10. Назвати способи спостереження
Статистичне спостереження – це спланований захід по збору даних про суспільно-економічні явища, процеси, роботу суб’єктів господарської діяльності, соціально-економічний та кількісний стан населення держави тощо.
Способи одержання інформації.
1) Безпосередній облік фактів – використовується тоді, коли ви маєте безпосередній доступ до фактів.
2) Документальний – отримання інформації через документи первинного обліку;
3) Опитування – інформація отримується у вигляді відповіді на поставлене запитання.
Опитування може бути:
- експедиційне (усне) – реєстратори заповнюють формуляри спостереження і водночас перевіряють правильність відповідей і їх вірогідність;
- самореєстрація – респонденти самі записують відповіді в статистичних формулярах; недоліком такого способу є велика кількість помилок;
- кореспонденція – спеціальні дописувачі заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості до статистичних органів.
Кореспонденти бувають добровільні чи платні. Прикладом може бути нагляд за якістю продукції;
- анкетне;
- явочне – респонденти самостійно з'являються до органів статистики і повідомляють дані про себе. Прикладом може бути постановка на облік у військкоматі, оформлення шлюбів.
11. Що таке критичний момент та що означає час спостереження. Від чого він залежить?
Будь-яке статистичне спостереження планується і проводиться за певним планом. План статистичного спостереження містить дві частини:
1) програмно-методологічна частина;
Першим завданням у програмно-методологічній частині є мета дослідження. Далі необхідно визначити об'єкт дослідження (узагальнено можна сказати, що об'єктом статистичного спостереження є суспільні явища і процеси, які мають досліджуватися). По-третє, визначається одиниця спостереження.
Одиниця спостереження – це той первинний елемент об'єкту дослідження, який є носієм інформації, за допомогою якої збираються необхідні статистичні дані.
Одиниці спостереження слід відрізняти від одиниці сукупності. Якщо одиниця спостереження – це носій інформації, то одиниця сукупності – це носій ознаки. Інколи вони співпадають (наприклад, перепис населення).
Після визначення одиниці спостереження, переходимо до визначення програми – переліку питань або ознак, на які повинні бути отримані відповіді в процесі дослідження. Оформлюється цей перелік питань у вигляді бланку, формуляру чи анкети.
2) організаційна частина.
Ця частина вказує:
- місце – де безпосередньо реєструються ознаки окремої одиниці сукупності в статистичних формах;
- час – це той час, до якого відносяться дані зібраної інформації (наприклад, сезон при дослідженні в сільському господарстві).
Важливість цього показника в тому, що ми маємо досліджувати об'єкт в його звичайному стані;
Час може бути об'єктивним і суб'єктивним.
Об'єктивний час – це момент чи період часу, до якого відносяться зібрані дані. Суб'єктивний час – це дата або період, протягом якого збирають дані.
Наприклад, при складанні платіжного балансу країни за 1998 рік,об'єктивний час:1.01.1998 – 31.12.1998, суб'єктивний час: 10.01.1999-17.01.1999 (якщо інформація збиралась у цей проміжок часу)Існує також критичний момент спостереження – момент часу, на який припадає реєстрація відомостей.Наприклад, при переписі населення у 1984 році реєстрація була проведена в ніч з 11 на 12 січня (критичний момент), в той час, як суб'єктивний час дорівнював 1 тижню (12 – 19 січня).
- хто буде проводити: органи державної статистики, окремі установи,
інститути, лабораторії чи окремі люди; визначаються їх права і обов'язки);
- строк проведення – початок і кінець збору інформації;
- графік проведення;
- матеріально-технічну базу;
- форми, способи і види статистичного спостереження.
12. Які помилки можуть виникнути у процесі спостереження та які існують способи їх запобігання й контролю
Помилки спостереження – це розбіжності між даними спостережень та реальними даними. Залежно від причини виникнення розрізняють помилки:
-репрезентативності – властиві тільки несуцільному спостереженню і виникають в результаті некоректного формування відібраної сукупності, яка недостатньо повно відтворює склад усієї досліджуваної сукупності;
-реєстрації – виникають при будь-якому спостереженні внаслідок неправильного встановлення фактів або невірного їх запису і бувають випадковими (описки,незнання, неуважність) або систематичними(навмисне викривлення фактів,приховування, некомпетентність, неосвіченість).
Зверніть увагу, що систематичні помилки є більш небезпечними. Вони приводять до Викривлення загальних підсумків,оскільки завжди мають однакову тенденцію чи до збільшення, чи до зменшення значень показників по кожній одиниці спостереження. Тому величина показника по сукупності в цілому включатиме накопичену помилку і взаємно не урівноважується. Наприклад:округлення віку респондентами, замість 49 чи 51 кажуть 50.
Випадкові помилки виникають внаслідок дії випадкових факторів, наприклад, цифри переставлені місцями. Вони можуть відхиляти дані спостереження в бік збільшення або зменшення. Проте деякою мірою взаємознищуються у відповідності з дією закону великих чисел і не є небезпечними.
Помилки, допущені на етапі збору даних не, можуть бути виправлені на 2-му та 3-му етапах спостереження. Тому ще на стадії спостереження необхідно застосовувати засоби контролю даних, а саме:
зовнішній – контроль повноти даних здійснюється візуально при перевірці наявності даних за всіма одиницями та позиціями;
арифметичний -базується на використанні кількісних зв'язків між значеннями різних показників і полягає у перевірці (перерахунку) усіх узагальнених показників; з його допомогою можна встановити розмір помилки та виправити її;
логічний– базується на сумісності даних і полягає у зіставленні відповідей респондентів за їх логічним зв’язком, наприклад, порівнянні віку з сімейним станом, освітою; виду діяльності з джерелом засобів існування тощо. Такий контроль лише встановлює наявність помилки, а не її розмір.
Для виправлення помилок, що встановлені в результаті логічного та арифметичного контролю, треба повторно звернутися до джерела вихідних даних.
13. У чому полягає суть та яке значення зведення як другого етапу статистичного
У результаті статистичного спостереження отримують матеріал, який характеризує окремі елементи сукупності. Постає потреба у спеціальній обробці статистичних даних — зведенні матеріалів спостереження.
Статистичне зведення — це упорядкування, систематизація і наукова обробка статистичних даних. Воно включає такі основні етапи:
• групування матеріалу;
• розробку системи показників для характеристики типових групі підгруп;
• підбиття групових і загальних підсумків, оформлення результатів у вигляді таблиць.
Другою стадією статистичного дослідження є статистичне зведення і
групування, оскільки після збору даних, ми повинні їх звести, згрупувати для обробки.
Зведення – це комплекс послідовних операцій по узагальненню конкретних поодиноких факторів, які утворюють сукупність, для виявлення типових рис і закономірностей, що належать досліджуваному явищу в цілому.
- Зведення може бути просте і складне.
Просте зведення – це простий підрахунок підсумків первинних статистичних даних.
Складне зведення передбачає групування, види групувальної ознаки, встановлення меж групування, підрахунок групових і узагальнюючих підсумків, а також викладення результатів зведення у вигляді таблиць чи графіків.
-Зведення може бути централізованим і децентралізованим.
14. Яка роль групування у статистиці?
З допомогою групування в статистиці вирішуються такі основні завдання:
1. виділення в сукупності явищ, які вивчаються соціально економічних типів. Це, наприклад, групування населення по групах, групування підприємств по формах власності. Для вирішення цього завдання використовують типологічні групування.
2. вивчення структури суспільних явищ, тобто відмінності в складі якого не будь типу явища (відношення між окремими складовими частинами явища, зміна цього співвідношення за окремий період часу.)
Наприклад, при вивченні складу робітників підприємств і групування їх по віку, стажу, кваліфікації і так далі, що дозволяє характеризувати не лише склад робітників і ті зміни, як в ньому відбуваються, а й виявити фактори росту продуктивності праці. Склад, структура явищ вивчається за допомогою структурних групувань.
Групування за однією ознакою називаються простими. Коли ж для виділення груп беруть по дві і більше ознак, то такі групування називають комбінаційними.
Окремо з групувань в статистиці виділяють класифікації.
В аналітичних групуваннях здебільше застосовують кількісні ознаки. У групуваннях за кількісними ознаками постає питання про кількість груп і величину інтервалу. Інтервали можуть бути рівними і нерівними. Рівні застосовуються тоді,коли ознака групування розподілена у сукупності більш-менш рівномірно.
Іноді, при невеликій кількості спостережень, застосовують принцип рівних частот, при якому одиниці сукупності упорядковуються в порядку зростання, а кожна група містить їх однакову кількість. Це виключає утворення малочисельних груп.
В окремих випадках проводять перегрупування даних з метою утворення нових груп на основі тих, що є, якщо останні не задовольняють меті аналізу.