Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти міграції в європейському просторі
1.1 Сутність міжнародної міграції
1.2 Види міграції в європейському просторі
1.3 Функції та регулювання міжнародних міграційних процесів
Розділ 2. Аналіз міграції в європейському просторі
2.1 Показники, характеризуючі міграцію
2.2 Європейські міграційні потоки
2.3 Рух людського капіталу та його показники
Розділ 3. Тенденції та перспективи міграційних процесів
3.1 Інтернаціоналізація світового ринку праці
3.2 Закономірності міграції робітників
Висновок
Список літератури
Додаток
Міжнародна міграція - явище далеке не нове. В умовах нерозвиненості статистики і прикордонна система потоки міжнародних мігрантів узагалі не фіксувалися державними органами. Та й сьогодні визначити точно обсяги міжнародного переміщення цього найважливішого фактора виробництва представляється таки складною справою.
Проблема міграції в західноєвропейському просторі дуже актуальна зараз, тому що в багатьох є можливість безперешкодного в'їзду на територію іноземних держав. По більшій частині люди виїжджають на територію іншої країни у спробах знайти хоча б тимчасову або більш високооплачувану роботу. Активно відбувається в усім світі процес інтернаціоналізації виробництва супроводжується інтернаціоналізацією робочої сили. Трудова міграція стала частиною міжнародних економічних відносин. Міграційні потоки спрямовуються з одних регіонів і країн в інші. Породжуючи визначені проблеми, трудова міграція забезпечує безсумнівні переваги країнам, що приймають робочу силу.
Інтенсифікація процесів, що спостерігається в останні десятиліття, міграції виражається як у кількісних показниках, так і в якісних: змінюються форми і напрямки пересування трудових потоків.
Ціль курсовій роботі - поглиблення теоретичних знань щодо руху людського капіталу та інтернаціоналізації ринку праці та визначення закономірностей міграції робітників.
Одним із проявів інтернаціоналізації і демократизації господарського і соціально-культурного життя людства, а також наслідків гострих міжнаціональних протиріч, прямих зіткнень між країнами і народами, надзвичайних ситуацій і стихійних лих є великомасштабні внутрікраїнові і міжкраїнові переміщення населення і трудових ресурсів у різних формах. Це - добровільні мігранти, що користуються правами і можливостями, наданими їм світовою цивілізацією і міжнародними ринками праці для вибору місця проживання і роботи. Це - біженці і змушені мігранти, що залишають отчий дах не по своїй волі, а під тиском "обставин".
Світове співтовариство, ще недавно не визнавало, особливостей і наслідків міграційних процесів на міжнародному рівні, зштовхнулося з необхідністю координації зусиль багатьох країн з дозволу гострих ситуацій і колективному регулюванню міграційних потоків.
Задачі, поставлені в курсовій роботі:
розглянути теорії міжнародної міграції;
визначити напрямки та проаналізувати показники міграції в європейському просторі;
охарактеризувати тенденції та перспективи міграційних процесів в європейському просторі.
Міжнародна міграція - це переміщення населення з однієї країни в іншу. Під цими поняттями розуміють:
міграція (від лат. migratio - переселення, переміщення) - переміщення через кордон;
імміграція від лат. immigrare - це в'їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни;
еміграція (від лат. emifrare - виселення) - переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання;
реміграфія - це виїзд іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.
Міжнародна (зовнішня) міграція існує в різних формах: трудової, сімейної, туристичної тощо. Провідна роль у МЕВ належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили.
Міжнародна міграція посилюється в умовах формування економічних зв'язків у світовому господарстві. Під цим поняттям розуміють переміщення найманих працівників через кордони в пошуках роботи. Це стихійний процес розподілу трудових ресурсів між національними ланками світового господарства. Економічною основою його є відчуження безпосередніх виробників від засобів виробництва, взаємопов'язаність країн та нерівномірність їх соціально-економічного розвитку.
В якості основних форм міграційних процесів звичайно виділяють:
постійну міграцію. Ця форма переважала до І світової війни і характеризувалась тим, що значні маси людей назавжди покидали свої країни і переселялись на постійне місце проживання до США, Канади, Австралії тощо. Переселення у зворотному напрямку було незначним;
тимчасову міграцію, що передбачає повернення мігрантів на батьківщину по закінченню певного строку. У зв'язку з цим слід відзначити, що сучасна трудова міграція набула ротаційного характеру;
нелегальну міграцію, котра надто вигідна підприємцям країни-мігрантів і становить своєрідний резерв необхідної їм дешевої робочої сили.
Маючи давню історію, міжнародна трудова міграція на сучасному етапі набула певних особливостей, найсуттєвішими з яких є:
зростання масштабів міграції;
збільшення питомої ваги мігрантів у загальній кількості працездатного населення країн;
розширення еміграції з країн Східної Європи та країн, що утворилися на території екс-СРСР;
формування нових центрів залучення робочої сили;
зростання нелегальної імміграції;
посилення “відпливу інтелекту”;
ротаційний характер міграції.
На початок 00-х років у світі нараховувалося понад 25 млн. працівників-мігрантів, що становило близько 5% усіх трудових ресурсів. Причому зростання кількості іммігрантів триває, незважаючи на заходи багатьох країн з обмеження міграції.
Розширення міграції спричинило появу в країнах імміграції 2-х ринків праця - для робітників - громадян даної країни та для іноземних робітників. Другий з цих ринків формується значною мірою за рахунок нелегальної міграції. Проте, незважаючи на всі зусилля, заборонити нелегальну міграцію повністю не вдалося жодній з країн.
Нелегальні іммігранти використовуються на низькооплачуваних роботах та на роботах зі шкідливими умовами праці без соціального захисту, що суперечить національним законодавствам та міжнародним конвенціям.
В більшості розвинутих країнах Заходу вже склалося коло професій, які характерні лише для мігрантів (вантажники, робітники на конвеєрах, прибиральниці тощо).
Для місцевого населення ці спеціальності непрестижні навіть в умовах високого безробіття.
Однією з найважливіших особливостей сучасного стану міжнародної міграції є “відплив інтелекту", тобто безповоротна або довготривала еміграція вчених і висококваліфікованих спеціалістів. Основними причинами цього процесу в більшості країн є:
постійне зниження соціального статусу вченого та спеціаліста;
те, що результати роботи вчених та спеціалістів часто не знаходять своєї остаточної реалізації;
бажання покращити своє матеріальне становище;
більша можливість за кордоном реалізувати свої знання та досвід;
національна та релігійна нетерпимість;
зростання безробіття в країні. Навіть серед висококваліфікованих спеціалістів.
Нестабільна економічна ситуація в країні, а також вигідні умови найму висококваліфікованих спеціалістів за кордоном сприяють збільшенню масштабів еміграції.
Розрізняють внутрішню міграцію робочої сили, що відбуває між регіонами європейського співтовариства, і зовнішню міграцію, що торкається кілька країн. Наука міжнародної економіки займається зовнішньою міграцією робочої сили і її економічних причин. Основні поняття, використовувані при вивченні проблем міжнародної міграції, що випливають:
Міграція робочої сили - переселення працездатного населення з одних держав в інші терміном більш ніж на рік, викликане причинами економічного й іншого характеру.
Імміграція - в'їзд працездатного населення в дану країну через її межі.
Еміграція - виїзд працездатного населення з даної країни за її межі.
Міграційне сальдо - різниця імміграції з країни й еміграції в країну.
"Витік мозків" - міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів.
Реєміграція - повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.
Міжнародна міграція робочої сили виникла багато сторіч назад і за минуле з тих пір час перетерпіла серйозні зміни. Найбільш активна теоретична розробка проблем міжнародної міграції почалася з кінця 60-х років у рамках моделей економічного росту. Їхня основна ідея полягає в тім, що міжнародне переміщення робочої сили, як одного з факторів виробництва, впливає на темпи економічного росту, її причиною є міжкраїнові розходження в рівні оплати праці. Прихильники неокласичного підходу, відповідно до якого кожна людина одержує і споживає граничний продукт своєї праці, вважають, що еміграція приводить до росту добробуту приймаючої країни, причому економічний розвиток держави, з якого відбувається еміграція, не погіршується.
Неокейнсіанці визнавали можливість погіршення в результаті міграції економічного становища країни, що експортує робочу силу, особливо якщо емігрують висококваліфіковані працівники. У цьому зв'язку широко обговорювалася ідея введення податку на "витік мозків", доходи від якого пропонувалося передавати в розпорядження ООН і використовувати на нестатки розвитку. В останні роки акцент в аналізі міграції змістився на дослідження акумуляції людського капіталу як ендогенного фактора економічного росту країн. Виходячи з того, що накопичений людський потенціал є найважливішою передумовою економічного розвитку, у рамках цієї групи моделей міжнародна міграція є одним з пояснень розходжень у темпах економічного росту між країнами. [8. c.32]