Статистичний облік природних ресурсів в Україні (стр. 3 из 8)

Показники статистики корисних копалин.Головне завдання обліку корисних копалин - отримання повних та достовірних даних про стан мінерально-сировинної бази підприємства, галузі та країни на початок кожного року, piвень розвiданостi та підготовленості родовищ до промислового засвоєння, забезпеченість гірничодобувних підприємств розвіданими запасами. Запаси корисних копалин обліковуються згідно з класифiкацiєю, за якою залежно від народногосподарського значення вони поділяються на дві групи, що підлягають роздільному обліку - балансові та позабалансові.

Балансові - це запаси, використання яких економічно доцільне i які відповідають кондиціям, що встановлюються для підрахунку запасів у надрах. До позабалансових належать запаси, використання яких при досягнутому технічному рівні економічно недоцільне через їх малу кiлькiсть, малу потужність покладів, низький вміст цінних компонентів, але які згодом можуть стати об'єктом промислового засвоєння.

Облік наявності i руху запасів відбивається статистикою в балансі запасів, що складається для кожного виду корисних копалин. У них ураховується наявність запасів на початок року з розподілом за рівнем розвiданостi, придатності для промислового використання. Рух запасів характеризують показники видобутку та втрат корисних копалин за piк, зміни запасів за piк у зв'язку з розвідувальними роботами, зміною кондицій, переоцінюванням та з інших причин. У балансах ураховується забезпеченість діючих, а також тих, що будуються або проектуються, гірничодобувних підприємств розвіданими запасами мінеральної сировини.

Показники статистики водних ресурсів.

Водні ресурси - це запаси поверхневих та підземних вод, а також інших водних об’єктів. Державний фонд водних pecypciв країни включає ріки, озера, водосховища, ставки, канали, пiдземнi ріки.

Статистика водних pecypciв має забезпечити урядові органи, органи управління та планування необхідною iнформацiєю, що відбиває водозабезпеченість окремих районів країни, водоспоживання (зaбip води), використання води в розподiлi за галузями, призначенням, видами водних об’єктів, характеризувати обсяг скинутих стоків за водокористувачами i piвень забрудненості стоків, а також заходи щодо захисту водних pecypciв від забруднeнocтi й ефективність цих заходів. Інакше кажучи, статистика водних pecypciв за допомогою системи показників має характеризувати наявність i використання водних pecypciв, а також зміну їх стану, що виникає під впливом господарської діяльності людини і заходів щодо охорони водних ресурсів.

Показники, що характеризують водозабезпеченість конкретної території і якість води, обчислюються на підставі даних спеціальних обстежень. Головні серед них такі:

· запас води, тис. м³, усього та за видами поверхневих стоків рік;

· запас води в розрахунку на одну особу, на 1 км² території.

Критерій чистоти поверхневої води встановлюється за сумою

якісних показників, що використовуються для оцінки придатності її для різних водокористувачів.

Показники інших роздiлiв статистики водних pecypciв обчислюються за даними статистичної звiтностi. Для характеристики водоспоживання встановлюють загальний забір води та її використання за напрямами використання, а також втрати. Обсяг стоків розраховується за якістю очищення, а також кількістю забруднювачів (у тоннах), за окремими iнгредiєнтами в стоках. Провадиться також облік кiлькостi, потужності та ефективності роботи очисних споруд. Статистичні дані розробляються як у територіальному, так i галузевому розрізах. При цьому широко використовується метод угруповань.

Узагальнюючими показниками в статистиці природних ресурсів можуть бути тільки вартісні показники. Даючи економічну оцінку природних pecypciв, застосовують два методи: затратний (оцінювання в pecypci результатів праці) та рентний (оцінювання можливих доходів від ресурсу), а також рiзнi їх комбiнацiї.

Основи трудового (затратного) методу закладені були С. Т. Струмiлiним, хоча він i обмежився лише встановленням розміру витрат на первинне освоєння pecypciв без урахування витрат на підтримання їх відтворення в процесі експлуатації. Тобто обчислювалась сукупність затрат праці на освоєння природного ресурсу. При використанні цього методу зберігається єдність підходу до оцінювання вcix елементів національного багатства як споживчих вартостей, що беруть участь у вiдтвореннi. Але водночас вони не дістають вартісного вираження, необхідного для обміну на ринку. Найважливішими джерелами iнформацiї про прямі та непрямі затрати праці є мiжгалузевi баланси.

Сутність рентного методу полягає в установленні доходів від природного ресурсу на базі розробки диференційованої ренти. Цей метод почав застосовуватися ще в 30-тi роки для оцінювання сільськогосподарських угідь та інших природних pecypciв у балансі народного господарства колишнього СРСР за 1923-1924 рр. Розрахунки виконувались розкладанням приросту національного доходу з виділенням доходів від цих природних pecypciв. На цих самих принципах виконано бiльшiсть повоєнних переоцінок, які дозволили оцінити роль природного фактора в реальних фінансових операціях. Тут на допомогу прийшла iнформацiя кадастрів pecypciв, про які йшлося раніше.

Але й перший, i другий методи оцінювання природних ресурciв потребують у нашій кpaїні подальшого розвитку та докладної розробки.

2. Кореляційно-регресійний аналіз

Для кореляційного дослідження були відібрані показники споживання свіжої води і кількості водоочисних споруд.

Для проведення кореляційного дослідження сформуємо наступну табличку:

Таблиця 2.1. Кореляційно-регресійний аналіз

Рік	Водоочисні споруди (шт.)	Спожито свіжої води (млрд. м³)	Розрахункові дані
Рік	Водоочисні споруди (шт.)	Спожито свіжої води (млрд. м³)	xy	X²	Y²	y^x
2004	1	9,973	9,973	1	99,46073	10,54025
2003	2	11,034	22,068	4	121,7492	10,67324
2002	6	11,589	69,534	36	134,3049	11,20522
2001	16	12,168	194,688	256	148,0602	12,53515
2000	18	12,991	233,838	324	168,7661	12,80114
Разом	43	57,755	530,101	621	672,3411	57,755
Середнє значення	8,6	11,551	106,0202	124,2	134,4682

Для визначення залежності між даними показниками скористаємось рівнянням прямої:

Параметри рівняння визначаємо методом найменших квадратів. Для цього сформуємо і розважимо систему рівнянь:

Розважимо систему рівнянь і отримаємо наступні значення параметрів:

Рівняння прямої матиме вигляд:

Таким чином із збільшенням водоочисних споруд збільшується кількість споживання чистої води.

Для вимірювання тісноти між факторною і результуючою ознаками і визначення його напряму використовуємо лінійні коефіцієнти кореляції, який визначається за формулою:

- середнє значення добутку ознак;

- середнє значення самих ознак;

- середньоквадратичне відхилення фактичних значень ознак х та у від їх середніх величин.

Це означає, що зв'язок між очисними спорудами і кількістю спожитої свіжої води тісний.

Обчислюємо коефіцієнт детермінації:

Отже, зміна обсягу споживання свіжої води на 92% обумовлена зміною кількості очисних споруд.

Рис.2.1. Графічна кореляція залежності.

3. Типологічні розрахунки

3. 1. Завдання 1

Студенту необхідно зробити вибірку автотранспортних підприємств з таблиці 3 (номер варіанту згідно номера студента в списку групи у деканаті) за номерами вказаними в таблиці 2.

Утворена таким чином сукупність автотранспортних підприємств слугує вихідними даними для виконання завдання.

Таблиця 3.1.

Вибірки авто підприємств за варіантами
Група 3
№ п/п	Номер авто підприємства
3	[72-82][12-22][32-37]

Дані про автотранспортні підприємства

Таблиця 3.2

№ авто підприємства	Кількість вантажних автомобілів	Коефіцієнт використання вантажівок	Виробіток на 100 машинотон, т/км
1	2	3	4
12	67	77	198
13	46	69	156
14	20	64	138
15	70	68	162
16	23	72	167
17	48	65	124
18	36	67	145
19	59	78	162
20	46	63	156
21	56	66	162
22	62	80	191
32	76	70	132
33	41	64	144
34	80	70	182
35	67	62	139
36	25	61	145
1	2	3	4
37	29	69	140
72	44	72	145
73	48	61	140
74	46	66	159
75	52	77	148
76	50	68	132
77	60	66	144
78	70	60	182
79	23	62	139
80	29	61	132
81	77	78	159
82	70	71	148

На основі даних по 28 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідно виконати: