МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
з курсу „Економіка підприємства"
за темою:
„Обґрунтування підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства”
Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства
1. Виробничі фонди
2. Основні фонди
3. Оборотні фонди
Розділ ІІ. Визначення показників стану, руху і ефективності використання виробничих фондів підприємства та результатів господарської діяльності
1. Визначення річних витрат на виробництво та реалізацію продукції підприємства
2. Визначаємо собівартість одиниці продукції
3. Визначення показників ефективності виробництва
4. Визначення показників, що характеризують ступінь використання основних виробничих фондів та оборотних коштів підприємства.
Розділ ІІІ. Шляхи покращення ефективності використання матеріальних активів підприємства
1. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства в часі
2. Рекомендації по обґрунтуванню прискорення оборотності оборотних коштів підприємства
3. Рекомендації з обґрунтування зниження матеріаломісткості продукції
Висновки
Список використаної літератури
Виготовлення (реалізація) продукції, виконання робіт, надання послуг здійснюється в процесі взаємодії праці людини та засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, які складаються з основних та оборотних фондів.
Поняття про основні, оборотні фонди підприємства та підвищення ефективності їх використання є актуальною темою сьогодні, оскільки, головною метою кожного підприємства є виробництво продукції (робіт, послуг) для задоволення потреб ринку і отримання максимального прибутку, а для досягнення цього потрібно ефективно використовувати виробничі фонди.
Аналізуючи економічну ситуацію в країні на етапі ринкових перетворень успіх роботи підприємства визначається як загальними умовами господарювання, так і вмінням керівника ефективно використовувати виробничі фактори. В умовах ринку кожне підприємство повинно шукати власний шлях розвитку, нові форми застосування капіталу і методи роботи. Успішна реалізація цих проектів в значній мірі залежить від форми ресурсного забезпечення підприємства і характеру його використання, зокрема, від забезпеченості підприємства основним і оборотним капіталом, робочою силою. Раціональне використання ресурсів впливає на результати діяльності підприємства.
Протягом останніх років на більшості підприємствах різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення й вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах, коливаються в межах 5-6% загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50 - 55% загальної вартості. Саме цим, передусім, пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищення ефективності використання основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці.
Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови відтворення та кращого використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого - дають змогу збільшити обсяг виробництва продукції без додаткових інвестицій.
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції (наприклад, за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ, збільшення коефіцієнту оборотності та ін) на плановий рік.
Отже, завданнями курсової роботи є: оволодіння методикою розрахунку показників стану, руху і ефективності використання виробничих фондів підприємства та результатів господарської діяльності, визначення шляхів, які покращили б ефективність використання ОВФ в часі, активізація аналітичного мислення і напрацювання навичок оцінки техніко-економічної інформації з метою виявлення резервів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємства.
Термін “фонди” походить від латині і дослівно означає “основа". Це дійсно основа продуктивної діяльності підприємства, так як виробниче підприємство не може діяти, не маючи засобів виробництва. В процесі виробництва здійснюється поєднання робочої сили і засобів виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці. У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди (засоби) підприємства, які поділяються на основні та оборотні.
Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється частинами в міру спрацювання [19; c.110].
Оборотні фонди - це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється [19; c.111].
Поняття “виробничі фонди" було введено у часи централізовано-планової системи господарювання. Він включає будинки і споруди, машини, устаткування (у тому числі силові машини й устаткування, вимірювальні прибори й пристрої, техніку), транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження та ін.
В умовах переходу до ринку підприємства виробничими фондами не наділяються, їх потрібно одержувати за рахунок власних, позичкових і залучених засобів. Отже, їхня роль в економіці набуває винятково важливого значення. А це означає, що підприємству далеко не байдуже, як окремі групи виробничих фондів впливають на кінцеві показники його роботи [6; c.114].
При забезпеченні підприємства виробничими фондами варто враховувати їхні особливості, що випливають із сутнісної характеристики виробничих фондів.
Виробничі фонди збільшують продуктивну силу праці і використовуються протягом великого періоду. Це означає, що в політиці господарювання підприємство повинно звернутися до можливості придбання високопродуктивного устаткування, технічні характеристики якого дозволяють підтримувати його на високому рівні протягом усього терміну функціонування. Значимість останнього посилюється тим, що науково-технічний прогрес прискорює моральний знос устаткування. Отже, щоб витримувати конкуренцію, необхідно або обновляти його, або модернізувати, що досягається за допомогою регулярного проведення капітального ремонту.
Виробничі фонди, як правило, дорого коштують і на їхнє придбання потребуються великі кошти, тому необхідно домагатися їхньої швидкої окупності. Окупність залежить від ряду чинників: експлуатація виробничих фондів повинна забезпечувати низькі витрати по випуску продукції, необхідна висока надійність експлуатації виробничих фондів, норми й засоби амортизації потрібно встановлювати шляхом проведення науково-обґрунтованої політики.
З огляду на високу вартість виробничих фондів, необхідно шукати кращі умови їхнього придбання: на умовах лізингу, у кредит з низькими процентними ставками і ін.
Проте найважливіша особливість виробничих фондів полягає в тому, що їхнє нарощування може відбуватися двома шляхами: екстенсивним і інтенсивним. Екстенсивний шлях розвитку припускає кількісне збільшення устаткування, інтенсивний - його модернізацію або заміну новим, що дозволяє збільшити продуктивність без зміни кількості.
Треба мати на увазі, що значна кількість виробничих фондів зменшує адаптаційні можливості економіки підприємства до ринку, що змінюється, тобто гальмує його дії. У результаті підприємства обтяжуються високими фіксованими витратами і не можуть легко пристосовуватися до попиту, що змінюється. У такому випадку вони ринуться організувати фіксований попит на свою продукцію, щоб забезпечити собі монопольне положення на ринку. [6; c.115].
Отже, можна сказати, що повноцінного уявлення про економіку не можна скласти без вивчення виробничих фондів підприємства. Це можна аргументувати так:
1. Виробництво здійснюється тільки при наявності фондів, передусім виробничих. Фонди є важливим чинником виробництва. При цьому мова йде не про якесь абстрактне поняття, а про конкретні засоби виробництва.
2. Якість фондів демонструє рівень використання досягнень науково-технічного прогресу.
3. Фонди підприємств - це основна частина національного багатства країни.
4. Ефективне використання фондів - це нагальна потреба економічного розвитку суспільства і кожного підприємства. Багато показників ефективного використання засобів виробництва ґрунтуються на понятті "фонди". Досить сказати, що фонди є складовою частиною таких показників, як фондовіддача, фондомісткість, фондооснащеність.
5. З поняттям "фонди" пов’язано багато важливих економічних категорій - фізична і моральна зношеність фондів, амортизація основних фондів, кругооборот і оборот фондів тощо [3; c.280].
Основні фонди як економічна категорія представляють собою засоби праці, які функціонують у незмінній формі у виробництві на протязі тривалого часу (1 виробничого циклу і більше) й переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції частинами, по мірі зносу, у вигляді амортизаційних відрахувань. [4; c.128].