Сдоп=Сосн*Пдоп/100,
де Сосн – сумарна вартість по специфікації основного обладнання;
Сдоп – вартість допоміжного обладнання;
Пдоп – процент вартості допоміжного обладнання.
Таким чином, загальна вартість обладнання Соб складає :
Витрати на доставку, монтаж та налаштування технічних засобів автоматизації Зтм визначають у відсотках (15-20%) від загальної вартості обладнання Соб:
Зтм= Соб * Птм /100,
де Птм – процент витрат на транспортування, монтаж та налаштування обладнання.
Таким чином, загальні витрати на обладнання Зоб складають
Зоб= Соб + Зтм
4. Розрахунок річних експлуатаційних витрат
На протязі усього терміну використання нової техніки підприємство щорічно витрачає певні кошти, пов’язані з її експлуатацією.
Розрахунок річних експлуатаційних витрат виконується по укрупненим нормативам у розрізі таких складових:
1. Витратні матеріали Зм – 5% від загальної вартості обладнання Соб.
2. Витрати на електроенергію Зе – прямим підрахунком, по електричній потужності W електрообладнання СА, з урахуванням річного фонду часу її роботи Тса і тарифу на електроенергію Це :
Зе=W*Тса*Це
В зв’зку з тим, що двигуни виконавчих механізмів вмикаються лише при відхиленні параметрів процесу від значень, встановлених регламентом, час роботи електрообладнання СА (Тса) на повній потужності менше планового часу роботи технологічного обладнання Тпл.
Співвідношення цих параметрів встановлює коефіцієнт використання системи автоматизації Кса :
Тса=Тпл*Кса
3. Амортизація За – 15% від загальної суми капітальних витрат К.
4. Витрати на поточний ремонт Зр – 10% від загальної вартості обладнання Соб.
5. Інші витрати Зін – 5% від витрат на обладнання Зоб.
Загальна сума річних витрат з експлуатації СА:
Зэкс=Зм+Зе+За+Зр+Зін
Сума річних експлуатаційних витрат у розрахунку на одиницю продукції підприємства становить :
Cекс=Зекс / Ан,
де Ан – річний обсяг виробництва продукції після впровадження системи автоматизації.
Якщо для фінансування проекту підприємство залучає кредит банку, до річних експлуатаційних витрат треба включати щорічну частину суми кредиту, що повертається, і проценти за користування кредитом. При діючій в нинішній час (2008р.) ставці рефінансування комерційних банків 25-35% річних економічно ефективним може виявитися лише проект, що окупається не більше, ніж за рік.Тому підприємству, що бажає впроваджувати систему автоматизації, можна рекомендувати не зв'язуватися із кредитами, а використовувати власні кошти з фонду розвитку виробництва (із прибутку).
Ціллю впровадження систем автоматизації на хімічних виробництвах є можливо більш точне підтримання параметрів технологічного процесу на заданому регламентом рівні. Відхилення параметрів від регламентного рівня є порушенням технології і призводить до перевитрат матеріальних і енергетичних ресурсів, зниження обсягу виробництва хімічної продукції, підвищеному зносу технологічного обладнання і збільшенню витрат на проведення його ремонтів. При цьому зниження якості продукції може призвести до зниження її ціни та недоотриманню прибутку. Підвищення концентрації шкідливих компонентів у викидах підприємства призводить до збільшення суми штрафних санкцій.
Таким чином, загальна річна економія підприємства від впровадження СА визначається як сума відвернутих збитків по усіх чинниках при заданої стабільності параметрів технологічного процесу.При проектуванні нової системи автоматизації можна розглядати безпосередню економію підприємства за рахунок поліпшення основних техніко-економічних параметрів виробництва:
– зростання обсягу виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності технологічного обладнання або збільшення планового фонду робочого часу;
– зниження питомих витрат сировини, матеріалів та енергоносіїв на одиницю продукції;
– підвищення продуктивності праці виробничих робочих, що дозволяє знизити трудомісткість продукції і, отже, витрати по оплаті праці (із доплатами та нарахуваннями) у собівартості одиниці продукції;
– зменшення річної суми непрямих (умовно-постійних) витрат підприємства, наприклад, зменшення річних витрат на ремонти обладнання за рахунок кращої організації ремонтних робіт або зниження зносу обладнання;
– підвищення якості продукції із збільшенням в загальному обсязі реалізації частки продукції з більш високою категорією якості і більш високою ціною;
– підвищення ступеня очистки промислових відходів і стоків, що дозволяє знизити величину плати за викиди і, завдяки цьому, зменшити суму обов'язкових платежів з прибутку підприємства.
Загальна річна економія підприємства від впровадження СА визначається як сума економії по всіх техніко-економічних факторах виробництва.
Зниження собівартості при зростанні обсягу виробництва продукції
Всі витрати на виробництво продукції можна поділити на дві групи: змінні (вартість сировини, матеріалів, енергоносіїв) та умовно-постійні (амортизація будівель, витрати по управлінню та ін.).
Річна сума змінних видатків змінюється пропорційно річному обсягу виробництва продукції.
Річна сума умовно-постійних витрат (УПВ) не залежить (в певних межах) від обсягу виробництва продукції. При зростанні обсягу виробництва та сама загальна сума УПВ розподіляється на більшу кількість випущеної продукції. В собівартості одиниці продукції частка УПВ зменшується, що призводить до загального зниження собівартості. Таким чином, зростання обсягу виробництва продукції призводить до зниження собівартості одиниці продукції за рахунок зниження в ній частки умовно-постійних витрат.
Якщо Sуп – загальна річна сума умовно-постійних витрат, а Аст і Ан – обсяги виробництва продукції до і після впровадження СА, то відповідна величина умовно-постійних витрат в собівартості одиниці продукції складає:
Суп ст=Sуп/Аст, Суп н=Sуп/Ан.
Величина зниження собівартості одиниці продукції за рахунок економії умовно-постійних витрат:
ΔCуп=Суп ст – Суп н
Річна економія витрат підприємства за рахунок зміни частки УПВ у собівартості продукції:
ΔSуп=ΔСуп*Ан.
Економія при зниженні прямих витрат
Частину витрат підприємства, безпосередньо пов'язаних із виробництвом продукції, називають прямими витратами.
До їхнього складу входить вартість сировини та матеріалів, а також вартість паливно-енергетичних ресурсів: палива, електроенергії, пара, газу, води, стислого повітря і т. ін.
Система автоматизації технологічного процесу завдяки регулюванню подачі матеріалів та енергоносіїв не допускає перевитрат цих ресурсів.
Таким чином, СА ТП сприяє зниженню витрат матеріальних ресурсів, зменшує собівартість продукції підприємства і загальну суму річних витрат на виробництво продукції.
Видатки на сировину та матеріали у собівартості одиниці продукції См залежать від норми витрат Нр та ціни відповідного матеріалу Цм :
Якщо при впровадженні СА знижується норма витрат матеріалу, то нові видатки на матеріали в собівартості :
Зниження матеріальної складової собівартості :
ΔCм=См ст - См н
Зменшення річних витрат підприємства на матеріали :
ΔSм=ΔСм*Ан
Величина видатків на енергоносії у собівартості одиниці продукції Се залежить від погодинних витрат енергоносія Рчас, годинної продуктивності технологічного обладнання Пчас і ціни енергоносія Це :
Се=Це*(Рчас/Пчас)
Якщо при впровадженні СА змінюється погодинна витрата енергоносія або продуктивність обладнання, необхідно розрахувати нове значення енергетичної складової собівартості :
Се н= Це*(Рчас н/Пчас н)
Тоді зниження даної складової собівартості :
ΔCе=Се ст - Се н
Зменшення річних витрат підприємства на енергоносії :
ΔSэ=ΔСе*Ан
Економія при зниженні непрямих видатків
Частину річних витрат підприємства, не пов'язаних безпосередньо з виробництвом продукції, називають непрямими видатками. До їхнього складу входять: витрати на ремонти; амортизація основних фондів; управлінські видатки; витрати з підготовки виробництва та ін. Впровадження системи автоматизації ТП може вплинути на загальну суму цих видатків.
Наприклад, за наявності у складі СА контурів регулювання температури та тиску, за рахунок зменшення часу перехідних процесів та більш точного підтримання технологічного режиму на встановленому регламентом рівні зменшується знос технологічного обладнання, що дозволяє знизити річні витрати підприємства на проведення ремонтів.
Якщо Sрем ст і Sрем н – річні витрати на ремонт технологічного обладнання, а Аст і Ан – річні обсяги виробництва продукції до і після впровадження СА, то відповідна величина витрат у собівартості одиниці продукції визначається так:
Срем ст=Sрем ст/Аст;
Срем н=Sрем н/Ан;
Зниження ремонтної складової собівартості :
ΔCрем=Срем ст - Срем
Річна економія підприємства при зниженні витрат на проведення ремонтів:
ΔSрем=ΔСрем*Ан
Економічний ефект від підвищення якості продукції
Підвищення частки продукції більш високої якості в загальному обсязі виробництва дозволяє реалізувати більшу її частину по підвищеній ціні, що призводить до збільшення річний суми балансового прибутку підприємства. Розрахунок обсягів виробництва продукції різних категорій якості та річної суми балансового прибутку підприємства до впровадження СА :
Ав ст =aв ст*Аст; А1 ст=Аст – Ав ст;
Прб ст= (Цв – Сст)*Ав ст. + (Ц1 – Сст)*А1 ст,
де aв ст – частка продукції вищої категорії якості в загальному обсязі виробництва;