Статистичний аналіз податкової системи України (стр. 5 из 6)

або (2.8)

де y_i – звітний рівень ряду динаміки; y_i-1 – попередній рівень ряду динаміки;

y₁ – початковий рівень ряду динаміки.

Темп зростання обчислюється як відношення зіставлюваного рівня з рівнем, прийнятого за базу зіставлення, і показує, у скільки разів (процентів) зрівнюваний рівень більший чи менший від базисного.

або (2.9)

Темп приросту визначається як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показує, на скільки процентів порівнювальний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння.

або (2.10)

Абсолютне значення одного проценту приросту визначається шляхом ділення абсолютного приросту на темп приросту за один і той же період.

(2.11)

Середній абсолютний приріст визначається як середня арифметична проста з ланцюгових приростів за певні періоди і показує, на скільки одиниць в середньому змінився рівень порівняно з попереднім.

(2.12)

Середній темп зростання розраховується за формулою середньої геометричної:

(2.13)

Середній темп приросту визначається як різниця між середнім темпом зростання одиницею (якщо середній темп зростання вигляді коефіцієнта), бо 100 (якщо він у процентах)

(у вигляді коефіцієнтів);

(у вигляді процентів).

Середній темп прирості показує, на скільки процентів збільшився або зменшився рівень порівняно з попереднім в середньому за одиницю часу.

Аналіз тренду (тенденції змін) динамічного ряду проводиться за допомогою апарату регресійного дослідження, тобто виявлення статистично-функціональної залежності результативних показників від факторних у часі.

Рівняння лінійного регресії має вигляд: y=a+bx, де параметри a, b находимо з системи нормальних рівнянь [15]:

(2.14)

(2.15)

Основним показником адекватності регресійного рівняння є коефіцієнт де термі-нації, який визначається наступним чином:

(2.16)

Коефіцієнт детермінації характеризує ту частину варіації результативної ознаки, яка відповідає лінійному рівнянню регресії.

Індекс кореляції: R=

Індекс кореляції вимірює щільність зв’язку і не показує її напрямок.

2.2 Розрахунки статистичних показників співвідношення прямих та непрямих податків при формуванні доходів Державного бюджету України

В таблицях А.1 – А.2 Додатку А та на графіках рис. 3.1 – 3.5 наведені результати статистичної обробки структури доходної частини Державного бюджету України [6], [7], [8], [9], [18] в частині структуризації долі прямих, непрямих податків та їх динаміки.

На рис. 3.1 наведені динамічні ряди відносних показників доходів до Зведеного бюджету України та його структурних частин (прямі податки, непрямі податки, інші надходження) в% від поточного валового внутрішнього продукту за 1994–2003 роки.

Рис. 3.1 Динамічні ряди відносних показників доходів до Зведеного бюджету України та його структурних частин за 1994–2003 роки

На рис. 3.2 – 3.4 наведені результати побудови статистичних рядів динаміки показників непрямих податків в формуванні бюджету України.

Рис. 3.2 Динаміка питомої ваги статей непрямих податків в доходній частині Зведеного бюджету України за 1992–2002 роки

Рис. 3.3 Динаміка питомої ваги груп непрямих податків в доходній частині Державного бюджету України за 2002–2004 роки

Рис. 3.4 Динаміка питомої ваги статей окремих непрямих податків в доходній частині Державного бюджету України за 2002–2004 роки

Дослідження, проведені в курсовій роботі, фіксують висновок, що при формуванні доходів Державного бюджету з 1999 року найбільшу роль відіграють податкові надходження від непрямих податків.

Так сумарна доля основних трьох непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір та мито) в доходах Державного бюджету України в 2002–2005 роках становить (рис. 3.3 –3.4):

– 2002 рік – 40,83%;

– 2003 рік – 38,81%;

- 2004 рік – 45,82%;

- 2005 рік – 47,0%

При цьому дослідження динаміки перерозподілу структури непрямих податків в доходній частині Держбюджету України показує, що:

– доля ПДВ поступово знизилась з 35% (1997) до 29%(2004), та знов зросла до 32% у 2005 році;

– доля внутрішніх акцизів зросла з 4%(1997) до 9%(2004) та знизилась до 7% у 2005 році;

– доля акцизів на імпорт стабільна та становить близько 0,9 -1%;

– доля ввізного мита на імпорт зросла з 4,0%(2002) до 6%(2005);

– доля вивізного мита на експорт зросла з 0,1%(2002) до 1,2%(2005);

Таким чином, структура непрямих податків в Україні має тенденцію розвитку у напрямку збільшення специфічних акцизів на обмежену групу споживачів товарів та зниження податкового тиску універсальними акцизами на масові групи споживачів

На графіках рис. 3.5 -3.6 наведені результати регресійно-кореляційних розрахунків з автоматичним прогнозуванням, виконані в автоматичному режимі в «електронних таблицях « EXCEL -2000.

Як видно з результатів розрахунків (прогноз на + 2 роки):

а) регресійне поліноміальне рівняння регресії для відносного рівня доходів зведеного бюджету України в% від ВВП описує статистичний процес:

Рівняння нелінійної регресії y=0,41х2 – 1641x.

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,942.

Сила зв’язка – сильна (більше 0,75).

Напрямок зв’язку в часі – додатній до 2000 року та прямий з 2001 року.

Прогноз на 2 наступних роки – зростання

б) регресійне поліноміальне рівняння регресії для долі прямих податків в% від поточного ВВП статистичний процес

Рівняння нелінійної регресії y= -0,0097x3 + 58,1х2–116418х+8000000

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,972.

Сила зв’язка – сильна (більше 0,75).

Напрямок зв’язку – додатній до 2000 року та прямий з 2001 року

Прогноз на 2 наступних роки – зростання.

в) регресійне поліноміальне рівняння регресії для долі непрямих податків в% від поточного ВВП статистичний процес

Рівняння нелінійної регресії y= 0,0617x2 -247,3х+247559

Коефіцієнт детермінації дорівнює 0,7588.

Сила зв’язка – сильна (більше 0,75).

Напрямок зв’язку – додатній до 2000 року та стагнаційний з 2001 року

Прогноз на 2 наступних роки – стагнація (стабілізація рівня).

В табл. 3.1 наведені розрахункові показники для статистичного аналізу індексних рядів доходів зведеного бюджету України (рис. 3.7). В табл. 3.2, 3.3 наведені результати розрахунків в «електронних таблицях» EXCEL – статистичних показників індексних рядів доходів зведеного бюджету України.

Як показують результати аналізу показників статистичних рядів динаміки – рівень реальних відносних доходів зведеного бюджету (в% до рівня ВВП) має тенденцію до систематичного падіння у 1994–2001 роках, тобто податкова система України працює неефективно.

Рис. 3.5 Регресійний аналіз тренду структурних частин прямих та непрямих податків в доходах зведеного бюджету України (в% до поточного ВВП України)

Рис. 3.6 Регресійний аналіз тренду доходів зведеного бюджету України в% до поточного значення ВВП України

Рис. 3.7 Базові (до рівня 1993 року) та ланцюгові індекси рядів динаміки доходів до зведеного бюджету України та податкових надходжень у 1994–2003 роках

Таблиця 3.1. Розрахункові показники для статистичного аналізу індексних рядів доходів зведеного бюджету України

Таблиця 3.2. Показники динамічного ряду ланцюгових індексів реального ВВП (в% до попереднього значення)

Показник статистичної вибірки	Значення
Середне значення	97,94
Середнє відхилення	3,294
Медіана	98,950
Мода	#Н/Д
Стандартне відхилення (середньоквадратичне)	10,416
Дисперсія выборки	108,494
Мінімум виборки	32,200
Максимум виборки	77,100
Сума виборки	109,300
Кількість значень виборки	979,400
Найбільше значення (1)	10,000
Найменьше значення(1)	109,300
Середне значення	77,100

Таблиця 3.3. Показники динамічного ряду базових індексів реального ВВП (в% до рівня 1993 року)