Як указує його назва, ЄФОГСГ виконує функцію механізму орієнтації. Ще в 1968р. був підготовлений меморандум, у якому визнано необхідним: стимулювати скорочення окремих видів продукції сільського господарства, надавши в той же час фінансову допомогу власникам ферм.
Уругвайський раунд переговорів, що почався в рамках ГУТТ в 1986р., продовжив традицію багатобічних торговельних переговорів. Мова йшла про лібералізацію обмінів сільськогосподарськими товарами й послугами. Переговори виявилися безрезультатними через непримиренні розбіжності між США й 12 європейськими державами з питань про торгівлю сільськогосподарською продукцією. В 1992р. західноєвропейські країни відкинули "диктат" американців, і довгочікувана угода не була підписана.
Союзниками США на переговорах в Уругваї виступили найбільші експортери сільськогосподарської продукції, такі, як Австралія, Нова Зеландія, Аргентина, Бразилія й т.д. Вони протестували проти протекціоністських бар’єрів, установлених на зовнішніх кордонах ЄЕС, що вели до дискримінації третіх країн і змушували західноєвропейського споживача купувати більш дорогі сільськогосподарські продукти й у менш оптимальному наборі. Із цієї причини країни Західної Європи, що імпортують велику кількість продовольства, зокрема Великобританія, висловилися за скасування єдиної сільськогосподарської політики ЄЕС або за її пом'якшення в напрямку зниження цін, що гарантуються виробникам сільськогосподарської продукції.
В свою чергу, країни-експортери продовольства, у тому числі Франція, заявили, що логіка лібералізму призведе до того, що сільське населення інших регіонів буде позбавлено засобів до існування й виявиться змушеним переселятися в міста. Отже, збереження необхідного рівня зайнятості в країні виправдовує в якомусь ступені протекціонізм у відношенні національного сільського господарства.
ВИСНОВКИ
У процесі виконання даної контрольної роботи ми розглянули події, що відбувалися в різних країнах у післявоєнні роки. Вивчення економічної історії як нашої, так і інших країн, дає нам змогу та розуміння процесів, що відбуваються зараз у економіках різних країн (у тому числі і нашої) та можливі наслідки від подій.
Також нами були розглянуті різні моделі змішаної економіки, що вже діють у світі. Ми змогли проаналізувати сильні та слабкі сторони кожної з цих моделей.
З огляду на викладений матеріал ми можемо стверджувати, що у всіх випадках для відновлення економіки необхідно та доцільно було активне втручання держави в економічні процеси.
Проте кожна країна, розуміючи, чого вона прагне досягти, використовували свою модель змішаної економіки – з більш чи менш жорстким впливом держави на економіку.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Владимиров К. М. Економічна історія.
2. Економічна історія: Лекції / Н.О. Тимочко, О.А. Пучко, Л. М. Рудомьоткіна та ін. — К.: КНЕУ, 2000. — 268 с.
3. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія: Україна і світ. – К., 1999.