командитне товариство – Товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, які здійснюють від імені Товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, є один або більше учасників, відповідальність яких обмежується внеском у майно товариства.
Акціонерне товариство є найбільш прийнятною організаційно-правовою формою для великих підприємств з великою кількістю власників (акціонерів). Відкриті акціонерні товариства мають такі переваги:
- більш широкі можливості для залучення капіталу шляхом емісії додаткової кількості акцій, емісії облігацій, отримання кредитів на вигідних умовах тощо;
- фінансовий ризик акціонерів обмежується розміром належної їм частки в майні Товариства (вартістю акцій, що їм належать);
- відповідно до чинного законодавства України та внутрішніх нормативних документів Товариства акціонери можуть продавати або іншим способом відчужувати акції, що їм належать, на власний розсуд, не повідомляючи про це інших акціонерів;
- функції власника та керівника чітко розмежовані, тому власники (акціонери) мають широкий вибір можливостей щодо найму «команди» високопрофесійних керівників.
Держава бере участь в управлінні Товариством лише в межах пакету акцій, що їй належить. Якщо держава продає свій пакет, то вона впливає на діяльність Товариства опосередковано, наприклад, шляхом проведення певної банківської, податкової, соціальної, антимонопольно, митної політики тощо.
1.6 Необхідність дотримання положень, викладених в цій курсовій роботі
Діяльність Товариства пов'язана з інтересами різноманітних внутрішніх та зовнішніх груп, зокрема: засновників, акціонерів, керівництва, споживачів, постачальників, кредиторів, працівників, пенсіонерів, центральних та регіональних органів державного управління, місцевого самоврядуваня та суспільства в цілому. Кожна з цих груп має певні юридичне захищені права та інтереси і прагне не лише зберегти, а й розширити їх. Наприклад, Товариство має зобов'язання перед місцевими органами самоврядування щодо дотримання законів про охорону навколишнього середовища, сплату податків та інших обов'язкових платежів. В інтересах кредиторів Товариство також повинно дотримуватися законів, що регулюють питання застави, банкрутства, стежити за змінами в чинному законодавстві про оподаткування, митний контроль тощо. В інтересах працівників Товариство має дотримуватися положень Цивільного кодексу, Кодексу законів про працю, а також інших законів, що захищають права працівників.
Під час створення конкретної схеми корпоративного управління Товариства дуже важливо розробити систему, яка буде максимально демократичною та забезпечить доступ всіх акціонерів до механізмів задоволення своїх інтересів, пов'язаних з роботою акціонерного товариства.
Дотримання положень, викладених у цьому Посібнику, допоможе Товариствам уникнути стягнення штрафів та інших санкцій за недотримання юридичне захищених прав учасників усіх зацікавлених сторін.
2 Загальний огляд нормативної бази діяльності приватизованого підприємства
2.1 Законодавство про приватизацію
Як вже зазначалося раніше, в результаті політики передачі державного майна в приватну власність, що проводиться в Україні, державні підприємства здебільшого були перетворені у відкриті акціонерні товариства.
З моменту прийняття рішення про приватизацію і до повного виконання плану приватизації підприємство у своїй діяльності керується нормативно-правовими документами, які встановлюють різні правові режими для різних підприємств, що приватизуються, залежно від їх розміру та (або) приналежності до певної галузі народного господарства. Основним законом, що регулює правові, економічні та організаційні питання приватизації державного майна великих та середніх підприємств є Закон України «Про приватизацію державного майна». Особливості приватизації державного майна в агропромисловому комплексі визначаються Законом України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі». Конкретні завдання у сфері приватизації, а також загальні напрямки, цілі та способи приватизації визначаються щорічною Державною програмою приватизації, що вводиться в дію законом України. Окрім цього, існують інші закони, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, накази Фонду державного майна України, що регулюють різноманітні питання процесу приватизації.
2.2 Нормативно-правове регулювання діяльності приватизованого підприємства
З моменту реєстрації акціонерного товариства підприємство зобов'язане дотримуватися нормативних документів, що регулюють діяльність господарських товариств, навіть якщо певна частка його акцій залишається у державній власності. Необхідність застосування того чи іншого нормативно-правового документу в діяльності Товариства визначається у кожному конкретному випадку окремо, тому юрист Товариства повинен дослідити всі обставини роботи з метою правильного застосування того чи іншого нормативно-правового документу.
2.2.1. Права та обов'язки приватизованого підприємства, передбачені законодавством
У законах, що регулюють діяльність приватизованих підприємств в Україні,окремо зазначено, що Товариство має право здійснювати будь-які дії, не заборонені законодавством, а саме:
- укладати контракти та угоди з іншими сторонами;
- приймати господарські рішення;
- отримувати землю в користування чи оренду;
- приймати на роботу працівників та звільняти їх;
- отримувати кредити та позики;
- мати банківські рахунки;
- здійснювати інші дії, що породжують юридичні наслідки.
Товариствам надається достатня самостійність у виборі видів діяльності та їх здійсненні. Однак, існують певні норми, які в інтересах громадськості обмежують діяльність Товариства. Якщо Товариство не дотримується відповідних нормативно-правових актів, то може бути проведене офіційне розслідування, перевірка і, як наслідок, можуть застосовуватися відповідні санкції як до самого Товариства, так і до його керівництва. У міжнародній практиці відповідальність за дії акціонерного товариства головним чином несуть члени Спостережної ради або посадові особи товариства, які входять до складу Спостережної ради чи Правління.
2.2.2 Законодавство, що регулює підприємницьку діяльність Товариства
Усі підприємства зобов'язані дотримуватися нормативно-правових актів щодо підприємницької діяльності, в тому числі й таких, що регулюють:
- порядок створення, організаційну структуру суб'єктів підприємницької діяльності та здійснення підприємницької діяльності;
- антимонопольний контроль;
- процес приватизації;
- оподаткування;
- емісію та обіг цінних паперів;
- валютний контроль;
- митний контроль;
- трудові правовідносини;
- захист навколишнього середовища;
- інші види правовідносин.
Товариства також повинні дотримуватися законів та нормативних актів, що видаються місцевими органами державної влади та управління тих адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких вони здійснюють свою діяльність.
Необхідно зазначити, що діяльність, яка підлягає ліцензуванню, може здійснюватися Товариством лише після отримання відповідної ліцензії.
У своїй діяльності приватизовані підприємства повинні виконувати не лише вимоги нормативних документів, що є загальними для всіх недержавних підприємств, а й підпорядковуватися окремим положенням спеціального законодавства, яке регулює функціонування цих підприємств у приватизаційний та постпривати-заційний періоди.
Крім того, Товариства повинні дотримуватися нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у конкретних галузях, таких як:
- енергетика;
- видобуток та використання корисних копалин;діяльність у галузі телекомунікацій;
- використання оборонних технологій;
- діяльність на фондовому ринку (інвестиційні установи, включаючи інвестиційні фонди), в тому числі діяльність брокерів та ділерів щодо операцій з цінними паперами;
- страхування.
2.3 Статут акціонерного товариства
Відповідно до Закону України «Про господарські товариства», кожне Товариство повинно мати Статут. Статут є основним документом акціонерного товариства, що має юридичну силу та регламентує, серед інших положень, питання діяльності Товариства, а також основні права та обов'язки акціонерів.
Вимоги Статуту Товариства є обов'язковими для виконання всіма органами Товариства та його акціонерами. У Статуті визначаються цілі створення Товариства, види його діяльності та органи управління. Для створення акціонерного товариства його засновники повинні зареєструвати Статут у виконавчому комітеті державної адміністрації за місцезнаходженням Товариства відповідно до вимог законодавства.
Протягом усього періоду діяльності Товариства його Статут повинен бути доступним для ознайомлення всім акціонерам, інвесторам, аудиторам та іншим особам, які мають таке право згідно з чинним законодавством України. Статут є важливим джерелом інформації для третіх осіб, які бажають стати акціонерами Товариства.
2.3.1 Зміст Статуту
Відповідно до Закону України «Про господарські товариства», Статут обов'язково повинен містити відомості про:
- вид господарського товариства;
- найменування та місцезнаходження Товариства;
- мету та предмет діяльності Товариства;
- склад засновників та учасників Товариства;
- розмір та порядок створення статутного фонду Товариства;
- типи та категорії акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних типів та категорій, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов'язань щодо викупу акцій;