де
– залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн.; – залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав і продукція на відвантаження, що зберігається у покупців відповідно на початок та кінець планового періоду, грн.Виробнича програма – це саме та кількість продукції, яку потрібно виробити в плановому році, щоб забезпечити план продажу (план реалізації).
Обсяг чистої продукції підприємства (
) обчислюється за формулою: (8),де
– матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.; – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.Чиста продукція – це вартість створена на підприємстві. Чиста продукція може бути обчислена як сума основної та додаткової заробітної плати працівників підприємства з відрахуваннями на соціальні заходи і прибутку.
Показник умовно-чистої продукції (УЧП):
(9).В матеріаломістких галузях використовується показник нормативної вартості обробітку (
), який визначається як добуток показників нормативної вартості обробітку одного виробу і-го виду ( ) і кількості виготовлених виробів і-го виду ( ): (10), (11),де
– зарплата виробничих робітників (основна і додаткова з відрахуванням на соціальні заходи) на одиницю виробу і-го виду, грн.; – виробничі витрати цеху на одиницю виробу і-го виду, грн.; – загальновиробничі витрати на одиницю виробу, грн; – прибуток, що припадає на одиницю виробу і-го виду, грн.Величина незавершеного виробництва у вартісному виразі (НЗВ) визначається за формулою:
(12),де
– кількість виробів в натуральних одиницях; – собівартість одного виробу, грн.; – тривалість циклу виготовлення одного виробу, робочих днів; – коефіцієнт наростання затрат при виготовленні виробу, який визначається за формулою: або (13),де
– сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн.; – собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн.; – одноразові витрати на початок циклу виготовлення продукції, грн.; – поточні витрати на виробництво, грн [6, 45].До складу незавершеного виробництва входять вироби та комплекти, які знаходяться на різних стадіях виробничого процесу та підлягають наступній обробці або складанню, а також вироби у складанні та на випробуваннях.
Зміна залишків незавершеного виробництва в складі валової продукції планується при значному збільшенні обсягу виробництва в плановому періоді порівняно зі звітним, знятті з виробництва окремих видів продукції, створенні запасу при переході на випуск нових виробів із значною тривалістю виробничого циклу. Забезпечення безперебійної та ритмічної роботи підприємства вимагає створення нормативної величини незавершеного виробництва, що обумовлена необхідністю наявності визначеної кількості напівфабрикатів на кожному робочому місці, в процесі їх переміщення.
Обсяг незавершеного виробництва впливає на результати роботи підприємства, оскільки він потребує обігових коштів, а це негативно позначається на економічному стані підприємства. В той же час, забезпечує нормальний хід виробничого процесу, його безперервність і ритмічність. Тому величина незавершеного виробництва повинна підтримуватись на оптимальному рівні.
Величина незавершеного виробництва на початок планового періоду визначається на основі даних про його наявність на кінець звітного періоду. В масовому виробництві на величину незавершеного виробництва продукції впливають наступні фактори: число робочих місць; кількість виробів, що одночасно знаходяться на одному робочому місці; спосіб передачі деталей з однієї дільниці на іншу; план виробництва та собівартість одиниці продукції.
Нормативна величина незавершеного виробництва на кінець планового періоду в масовому виробництві (
) визначається за формулою: (14),де
– кількість робочих місць; – кількість одночасного оброблюваних деталей (напівфабрикатів), шт.; – кількість деталей (напівфабрикатів), що знаходяться між операціями, шт.; – величина транспортної партії, шт.; – собівартість виробів (напівфабрикатів), грн.;і=1,2,3...........т – кількість виробів (напівфабрикатів) [6, 59].
В серійному виробництві швейного підприємства нормативна величина незавершеного виробництва залежить від середньодобового випуску певного виду продукції, тривалості виробничого циклу, коефіцієнта готовності виробу та його собівартості. В його основі лежить наступна залежність показників.
(15),де
– нормативна величина незавершеного виробництва на кінець планового періоду по цеху, дільниці серійного типу виробництва; – плановий випуск і-го виробу в натуральному виразі; – кількість днів в плановому періоді; – собівартість і-го виробу, грн.; – тривалість виробничого циклу виготовлення виробу; – коефіцієнт наростання затрат в виробництві по і-му виробу, що характеризує ступінь його готовності.Коефіцієнт наростання затрат являє собою відношення середньої собівартості виробу в незавершеному виробництві до собівартості готового виробу.
В одиничному виробництві величина незавершеного виробництва залежить від коефіцієнта готовності виробу і його собівартості. Вона визначається за формулою:
Важливим розділом поточного плану швейного підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції.
Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажів. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-сировинних ресурсах, чисельності персоналу, транспорті тощо. Цей розділ плану тісно пов’язаний з планом по праці і заробітній платі, планом по витратах виробництва, прибутку і рентабельності, фінансовим планом.
Виробнича програма підприємств визначає склад, кількість і обсяг продукції, яка повинна бути виготовлена в плановому періоді і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства. Всі інші розділи планів розробляються у відповідності з виробничою програмою і спрямовані на забезпечення її виконання.