1. Поняття статистики та її зв’язок з іншими науковими дисциплінами
Слово «статистика» (вiд лат. status — стан речей) означає кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів. Статистикою називають також науку, яка об’єднує принципи та методи роботи з масовими числовими даними — кількісними характеристиками зазначених явищ і процесів. об’єктами статистичного аналізу можуть бути найрізноманітніші явища й процеси суспільного життя. Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв’язку.
У наведеному визначенні предмета статистики підкреслюються дві принципові його особливості. По-перше, статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ, а по-друге, вона вивчає не поодинокі, а масові явища.
Кількісний бік суспільних явищ — це насамперед їх розміри. Наприклад, саме розмірів досліджуваного явища стосується така інформація: протягом місяця на аукціонах фондової біржі було продано 3000 акцій однієї компанії на суму 97 800 грн. (номінальна ціна акції — 25 грн.). Не менш важливою кількісною характеристикою зазначених явищ є співвідношення їх розмірів. Щодо прикладу з біржею за наведеними даними середня ціна акцій становила 32,6 грн., що перевищувало номінальну ціну в 1,3 раза.
Вивчаючи кількісний бік явищ, статистика відбиває його у числах-показниках, характеризуючи цим конкретну міру явищ. Водночас вона встановлює загальні властивості, виявляє схожість і різницю окремих властивостей досліджуваних об’єктів, групує їх, виявляючи певні типи процесів і явищ, які вивчаються.
Зауважимо, що вивчення кількісних аспектів суспільних явищ нерозривно пов’язане з їх якісними характеристиками. Адже кількісні співвідношення не існують без якісної їх визначеності. Так, групуючи населення за віком, статистика виокремлює якісно відмінні сукупності: осіб дошкільного та шкільного віку, працездатного та пенсійного. Проте перш ніж виконувати розрахунки, потрібно визначити якісні властивості та межі кожної такої сукупності.
Інша особливість предмета статистики зумовлюється масовістю суспільних явищ, їх повторюваністю у просторі або з плином часу.
Для масового явища характерна участь у ньому багатьох елементів, істотні властивості яких однакові або схожі між собою. Статистика — багатогалузева наука. Вона складається з окремих самостійних розділів, які водночас тісно пов’язані між собою. Виокремлюють чотири складові цієї науки.
1. Теорія статистики розглядає категорії статистичної науки, а також спільні для будь-яких масових явищ методи й засоби аналізу.
2. Економічна статистика вивчає явища і процеси, що відбуваються в економіці, розробляє систему економічних показників та методи вивчення економіки країни чи регіону як єдиного цілого.
3. Галузеві статистики (промислова, фінансова, соціальної інфраструктури і т. ін.) розробляють зміст і методи обчислення показників, які відбивають особливості кожної окремої галузі.
4. Соціальна статистика вивчає соціальні умови та характер праці, рівень життя, прибутків, споживання матеріальних благ і послуг населенням.
Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якіcнy природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні розрахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.
2. Випадкові величини та сукупності. Статистична стійкість. Закон великих чисел
Статистична сукупність – це маса однорідних в певному відношенні елементів, мають єдину якісну основу, але різняться між собою певними ознаками і підлягають певному закону розподілу. Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднана умовами існування і розвитку.Сукупність може бути однорідною і різнорідною.Однорідна сукупність – якщо одна чи декілька ознак, що вивчаються, є загальними для всіх одиниць.Різнорідна сукупність об'єднує явища різного типуСукупність складають окремі елементи, які називаються одиницями сукупності. Одиниця сукупності - це первинний елемент статистичної сукупності, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації і є основою обліку.Ознака – властивість окремої одиниці сукупності.Ознаки можуть бути (за характером виявлення) якісними і кількісними.Якісні ознаки (атрибутивні ознаки) виражаються в вигляді понять, визначень, які характеризують їх суть, стан або якість. Наприклад, сорт продукції, професія, сімейний статус.Кількісні ознаки виражають окремі значення якісних ознак у числовому виразі, окремі значення яких називаються варіантами.
Випадкова величина - це величина, яка приймає те чи інше значення в залежності від випадку. Прикладом випадкової величини можуть бути число очок, які випали при одному підкиданні грального кубика, число попадань в ціль при n пострілах, час безвідмовної роботи приладу, дальність польоту балістичної ракети та інш. Випадкова величина x є число, яке ставиться у відповідність кожному можливому наслідку експеримента. Оскільки наслідки експерименту описуються елементарними подіями, випадкову величину можна розглядати як функцію x=x(w) на просторі елементарних подій W.
Статистична стійкість випадкової величини означає, що при багаторазовому спостереженні її значення мало змінюються. Це є причиною того, що частоти випадкової події групуються біля деякого числа. Стійкість частоти відбиває об'єктивна властивість випадкової події, що складає деякою мірою його можливості. Міра даної можливості конкретної випадкової події являє собою його імовірність. Навколо цього числа імовірності групуються частоти конкретної події
Закон великих чисел можна загалом сформулювати так: у разі великого числа експериментів, що здійснюються для вивчення певної випадкової події або випадкової величини, середній їх результат практично перестає бути випадковим і може передбачатися з великою надійністю.
3. Предмет статистичної науки. Статистичний облік та його місце серед інших видів обліку
Предметом статистики служит количественная сторона массовых явлений любой области в неразрывной связи с их качественным содержанием. При этом количественное выражение закономерностей развития этих явлений осуществляется с учетом конкретных условий места и времени.
Череда изучаемых массовых явлений как предмета статистики с течением времени возрастает.
Предмет статистики (массовое явление любой области) отличается от предметов других наук тремя основными чертами:
1) массовый характер проявления изучаемого явления;
2) преимущественно количественное выражение изучаемых сторон (черт, параметров) массового явления;
3) проявление общей закономерности, свойственной явлению в целом, и наличие случайности в индивидуальных элементах.
Облік — це процес, який складається з операцій спостереження, сприйняття, вимірювання та фіксації (реєстрації) фактів, явищ природи чи суспільного життя. Якщо процес обліку здійснюється над господарськими об'єктами, то такий облік називається господарським.
Господарський облік — це облік господарської діяльності підприємства та суспільства загалом, тобто це спостереження, сприйняття, вимірювання та реєстрація господарських фактів і явищ (верстат, будинок, пісок тощо) та господарських процесів (виготовлення продукції, надання послуг, реалізація, розподіл фінансових результатів тощо).
Залежно від природи облікової інформації господарський облік поділяють на такі взаємопов'язані між собою види:
• оперативно-технічний;
• статистичний;
• бухгалтерський. Оперативно-технічний облік ведеться безпосередньо на місцях здійснення господарських операцій реєстрація виходу працівників на роботу, щоденні витрати сировини, матеріалів, щоденний випуск продукції тощо), у тому числі тих, які не можуть бути відображені іншими видами обліку. Дані оперативно-технічного обліку необхідні для поточного спостереження на розвитком господарських процесів, їх оперативно-о планування, аналізу й управління. Статистичний облік використовують при вивченні кількісних і якісних характеристик масових соціально-економічних явищ і процесів, закономірностей їх розвитку за конкретних умов місця і часу (перепис населення, використання робочого часу, якість виготовленої продукції, середня заробітна платня працівників тощо). Дані про господарські факти, явища і процеси статистичний облік отримує з оперативно-технічного бухгалтерського обліків. Провідне місце в системі господарського обліку займає бухгалтерський облік, який становить основу інформаційного забезпечення управління підприємством. Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
4. Метод статистичної науки
Методи статистичних досліджень — це сукупність прийомів і засобів, що використовуються для збирання, обробки та аналізу інформації. До основних методів належать: метод масових спостережень, групувань,відносних, середніх величин, графічний, індексний, кореляційний,балансовий. Методи статистики пов’язані з етапами статистичного дослідження:статистичне спостереження; зведення та групування даних спостереження;обчислення узагальнюючих показників та їх аналіз.
5. Історична довідка про розвиток статистичної науки
Слово «статистика» латинского происхождения (от status — состоя-ние), в Средние века оно означало политическое состояние государств. В науку этот термин был введен в XVIII в. немецким ученым Готфри-дом Ахенвалем. Как наука статистика возникла в конце XVII в., хотя статистический учет существовал еще в глубокой древности. Так, переписи населения проводились в Китае еще за 5 тыс. лет до н. э.; в Древнем Риме сравнивался военный потенциал разных стран, осуществлялся учет имущества граждан; во многих странах мира в Средние века в примитивной форме велся учет населения, имущества и земель. Наиболее известными школами, стоявшими у истоков статистической науки, были немецкая описательная школа и английская школа политических арифметиков. Представители первой школы пытались систематизировать способы описаний государств, создать теорию этих описаний. При этом они стремились внести описание исключительно в словесной форме, без цифр и вне динамики. Видные представители описательной школы — Г. Конринг, Г. Ахенваль и А. Бюшинг. Политические арифметики изучали общественные явления с помощью чисел, чем способствовали возникновению статистики как теории статистического учета. Они видели назначение статистики в изучении массовых явлений, осознавали необходимость следования требованиям закона больших чисел, отражающего основу статистической закономерности, которая может проявиться при достаточно большом объеме статистической совокупности. Эта школа имела два направления: демографическое (Дж. Граунт, Э. Галлей) и статистико-экономическое (У. Петти).