Мікроекономіка (стр. 4 из 5)

Кап. блага можуть приносити дохід протягом деякого періоду. Поточна (дисконтована) вартість – величина позикових фондів, які необхідно було б позичити за поточної процентної ставки, щоб забезпечити регулярне отримання заданого чистого доходу. Для безстрокового (довічного) володіння, наприклад, таким активом, як земля, що приносить N грош. од. доходу кожного року від цього моменту аж до вічності, поточна вартість землі PV обчислюється: PV = N / i, де і – ринкова проц. ставка, %.

Поточ. вартість будь-якого активу, що приносить дохід, який з часом змінюється, обчислюється як дисконтована вартість кожної частини потоку доходів.

Підприємства, намагаючись максимізувати прибуток, інвестують тоді, коли доходи від інвестиції вищі від ринкової процентної ставки. Якщо процентна ставка вища від норми прибутку на інвестиції, то підприємство не інвестуватиме.

Інвестування – процес відтворення або доповнення основного капіталу; відображає потік нового капіталу у певному році.

Дисконтування – приведення ек. показників, наприклад, грошового потоку, майбутніх років до сьогоднішньої (поточної) вартості.

Залежність споживання благ від зміни доходу споживача. Лінія Енгеля

Рівновага споживача відповідає комбінації товарів, яка максимізує корисність при даному бюджетному обмеженні. Лінія “доход – споживання”(крива рівня життя) проходить через всі точки рівноваги споживача, що відповідають різним рівням його доходу. На її основі може бути побудована лінія Енгеля, яка показує взаємозв’язок доходу споживача і кількості придбаного блага Х.

Лінія “ціна – споживання” проходить через всі точки рівноваги споживача, пов’язані із зміною ціни одного із товарів. Вона лежить в основі побудови кривої попиту. Ефекти впливу зміни доходу та цін на обсяг попиту споживача:

Ефект заміщення – це ефект, який вказує на те, що споживач у процесі споживання заміщує товаром, що став дешевшим (х), інші більш дорогі товари (у,…). Ця показується рухом вздовж кривої байдужості Un.

Ефект доходу – це ефект, який виникає внаслідок впливу на попит споживача зміни обсягу його реального доходу. Зміна останнього викликана зміною ціни товару (х) без врахування ефекту заміщення. Ефект доходу показує переміщення від одної кривої байдужості U1 до іншої U2.

Виражаючи корисність блага в грошових одиницях, отримуємо цінність блага. Витрати споживання або вартість даної кількості блага – це грошові кошти або ринкова ціна одиниці блага помножена на кількість одиниць блага. Вигода (цінність) перевищує витрати (вартість), оскільки споживач готовий заплатити за попередні одиниці блага більш високу ціну , ніж ту, яку він реально платить при купівлі. Різниця між цінністю і вартістю блага наз. споживчим надлишком (надлишок споживача). Його можна розглядати як різницю між максимальною ціною, яку споживач заплатив би за кожну кількість блага Х , і ринковою вартістю цієї кількості.

Проблеми оптимальності та загальна економічна рівновага

Сукупна (зведена) ефективність ек. системи – поняття, що враховує ефективність у виробництві (досягається за мінімізації витрат виробництва), ефективність у споживанні (досягається за максимізації задоволення потреб споживачів) і певний баланс між інтересами виробників та споживачів на ринках. Отже, для еф-го функ-ня ек-ки в цілому розм-ня ресурсів між вир-вом різних товарів має бути таким, щоб структура цього вир-ва за еф-го використання ресурсів збігалася із структурою споживання. Тобто споживачі мають бути готові заміщати блага саме у такій пропорції, в якій вир-во може трансформувати один товар в інший.

При виконанні цієї умови конкурентна ек-ка досягає станів, що є оптимальними за Парето. Але існують передумови та ситуації, коли саморегульований ринок неспроможний забезпечити досягнення еф-го функ-ня ек-ки: наявність ринкової влади, непрозорість ринків і неповна чи асиметрична інформація – “причини неспроможності ринку”, та наведені нижче:

Наявність зовн. факторів, які виникають тоді, коли певна діяльність (у вир-ві чи сп-ні) має побічний вплив на інші види діяль-ті, але цей вплив не відображається безпосередньо в ринк. цінах.

Існування громадських благ. Неспроможність ринку проявляється тоді, коли ринки не в змозі (не здатні або не зацікавлені) запропонувати товари, корисні для багатьох споживачів.

Позаринкова діяльність суб’єктів ринку та неринкові механізми рег-ня. Відносини між суб’єктами госп-ня можуть регулюватися не тільки ринковим механізмом (втручання держави, існуюча політ. с-ма, законодавча база тощо).

Наявність причин обмеженої спроможності ринкового регулювання (сукупність передумов і ситуацій, коли дія механізму конкурентних ринків не приводить до максимізації суспільної корисності). За цих умов заг. рівновага досягається на новому рівні – на рівні квазіоптимуму. Теорія квазіоптимуму стверджує, що у випадку, коли в одній галузі (чи в групі галузей) викривлення не можуть бути усунені, краще відмовитися від досягнення максимуму еф-ті в іншій галузі (чи в групі галузей), щоб збалансувати ек-ку в цілому.

Механізм установлення рівноваги підприємства в довгостроковому періоді за умов монополістичної конкуренції (МК)

Монополістична конкуренція характеризує таку ринкову модель, за якої існує кілька десятків (до 100) фірм, що пропонують подібну, але не ідентичне продукцію.

Осн хар-тки: 1. Досить велика к-сть учасників ринку 2. Диференціація продукту 3. Нецінова конкуренція 4. Легкий вступ в галузь.

В КП фірма, що діє за умов МК може отримувати П_ек або зазнавати збитків. Проте у ДП існує тенденція до отримання П_норм прибутку або, іншими словами, до беззбитковості.

У випадку отримання П в КП можна очікувати, що економічні вигоди притягнуть (приваблять) нових конкурентів, оскільки вступ в галузі є достатньо вільним. Коли нові фірми увійдуть в галузь, то крива D, з яким працювала типова фірма, опуститься (зміститься вліво) і стане більш еластичною у зв’язку з тим, що кожна фірма тепер володіє меншою долею сукупного D і існує більше виробників товарів-замінників. Як наслідок зникнуть П_ек. В цьому випадку крива попиту буде дотичною до кривої АТС. Об’єму Q_мк є об’ємом при якому фірма досягає рівноваги і будь-яке відхилення від цього об’єму викличе АТС, що будуть перевищувати P, а значить приведуть до збитковості фірми. По мірі того, як зникають економічні прибутки, зникає стимул для вступу на ринок інших фірм.

При наявності збитків в КП можна очікувати масовий вихід фірм з галузі у ДП. Цей процес викличе зміни протилежні до вище описаних і рівновага встановиться знов у точці дотику АТС і D.

Не можна говорити про те, що в ДП фірма гарантовано не буде отримувати П_ек. Існування тенденції до беззбитковості фірм в ДП є найкращим формулюванням, бо існує багато інших факторів, що не допускають категоричності. Так, деякі фірми можуть виробляти продукти, близький аналог яким дуже важко створити, інші можуть мати певні патенти, треті – володіти важливими р-сами (бензозаправна на перехресті у центрі міста). Такі переваги можуть забезпечити цим фірмам отримання П_ек навіть у ДП. Також у зв’язку з диференціацією на основі розміщення чи доступності збитки та П нижче нормального можуть зберігатися і в ДП.

Капітал як фактор виробництва довготривалого користування.Поняття позичкового процента. Визначення ставки позичкового проценту за умов досконалої конкуренції

Особливість кап-лу в тому, що його можна розглядати як р-с довгострокового користування, який використовується для створення виробництва > к-сті благ чи послуг. Час від вкладення кап-лу до отримання віддачі дуже довгий. Розрізняють фізичний (технології, обладнання) і людський (освіта, нові знання, вміння, кваліфікація) ка-пл.

В КП найефективнішим є така кількість залучення кап-лу, що дозволяє зрівноважити MRI і MCI (MR, MC of Investments). Гранична доходність капіталу, що фактично відображає D показує здатність кап-лу приносити якусь віддачу. r – гранична норма окупності, що = граничній ставці, що встановилася на ринку. Кап-л залучається доти, поки r >= проц. Ставки позичкового кап-лу.

ДП. Найважливіше значення тут займає концепція зміни цінності грошей в часі. Гроші (кап-л), що використовуються в різний час повинні бути зведені до одного співрозмірника. Для цього є 2 способи.

Процес дисконтування – процес зведення майбутньої величини грошів. Засобів до сьогоднішнього року. Коефіцієнт дисконтування = 1/(1+і)^t, де і – процентна ставка (ставка дисконту); альтернативна вартість кап-лу. t – рік, в якому отримано доходи. Отже, PV = FV / (1+і)^t; PV – present value, FV – future value. Критерієм ефективності інвестицій кап-лу є чиста поточна вартість Якщо NPV > 0, то приймають рішення про інвестування.

Процес компаундування – нарахування складних % - зведення до кінцевої вартості FV = PV ∙ (1+і)^t

Позичковий процент – це ціна, що сплачується за використання грошей (позичкового кап-лу). Вимірюється % від позиченої суми за рік. Величина позичкового % при досконалій конкуренції встановлюється під впливом D і S. В короткостроковому періоді S є вертикальною, бо к-сть грошей на ринку не залежить від % ставки, а визначається відповідними органами д-ви, залежно від різник економічних показників.

Розрізняють реальну і номінальну % ставку. Номінальна – наприклад встановлена НБУ для комерц. банків , реальна > на величину інфляції: і = r + τ + r∙τ, r∙τ – премія за втрату витрат в результаті інфляції, τ – інфляція r – номінальна ставка.

Позитивний і негативний ефекти зміни масштабів виробництва

Ефект від збільшення масштабу виробництва та цого відображення в характері виробничої функції та функції витрат. Розширюючи обсяги виробництва для виготовлення більшої кількості продукції, виробники залучають все більшу і більшу кількість необхідних ресурсів, підприємство таким чином змінює масштаб виробництва. При цьому можливий різний ефект від масштабу виробництва. Якщо обсяг виробництва збільшується швидше за обсяги використання ресурсів, то ми маємо зростаючий ефект від масштабу виробництва. Якщо приріст обсягів виробництва відповідає темпам зростання витрат ресурсів, то це – постійний масштаб виробництва. Якщо темпи зростання випуску продукції менші за темпи зростання витрат виробництва, то це спостерігається ефект спадної віддачі від масштабу виробництва. На малюнках зображено взаємозв’язок виробничої функції з масштабом виробництва. Зверху-вниз показано спадний, постійний та зростаючий ефекти від масштабу виробництва. Ефект масштабу виробництва відповідним чином зв’язаний з динамікою середніх витрат в довгостроковому періоді. Коли LAC зменшуються, це свідчить про зростаючий ефект масштабу, якщо збільшується то спадний ефект масштабу. Коли LAC=const, спостерігається постійний ефект масштабу.