Ринкова реформа в Україні почала розгортатися в умовах виключно глибокої соціально-економічної кризи. Останнім часом науковцями багато уваги приділяється саме закономірностям і протиріччям економічної трансформації в країни. Вже сам факт підвищеного інтересу до українських реформ свідчить про те, що за короткий час (курс на радикальні економічні перетворення проголошений у 1994 році) країна спромоглася досить помітно просунутися вперед – вивести господарство з гіперінфляції та закласти фундамент для системних перетворень.
Макроекономічна стабілізація включає два основних моменти – приборкання інфляції і припинення падіння виробництва та початок його пожвавлення. Ці моменти логічно пов'язані: приборкання інфляції є найважливішою передумовою для масштабних інвестицій, а інвестиції, у свою чергу, – найважливішою умовою припинення падіння виробництва і початку його пожвавлення, тобто виходу з глибокої кризи. Саме на розгляді другого моменту зосередимо далі нашу увагу.
У 1997 році в Україні здійснювалися перетворення в національному господарстві, спрямовані на реалізацію курсу економічних реформ, за рахунок чого забезпечувалася більш сприятлива макроекономічна ситуація, ніж у 1996 році. Головна позитивна ознака цього часу – тенденція до стабілізації обсягів ВВП, промислового та сільськогосподарського виробництва (за даними Мінекономіки, їх падіння у 1997 році склало 1,8 % проти 5,1 % у 1996 році по промисловості та 1,9 % проти 9,5 % по сільському господарству) [23, 73].
Збереглися і набули розвитку деякі позитивні тенденції, пов'язані передусім із грошовою стабілізацією, уникненням інфляційних джерел покриття бюджетного дефіциту та посиленням довіри населення до гривні, зниженням рівня інфляції (індекс споживчих цін у січні-грудні 1997 року до відповідного періоду 1996 року в середньому склав 1,159 проти 1,802), яка перестала бути головним негативним фактором, що впливає на спад виробництва.
У 1997 році, особливо починаючи з II півріччя, поступово уповільнювалися темпи падіння обсягів ВВП, його абсолютне скорочення у порівняльних величинах є найменшим за останні роки. Так, якщо за період з 1990 року по 1996 рік темпи падіння виробництва ВВП у середньому за рік складали 13 %, то в 1997 році – лише 3,2 %, а його номінальна величина, за попередніми оцінками, становила 92,5 млрд. грн. [23, 73]
Головною складовою скорочення обсягів ВВП є зниження виробництва валової доданої вартості (ВДВ) по галузях економіки. Так, відбулося падіння ВДВ промислового виробництва в номінальному обчисленні – на 0,9 %, в реальному – на 1,2 %. Ця тенденція складалася під впливом таких факторів, як скорочення валового випуску та зростання матеріаломісткості виробництва (проміжного споживання). Значною мірою під впливом динаміки матеріаломісткості знаходилася рентабельність виробництва, яка мала тенденцію до зниження.
На пропорції формування ВВП по доходах суттєво впливають політика у сфері заробітної плати та податків і розвиток інфляції. Ці зміни стосуються передусім зниження (порівняно з 1990 роком) частки оплати праці найманих працівників і підвищення частки чистих податків на виробництво та імпорт (табл. 2.1). В Україні частка оплати праці найманих працівників у ВВП мала найменше значення у 1993 і 1994 роках, коли в умовах гіперінфляції і політики обмеження заробітної плати цей показник складав відповідно 38,5 % і 39,7 % проти 53,1 % у 1990 році. Тенденція збільшення цього показника знайшла прояв у 1995 році і спостерігалася протягом наступних двох років (табл. 2.1). У 1997 році питома вага оплати праці у ВВП склала 47,57 %, що на 6,43 процентних пункту нижче, ніж у 1990 році і пов'язано із заходами щодо стримування заробітної плати в умовах жорсткого режиму економії державних коштів. При розгляді динаміки цього показника у порівняльних цінах з урахуванням дефлятора ВВП протягом 1992-1997 років спостерігається постійне зниження обсягів оплати праці. Проте, як свідчить досвід країн з ринковою економікою, необхідною умовою виходу з кризового стану є збільшення грошових доходів як джерела споживання та заощадження, зростання масового споживання. Заходи ж щодо обмеження заробітної плати в Україні у 1992-1997 роках призвели до підриву особистого споживання та особистого і сукупного попиту, що відповідно скоротило пропозицію товарів (за кейнсіанською теорією, пожвавлення споживчого попиту веде до пожвавлення інвестицій, а отже, і виробництва). Аналіз пропорцій формування ВВП по доходах свідчить, що хоча у 1995-1997 роках і проводилася більш зважена соціальна політика, проблема скорочення особистого попиту зберігається і негативно впливає на економічний розвиток. За сучасних умов від підвищення заробітної плати (або хоча б її своєчасної виплати) значною мірою залежить розв'язання проблеми стимулювання сукупного попиту та вихід країни з кризи.
Таблиця 2.2
Структура та динаміка формування ВВП по доходах в Україні у 1990-1997 роках (за матеріалами Міністерства економіки України та НДЕІ) [23, 75]
| Показники | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
| У фактичних цінах, млн. крб. | (млн. грн.) | |||||||
| ВВП | - | - | 5,03 | 148,3 | 1203,8 | 5451,6 | 80510 | 92484 |
| У тому числі: | ||||||||
| оплата праці найманих працівників (1) | - | - | 2,57 | 57,1 | 477,9 | 2371,4 | 36149 | 43993 |
| валовий прибуток і змішаний дохід (2) | - | - | 2,41 | 79,9 | 517,6 | 2038,9 | 28903 | 27775 |
| чисті податки на виробництво та експорт-імпорт (3) | - | - | 0,05 | 11,27 | 208,3 | 1041,3 | 15458 | 20717 |
| У процентах | ||||||||
| ВВП | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| У тому числі: | ||||||||
| (1) | 53,1 | 58,9 | 51,1 | 38,5 | 39,7 | 43,5 | 44,9 | 47,6 |
| (2) | 38,5 | 44,5 | 47,9 | 53,9 | 43,0 | 37,4 | 35,9 | 30,0 |
| (3) | 8,4 | -3,4 | 1,0 | 70,6 | 17,3 | 19,1 | 19,2 | 22,4 |
Аналіз показників структури формування ВВП за останні роки показує, що в Україні значно збільшилася питома вага чистих податків на виробництво і експорт-імпорт (за мінусом субсидій). Ці зрушення у динаміці чистих податків обумовлені частими змінами у державній податковій політиці (до останнього часу у бік збільшення податкового тиску на товаровиробника) та зменшенням підтримки збиткових виробництв за рахунок коштів бюджету.
Частка валового прибутку (змішаного доходу), розрахована за різницею між ВВП та іншими видами первинних доходів у його структурі, за умов тривалого скорочення виробництва і вкрай обмеженого платоспроможного попиту більшості юридичних і фізичних осіб має тенденцію до зменшення і в 1997 році складала 30,0% ВВП. Це відбулося під впливом зміни питомої ваги інших складових ВВП і через зміну внутрішньої структури цього показника. У внутрішній структурі валового прибутку скоротилася частка змішаного доходу домашніх господарств (ДГ) та збільшилася частка споживання основного капіталу. Отже, ВВП за категоріями доходів формувався за умов триваючого спаду виробництва, платіжної кризи, зниження заробітної плати, що певним чином вплинуло на особливості його використання (адже всі зазначені вище доходи в основному є відповідно джерелами споживання та заощадження (інвестицій) населення, держави та підприємницького сектора).
У структурі використаного ВВП України у 1994-1998 роках в умовах постійного спаду виробництва спостерігається тенденція збільшення витрат на кінцеве споживання, особливо ДГ. Це обумовлюється тим, що через падіння реальних доходів населення в умовах інфляції дедалі більша частка ВВП спрямовується на підтримання рівня життя населення за рахунок зниження нагромадження (табл. 2.2). У 1998 році у складі ВВП за категоріями використання в номінальному обчисленні зберігалася тенденція збільшення кінцевих споживчих витрат за рахунок деякого зростання споживчих витрат ДГ та значно більшого зростання споживчих витрат сектора загальнодержавного управління (ЗДУ), що призвело до зростання питомої ваги кінцевих споживчих витрат за рахунок зростання питомої ваги споживчих витрат сектора ЗДУ. Все це значною мірою вплинуло на утворення частки кінцевих споживчих витрат в цілому за рік.
Витрати ДГ, які складають більше 2/3 загального обсягу кінцевих споживчих витрат, формувалися в рамках утворених в економіці первинних доходів найманих працівників і надходжень від особистого підсобного сільського господарства, інших видів діяльності. Темпи зростання реальних споживчих витрат ДГ на душу населення випереджали зростання реальної заробітної плати, яка є основною складовою грошових доходів населення. Це означає, що нестача останніх частково компенсувалася натуралізацією особистого споживання. Отже, можна зробити загальний висновок, що матеріальне становище переважної більшості населення у 1997 році не змінилося на краще, а навіть погіршилося порівняно з 1996 роком.
Таблиця 2.3
Структура та динаміка використання ВВВ в Україні у 1990-1997 роках (за матеріалами Міністерства економіки України та НДКІ) [23, 76]
| Показники | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
| У фактичних цінах, млн. крб. | (млн. грн.) | |||||||
| ВВП | - | - | 5,03 | 148,3 | 1203,8 | 5451,6 | 80510 | 92484 |
| У тому числі: | - | - | ||||||
| кінцеві споживчі витрати (1) | - | - | 3,199 | 94,9 | 817,4 | 4165,0 | 64086 | 77387 |
| валове нагромадження основного капіталу (2) | - | - | 1,378 | 36,3 | 285,3 | 1275,7 | 16827 | 17032 |
| зміна запасів матеріальних обігових коштів (3) | - | - | 0,352 | 17,5 | 139,6 | 179,9 | 1529 | 1572 |
| чистий експорт товарів і послуг (4) | - | - | 0,101 | -0,45 | -38,5 | -169,0 | -1932 | -3507 |
| У процентах | ||||||||
| ВВП | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 | 100 |
| У тому числі: | ||||||||
| (1) | 76,3 | 71,4 | 63,6 | 64,0 | 67,9 | 76,4 | 79,6 | 83,68 |
| (2) | 24,0 | 21,4 | 27,4 | 24,5 | 23,7 | 23,4 | 20,1 | 18,42 |
| (3) | 3,4 | 5,0 | 7,0 | 11,8 | 11,6 | 3,3 | 1,9 | 1,7 |
| (4) | -1,0 | 2,0 | 2,0 | -0,3 | -3,2 | -3,1 | -2,4 | -3,8 |
Зберігається тенденція скорочення витрат некомерційних організацій, що обслуговують ДГ, у зв'язку з подальшим погіршанням фінансового стану підприємств і передачею відомчих соціально-культурних об'єктів у комунальну власніть. Через своє скрутне становище нефінансові корпорації не в змозі утримувати відомчі об'єкти соціально-культурної сфери, що вплинуло на скорочення частки споживчих витрат некомерційних організацій.