Клімат помірно континентальний. Зима м’яка, з частими відлигами, літо тепле, дещо посушливе. Пересічна температура – 5,90, липня + 20,00 період з температурою понад +100 становить 160 – 170 днів. Річна кількість опадів 450 – 520 мм за рік, найбільша їх кількість – влітку. Висота снігового покриву 15 – 20 см.
Найбільша водна артерія – Дніпро, який у межах області приймає притоки Рось, Вільшанку, Тясмин (праві), Сулу, Супій (ліві). Річки західної частини – гірський Тікич і Гнилий Тікич – належать до басейну Південного Бугу. Пересічна густота річкової мережі коливається від 0,13 – 0,18 км/км2 на лівобережжі до 0,45 км/км2 (у басейні Гнилого Тікичу). Всього в області 181 річка завдовжки 10 км; 33 водосховища, у тому числі частини Канівського водосховища і Кременчуцького водосховища; понад 650 заплавних озер і ставків. Річки і водойми використовують для рибництва, судноплавства та зрошування, вони є джерелом гідроенергії.
Серед зональний типів грунтів переважають чорноземи типові малогумусні та слабогумусовані (53,0 % площі району), під лісами – ясно-сірі, сірі лісові та темно-сірі опідзолені грунти. Є алювіальні піщані і піщано-глинисті (на лівобережжі річок) та торфові (у заболочених заплавах) грунти. Черкаська область лежить у Східно-Європейській лісостеповій геоботанічній провінції. Представлена різнотрав’ям лук і сухих степів. Під лісами 308,2 тис. га. (15,0 % території області); бори, суббори, дубово-грабові гаї, що утворили лісові масиви в долинах Дніпра та Тясмину.
Тваринний світ області різноманітний, але нечисленний. В межах області налічується ссавців – 41, птахів – 275, риб – 39, земноводних –11, плазунів – 8 видів. [2, с. 398]
Україна забезпечена мінерально-сировинними ресурсами. Ресурси мінеральних вод зосереджені у 84 родовищах. Багата на різні рудні ресурси з різним вмістом цінних хімічних елементів, які мають господарське значення. Загальні запаси становлять 27,5 млрд. т. й складаються з багатих (2 млрд. т.), а також дещо бідніших (24 млрд. т.) та бурих залізняків (1,4 млрд. т.). З відомих в Україні 83 родовищ – 60 розташована у Криворізькому басейні, запаси якого становлять 19 млрд. т. Україна посідає одне з провідних місць у світі щодо запасів марганцевих руд, які широко використовують у чорній металургії. Одним з найбільших у світі є Велико-Токмацьке та Нікопольське родовища марганцевих руд. Загалом запаси становлять 2,2 млрд. т. Із вмістом марганцю 28,0 % і товщиною покладів 1,5 – 4 м. Із кольорових металів в Україні відомі свинець і цинк, поклади яких є в Прикарпатті та Донбасі. Розвідано відносно незначні запаси нікелевих руд на глибині 70 – 80 м. Є в Україні золото. В розсипаному вигляді поклади золота є в Карпатах і Прикарпатті, на Нагольному кряжі, у річках багатьох річок. Вже відкрито десять родовищ золота і 236 рудовиязів, кожне з яких може бути родовищем. Поклади титанових руд розміщені біля Дніпропетровська, на Волині, біля Чорного і Азовського морів, їх запаси майже невичерпні. Родовища калійних солей розташовані у Прикарпатті. Вони мають вміст К2О 8 – 10 % і є вихідною сировиною для виробництва винятково дефіцитних без хлорних добрив. Покади кухонної солі зосереджено в Донбасі, Передкарпатті, Закарпатті та Криму. В Україні ще розміщено багато ресурсів хімічної галузі, нерудних ресурсів. [1, с. 209 - 211]
Область багата на різні нерудні корисні копалини. Серед паливних ресурсів – буре вугілля (частина Дніпровського буровугільного басейну, у тому числі Новосілківське, Тарнавське, Рижанівське, Козацьке, Мокрокалигірське та інші родовища), торф (основні поклади у Драбівському, Черкаському, Городищенському, Смілянському та Чигиринському районах). Значні запаси будівельних матеріалів. Граніти різних типів, лабрадорити, пісковики, гнейси – в Городищенському, Корсунь-Шевченківському, Уманському, Смілянському районах. Понад 400 родовищ різних глин, зокрема, Черкаське родовище бентонітових глин, майже в усіх районах – кварцові піски. Поклади каолінів у Городищенському, Звенигородському, Катеринопільському і Смілянському районах. Є джерела мінеральних вод у Звенигородському й Уманському районах. [2, с. 398]
4.2 Викиди шкідливих речовин
Виробнича діяльність людини окрім корисного ефекту має невигідне екологічні наслідки, порушує природу і рівновагу довкілля. Так, розширення природокористування, що зумовлене суспільним розвитком, супроводжується інтенсивним використанням природних ресурсів, накопичення у природному середовищі відходів виробництва й споживання. Тому на сучасному етапі відходів людством стоїть питання забезпечення такої взаємодії компонентів системи виробництва, при якій високі темпи економічного зростання та задоволення потреб населення співпадають із збереженням та відновленням якості довкілля. Особливо актуальною є проблема забрудненості атмосферного повітря в найбільших містах шкідливими викидами (оксид вуглецю, оксид азоту та сірчаного ангідриду) промислових підприємств. Основними забруднювачами повітряного басейн є Черкаські об’єднання "Азот", "Аврора", та "Хімволокно". І їхня частина складає більше половини усіх викидів в області. Незважаючи на виконання ряду заходів щодо охорони атмосферного повітря, його стан у багатьох населених пунктах, особливо у містах Черкаси, Золотоноша, Сміла, Тальне, залишається органів незадовільним. Доказом цього є висока частка захворювань органів дихання населення. Великою проблемою є знешкодження відходів виробництва й охорона водних ресурсів, а саме: поверхневих і підземних вод та річок.Почайної уваги потребує й охорона водних ресурсів, а саме: поверхневих і підземних вод та річок. Основними джерелами забруднення водоймищ є багато підприємств, які скидають забруднення стічні води, концентрація шкідливих речовин в яких значно перевищує допустимі норми. Внаслідок цього знижується вбірна і відновлюючи властивість мікрофлори річок, озер, ставків та водосховищ області. Більшість водозаборів потребують переоснащення й ремонту.
Господарська діяльність людей, окремих підприємств і організацій негативно впливає на стан малих річок. Трапляються порушення при застосування мінеральних добрив та ядохімікатів, до того ж в окремих господарствах ще з радянських часів накопичилась велика кількість непридатних для застосування отрутохімікатів, які є потенційним джерелом забруднення навколишнього природного середовища.
Основні дані про викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря наведені в таблиці 4.1. Протягом 2007 – 2010 років викиди шкідливих речовин стаціонарними джерелами зменшились на 34,8 тис. т., а автотранспортом зменшились на 6,2 тис. т.
Таблиця 4.1Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та автотранспорту, тис. т. [4, с. 574]
| Стаціонарні джерела забруднення | Автотранспорт | |||||
| 2000 | 2005 | 2010 | 2000 | 2005 | 2010 | |
| Україна | 5687,0 | 3959,4 | 4075,0 | 1796,5 | 1949,2 | 2019,4 |
| Черкаська | 63,6 | 28,8 | 29,3 | 69,3 | 64,3 | 63,1 |
В 2009 році в області скидання забруднених зворотних вод дорівнювало 28 млн. м3 (без очищення 7 млн. м3, недостатньо очищених – 21 млн. м3). Частка у загальному обсязі скидання зворотних вод становить 9,6 %. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря протягом 2009 року в області дорівнювали 92,4 тис. т. (0,2 % загальної кількості шкідливих речовин в атмосферне повітря всієї України), що на 40,5 тис. т. менше ніж у 2005 році.
Отже, аналізуючи екологічну ситуацію в області, не можна заспокоюватися з приводу фактичного зменшення техногенного тиску на довкілля в останні роки, що обумовлене економічною кризою. Необхідна спеціальна довготермінова програма, на основі якої здійснюватиметься комплекс заходів, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів та екологізацію окремих виробництв області. Адже при зміні економічної ситуації на краще екологічні проблеми стануть найактуальнішими і їх розв’язання буде набагато складнішим. [3, с. 562 - 564]
4.3 Введення в дію потужностей для охорони здоров'я
Про стовідсоткове завершення деяких будівельних робіт, введення в експлуатацію котельні обласної дитячої лікарні та виконання решти робіт на 80-90 відсотків йшла мова під час наради з питань будівництва та фінансування медичного закладу, що пройшла 25 листопада під головуванням Сергія Тулуба.
Сьогодні ми докладаємо усіх зусиль, аби створити центр медичного обслуговування для дітей не лише області, а і України. Реалізація такого потужного задуму має стати прикладом нового конструктивного підходу до роботи та вирішення питань, - зазначив Сергій Тулуб, підкреслюючи, що відкриття лікарні відбудеться чітко за графіком.
Керівник області нагадав, що за домовленістю, яка була досягнута з прем’єр-міністром Миколою Азаровим, вже підготовлене відповідне розпорядження Міністерству охорони здоров’я щодо забезпечення лікарні спеціалізованим медичним обладнанням та необхідними меблями. Крім того, на будівництво лікарні вже до кінця поточного року будуть додатково виділені 10 мільйонів гривень.