Викладені вище міркування по визначенню аналітичного показника фондовіддачі для парку встаткування повинні бути враховані при проведенні технологічного аудита, коли виявляється не тільки його технічний стан, але й загальний технологічний і інноваційний потенціал парку встаткування з метою формування ефективної стратегії розвитку виробничо-технологічної бази підприємства.
Крок 2
Показники | Значення показників за роками | ||||
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
Коефіцієнт оновлення | 1,00 | 0,789 | 0,436 | 0,628 | 0,169 |
Коефіцієнт вибуття | 1,038 | 1,00 | 1,115 | 1,115 | 0,88 |
Коефіцієнт зносу | 1,237 | 1,259 | 1,283 | 1,309 | 1,00 |
Коефіцієнт придатності | 0,675 | 0,694 | 0,61 | 0,575 | 1,00 |
Фондовіддача ОВФ, грн | 0,981 | 1,00 | 0,873 | 0,865 | 0,725 |
Фондомісткість одиниці продукції, | 0,739 | 0,725 | 0,831 | 0,838 | 1,00 |
Задача зводиться до розрахунку комплексної аналізу господарської діяльності на основі системи показників різних прикладів якісного та кількісного аналізу. При цьому ефективність виробничо – господарської діяльності одного господарського об’єкту може порівнюватись з ефективністю діяльності інших об’єктів.В даному випадку прийнято говорити про перетворення комплексної аналізу в порівняльну комплексну оцінку виробничо - господарської діяльності.
Крок 3
Показники | Значення показників за роками | ||||
2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | |
Коефіцієнт оновлення | 0,00 | 0,202 | 0,564 | 0,372 | 0,831 |
Коефіцієнт вибуття | 0,038 | 0,00 | 0,115 | 1,115 | 0,12 |
Коефіцієнт зносу | 0,237 | 0,269 | 0,283 | 0,309 | 0,00 |
Коефіцієнт придатності | 0,325 | 0,356 | 0,39 | 0,425 | 0,00 |
Фондовіддача ОВФ, грн | 0,019 | 0,00 | 0,127 | 0,135 | 0,275 |
Фондомісткість одиниці продукції, грн | 0,261 | 0,275 | 0,169 | 0,162 | 0,00 |
Відстань до еталону(Кj) | 0,88 | 1,092 | 1,648 | 1,518 | 1,226 |
Отримані місця | 1 | 2 | 5 | 4 | 3 |
Розрахувавши комплексну оцінку методом відстаней, ми побачили що наше підприємство працювало неефективно в 2006році та отримало оцінку 5, найбільш ефективним був 2004 рік.
3. Управління охороною праці
3.1 Система управління охороною праці як підсистема загальної системи управління ВАТ «Лубенське племпідприємство»
Одним з найважливіших умов створення безпечних та здорових умов праці на розглянутому виробництві є високий рівень організаційної роботи на основі сучасних методів управління охороною праці та постійного їх удосконалення.
Система управління охороною праці (СУОТ)- це регламентована нормативними та технічними документами сукупність технічних, соціальних, економічних та виховних заходів, направлених на комплексне програмно-цільове забезпечення охорони праці робітників підприємства на основі тісної взаємодії всіх рівнів управління
Метою даної СУОТ є постійне та безперервне удосконалення управлінських дій по забезпеченню здорових та безпечних умов праці за рахунок модернізації організаційної структури управління, конкретизація функцій всіх його ланок та коректування їх взаємодії , збільшення значимості зворотного зв’язку як важної умови забезпечення ефективності роботи всієї системи також збільшення активності робітників, інженерно-технічних робітників та працюючих в даному напрямку на ВАТ «Лубенське племпідприємство».
Організаційна структура СУОТ з’єднана з управлінням виробництвом та представляє собою сукупність органів, підрозділів та виконавців, які знаходяться в взаємозв’язку та підлеглості, наділених правами та обов’язками по виконанню правил охорони праці.
3.2 Підсистема контролю за безпекою праці
Контроль стану охорони праці підприємства здійснюється з метою оцінки об’єктивних та суб’єктивних факторів безпеки праці та наступного виробітку даних управлінських дій.
До об’єктивних факторів відносять ступінь належності виробничого обладнання, технологічних процесів, засобів захисту вимогам системи стандартів безпеки праці, правилам та нормам охорони праці.
До суб’єктивних факторів відносять рівень знань працівників в області охорони праці та навиків за їх практичному застосуванню, стан дисципліни, організованості та відповідального відношення до виконаних норм охорони праці працівників та кожного працівника в цілому.
Контроль стану охорони праці здійснюється в наступному порядку:
- вибір контролюючих об’єктів;
- виконання процедури контролю;
- визначення причин нормативних вимог;
- розробка та узагальнення необхідних організаційно – технічних заходів по їх усуненню.
В виробничих структурних підрозділах підприємства предлагається здійснення своїми силами комплексу взаємо прийнятих контрольних заходів, в яких виділяються наступні види контролю:
- адміністративний;
- суспільний;
- комбінований адміністративно – суспільний або оперативний
Контроль і оцінка належності умов праці необхідним стандартам, нормам та правилам виконання з метою отримання числових значень показника безпеки праці, використання в майбутньому при прогнозуванні стану охорони праці, підведення всього використаних планів заходів за покращенням умов праці, стимулювання роботи по охороні праці.
Основним критерієм ефективності робіт по забезпеченню безпечних умов праці є зниження частоти та тяжіння виробничого травматизму.
Функціями СУОП є:
- організація і координація робіт в області охорони праці;
- встановлення обов’язків та порядку взаємодії осіб, що беруть участь у рішенні поставлених задач;
- планування робіт по охороні праці;
- прийняття і реалізація управлінських рішень (накази, розпорядження);
- облік, аналіз та оцінка рівня охорони праці;
- стимулювання праці по досягненню запланованого рівня охорони праці.
В основу контролю і оцінки якості роботи по охороні праці та виробітку стимулюючих дій входять наступні принципіальні положення, які забезпечують їх ефективність та дійсність:
- наявність технічного та економічного розглянутого планування;
- своєчасне доведення до виконавців;
- постійний контроль виконання планових завдань, точний облік їх виконання;
- виконання в термін оперативних заходів та розпоряджень керівників служби охорони праці та підприємства в цілому;
- недопущення порушень вимогам стандартів, норм та інструкції по безпеці праці;
- забезпечення робочих та використання ними захисних засобів та спец одягу;
- забезпечення необхідними поміщеннями в необхідності з санітарними нормами;
- використання сучасних математичних методів та комп’ютерної техніки в процесі організації збору, обробки та зберігання інформації по охороні праці, визначення числових значень показників безпеки праці.
3.3 Заходи по захисту від небезпечних, шкідливих і вогненебезпечних факторів персоналу водіїв великовантажних автомобілів
В зв’язку з профілактичним напрямком даного комплексу робіт основу планових профілактичних робіт по охороні праці (ППР ОП) складають заходи по планово - попереджуючому контролю небезпечних, шкідливих та вогненебезпечних виробничих факторів.
В залежності від періоду виконання виділяють наступні групи робіт:
1- одночасні, які виконуються при призначенні спеціаліста на посаду або при влаштуванні на роботу;
2 - спеціальні - перед допуском до роботи або початку роботи;
3 - щоденні або щомісячні;
4 - виконуються один раз в два дня;
5 - що недільні;
6 - виконуємо один раз в 10 днів;
7 - виконуються мі один раз в 15 днів;
8 - щомісячні;
9 - виконуються один раз в два місяці;
10 - щоквартальні;
11 - виконуються один раз в чотири місяці;
12 - піврічні;
13 - щорічні;
14 - виконуються один раз в два роки;
15 - виконуються в три роки;
16 - виконуються то же в чотири роки;
17 - виконуються то же в п’ять років;
18 - виконуються то же в шість років;
19 - виконуються то же в вісім років;
20 - виконуються то же в десять років;
Роботи, які відносяться до груп 1…4, спеціальному плануванню не підлягають. Роботи, які відносяться до груп 5…13, плануються при розробці текучих та оперативних заходів по охороні праці на основі постійно діючого графіка ППР ОТ , який являється основним робочим документом даного комплексу профілактичних робіт. Роботи, які відносяться до груп 14…20, розглядаються в першу чергу документами перспективного планування, а потім конкретизуються в оперативних додатках до постійно діючого графіка ППР ОТ.
Основні профілактичні, одночасні та спеціальні заходи, які застосовуються до системи планово-попереджувального умов праці приведені в табл. 3.1.
Таблиця 3.1- Об'єм планово-попереджувальних робіт по забезпеченню безпеки та шкідливості праці