Детальний розгляд складу і структури собівартості продукції підприємства та визначення стану витрат за кожною із статей прямих і комплексних витрат допомагає краще осмислити результати аналізу витрат на одну гривню товарної продукції. Такий аналіз доцільно проводити як відносно параметрів, закладених у бізнес-плані підприємства, так і за динамікою. Нижче наводиться методика проведення факторного аналізу показників витрат на одну гривню товарної продукції порівняно з показниками, закладеними у бізнес-плані (динамічний аналіз відносно фактично досягнутих параметрів за базовий рік виконується аналогічно).
Розглядаються такі фактори, які визначають рівень витрат на одну гривню товарної продукції:
а) зміна (зменшення або збільшення) собівартості продукції за окремими статтями витрат;
б) відхилення від прийнятих у плані цін на покупні матеріальні ресурси;
в) відхилення від врахованих відпускних цін на готову продукцію підприємства;
г) зміна асортиментної структури виготовленої продукції. Методика виявлення цих факторів ілюструється плановими і звітними даними заводу металовиробів.
В даний час м. Запорожжя з населенням понад 900 тис. чоловік є великим економічним центром Запорізької області й України. Тут нараховується 112 промислових підприємств-гігантів. По промисловому потенціалі м. Запорожжя займає третє місце в країні.
У результаті роботи промисловості міста з 19677 джерел виділення шкідливих речовин відбувається 1062 тис. тонн викидів у рік. 9899 джерел виділення оснащені очисними установками в кількості 2640 одиниць. Чи щорічно чи уловлюється знешкоджується 774.9 тис. чи тонн 74.6% шкідливих речовин. Інші викиди в кількості 287.1 тис. чи тонн 25.4% попадає в навколишнє середовище, з яких 87,6 тис. тонн (11.0%) твердих і 199.5 тис. тонн (73.7%) газоподібних.
Сьогодні не секрет, що представляє наш регіон (Запорізька область) і вся Україна в цілому в екологічному плані.
Це величезні шламонакопителі, зіпсований повітря, купи не переробленого металобрухту, смітника застарілого устаткування.
Десятки років підряд великі підприємства області скидають шлаки в шламонакопителі (наприклад Дніпроспецсталь з 1949 року). Нагромадилося вже сотні млн. тонн. Цей шлак не придатний у будівництві, тому що в його складі зустрічаються «украплення» металу, тому що сучасні технології одержання легованих сталей не дозволяє використовувати на 100% сировину.
Більшість кольорових металів при легуванні сталей окисляються й ідуть у шлак.
Крім того сучасні газоочистки працюють на принципі відловлювання металевих складових у газах. Що далі робити з цими «виловленими» елементами підприємства не знають. Тому, що при плавленні цей мілкодісперсний порошок загоряється і згоряє (у звичайних електропечах). Крім того велике утруднення викликає переробка стружки. Вимагаються витрати на її пакетування, різання, підготовку. Тому що непідготовлена стружка й обпилювання сильно чадіють у печі.
Тому підприємство «Елеко ЛТД» разом з київським інститутом електрозварювання ім. Патона розробило принципово нову технологію переробки перерахованих вище промислових відходів.
Розроблена технологія дозволяє переробляти шлаки, відходи гальванічного виробництва (ділянки травлення електронних плат, хромування, нікелювання), відходи газоочистки, брухт, стружку і побутові відходи (консервні банки, батарейки, автомобільні акумулятори і т.п.).
Тому ефективність уведення даної технології в нашому регіоні очевидна і незаперечна.
У регіоні знаходяться такі великі заводи як Запоріжсталь, Дніпроспецсталь, що сьогодні працюють відносно нормально і постійно поповнюють запаси шламонакопителей.
Крім того Дніпроспецсталь робить якісні, спеціальні сталі й у зв'язку з чим використовує у своєму виробництві легуючі добавки кольорових металів.
Фахівці підприємства разом з київським інститутом електрозварювання ім. Патона провели хімічний аналіз трьох типів відходів ОАО «Дніпроспецсталь» (а їхні десятки типів).
Апарат керування складається з 10 чоловік: директор; комерційний директор; бухгалтер; технолог; головний інженер; інженер по техніці безпеки; інженер по устаткуванню; економіст; кадровик; зав.складом.
Для керування міні-заводом не треба великого і складного апарата керування.
Ці люди - висококваліфіковані фахівці, що знають свою справу, що мають визначений досвід у своїй області. Додаткові вимоги - енергійність, комунікабельність, зацікавленість у загальній справі і виробництві.
Система оплати праці працівників апарата керування - договірно-контрактна по прогресивних ставках (в залежності від обсягу продажів), що буде стимулювати їх до зацікавленості в результатах своєї праці а також діє система участі в прибутках.
Контроль якості продукції здійснюється майстром ділянки. Головною його задачею є попередження виникнення шлюбу і контроль якості продукції в строгій відповідності зі стандартами і технічними умовами. Він включає :
1. контроль сировини і матеріалів
2. контроль за дотриманням режиму технологічного процесу
3. контроль якості готової продукції і здача її замовникам.
Він здійснюється після кожної плавки добором невеликої кількості металу для аналізу в хімічній лабораторії. Такий частий аналіз необхідний через специфічність відходів (неоднаковий склад, різні домішки). Складається паспорт плавкі. На кожнім злитку ставиться печатка лабораторії. Для цієї мети використовується складна установка спектрального аналізу, що допомагає визначити склад злитка з точністю до сотих відсотка.
Витрати на одну гривню виробленої продукції підприємства “ЕЛЕКО” за звітний і базовий роки наведено у табл. 3.1
Таблиця 3.1
Витрати на одну гривню виробленої продукції
Показник | Базовий рік (у цінах базового року) | Звітний рік | |
за бізнес-планом | фактично | ||
| Вартість виробленої продукції в оптових цінах без ПДВ і акцизного збору, тис. грн. | 17448 | 29002 | 25338 |
| Повна собівартість виробленої продукції, тис. грн. | 13532 | 21372 | 20105 |
| Витрати на 1 грн. виробленої продукції | 77,56 | 73,69 | 79,35 |
Наведені дані свідчать про те, що підприємство у звітному році має значно гірший показник з витрат на одну гривню виготовленої продукції, ніж передбачалося бізнес-планом; погіршився він і порівняно з досягнутим рівнем у базовому році. Ця обставина орієнтує на розв'язання аналітичних задач, пов'язаних з розкриттям причин становища, що склалося, з пошуком резервів зменшення витрат на виробництво й оптимізацією асортименту продукції, яка випускається та реалізується підприємством. Втрати підприємства від збільшення у звітному році витрат на одну гривню виробленої продукції проти запланованих становили (79,35-73,69)-25 338 : 100=1434,1 тис. грн., і відповідно на цю суму скоротився прибуток підприємства.
У табл. 3.2 наведені дані про фактичні і планові витрати на виробництво за звітній рік за елементами витрат (тис. грн.).
Таблиця 3.2
Фактичні і планові витрати на виробництво
Елемент витрат | За бізнес-планом | Фактично | ||
сума, тис. грн. | питома вага, % | сума, тис. грн. | питома вага, % | |
| Матеріальні витрати (за вирахуванням вартості відходів, що повертаються) | 10286 | 48,5 | 10581,7 | 53 |
Амортизація основних засобів і нематеріальних активів | 2155,4 | 10,2 | 1887 | 9,5 |
Витрати на оплату праці | 5201,4 | 24,5 | 4652,8 | 23,3 |
Відрахування на соціальні заходи | 2470,7 | 11,6 | 2210,1 | 11,1 |
Інші витрати | 1112,5 | 5,2 | 630,5 | 3,1 |
| Виробнича собівартість товарної продукції | 21226 | 100 | 19962,3 | 100 |
Аналіз показників цієї таблиці дає підставу для таких висновків.