Таблиця 2.1 – Рівень безробіття в Японії
Рік | Населення працездатного віку | Робоча сила | Не включені до робочої сили | Рівень зайнятості, % | Рівень безробіття, % | Безробіття серед молоді, % | ||
Всього | Зайняті | Безробітні | ||||||
2006 | 11020 | 6657 | 6382 | 275 | 4355 | 57,9 | 4,1 | 8,0 |
2007 | 11043 | 6669 | 6412 | 257 | 4367 | 58,1 | 3,9 | 7,7 |
2008 | 11050 | 6650 | 6385 | 265 | 4395 | 57,8 | 4,0 | 7,2 |
2009 | 11049 | 6627 | 6289 | 337 | 4418 | 56,9 | 5,1 | 8,75 |
Інша тенденція, також пов’язана з переходом до західної системи господарювання, – це зниження середньої заробітної платні (табл. 2.2). Власне зниження заробітної платні не є значним, але внаслідок звільнення високооплачуваних робітників середня заробітна платня знижується. Але й зниження власне заробітної платні внаслідок кризи також має місце. Звернімо увагу на заробітну платню в грудні. Як бачимо, має місце так звана тринадцята зарплата.
Таблиця 2.2 – Середня заробітна плата
Рік | Заробітна плата, тисячі ієн на місяць |
2006 | 425,1 |
2007 | 411,4 |
2008 | 411,5 |
2009 | 357,6 |
Звернімо тепер увагу на структуру зайнятості (табл. 2.3). Перш за все слід зазначити, що положення японок на ринку праці завжди є менш стійким, ніж японця, в основному через конфуціанство, згідно якого жінка займає підпорядковане положення відносно чоловіка. Саме тому зайнятих чоловіків практично в 1,5 рази більше, ніж жінок. Також слід звернути увагу на перевищення кількості людей з постійною роботою іншими категоріями найнятих. В даній таблиці не наведена кількість людей, що самі є роботодавцями для себе, але її можна обчислити за даною кількістю зайнятих.
Таблиця 2.3 – Структура зайнятості
Рік | Загальна зайнятість | Найняті | |||||
Всього | Чоловіки | Жінки | Постійна робота | Тимчасова робота | Проектна робота | ||
2006 | 6 382 | 5 472 | 3 194 | 2 277 | 4 702 | 659 | 110 |
2007 | 6 412 | 5 523 | 3 226 | 2 297 | 4 751 | 664 | 108 |
2008 | 6 385 | 5 524 | 3 212 | 2 312 | 4 767 | 649 | 108 |
2009 | 6291 | 5458 | 3152 | 2305 | 4715 | 640 | 102 |
Здійснимо також порівняння за галузями господарства (рис. 1). На діаграмі видно, що більшість зайнятих працює в обробній промисловості, на другому місці – торгівля, на третьому – охорона здоров’я. Дану діаграму отримано за даними серпня 2009 року, але тенденція є досить стійкою і пов’язаною з багатовіковим розвитком японської економіки. Також досить багато людей зайнято в будівництві, харчовій промисловості та транспорті.
Рисунок 2.1 – Кругова діаграма зайнятості за галузями господарства
Отже, ринок праці в Японії є своєрідним і неповторним. Але в умовах глобалізації, посилення міжнародної взаємодії для Японії стають важливими і глобальні економічні проблеми, а саме безробіття, причиною зростання якого в Японії є передусім поступовий перехід до західної системи найму. Таким чином, причиною нестабільності є зміни в усталеному порядку ведення господарства. Як тільки перехід буде завершено, відбудеться стабілізація.
3.ГРОШОВИЙ РИНОК
Національна грошова одиниця Японії – єна. Вона була введена в 1870 році (одна єна дорівнює 100 сенів).
Пропозицію грошей в економіці здійснює держава за допомогою банківської системи, що включає Центральний банк (ЦБ) і комерційні банки (КБ). В Японії ЦБ є не адміністративним органом, а акціонерною компанією, 55% його капіталу належать уряду, 45% – фінансовим інститутам, страховим компаніям та іншим приватним акціонерам. Акціонерам гарантовані дивіденди у розмірі 4%, в разі здобуття банком високого прибутку вони можуть бути збільшені до 5%.Решта прибутку йде до державного бюджету.
В залежності від ліквідності, грошову масу структурують шляхом ділення на частини відносно ступеня ліквідності (міра швидкості обміну активу на готівку). В Японії розрізняють 4 грошових агрегати (Monetary Aggregates):
1. M0включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями;
2. М1грошовий агрегат М0 та переказні депозити в національній валюті;
3. М2грошовий агрегат М1 та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити;
4. М3(грошова маса)- грошовий агрегат М2 та цінні папери, крім акцій.
Середня місячна сума коштів по кожному агрегату протягом 2004-2009 років представлена в таблиці 3.1
Таблиця 3.1 – Середні місячні значення грошових агрегатів Японії (трлн. єн)
Рік | M3 | M2 | M1 | M0 | Депозитні гроші | Квазі-гроші | Депозитні сертифікати |
2004 | 1023,4487 | 688,9341 | 448,4688 | 67,7505 | 380,7183 | 553,3713 | 21,6086 |
2005 | 1028,5078 | 701,3744 | 469,3431 | 69,4736 | 399,8695 | 536,8245 | 22,3403 |
2006 | 1025,2024 | 708,4266 | 483,2384 | 70,8101 | 412,4283 | 519,8439 | 22,1201 |
2007 | 1026,9908 | 719,5765 | 482,8486 | 71,8396 | 411,009 | 521,4723 | 22,67 |
2008 | 1034,6856 | 734,5827 | 480,3928 | 72,2629 | 408,1299 | 530,8927 | 23,4001 |
2009 | 1052,39 | 753,57 | 482,588 | 72,65 | 409,938 | 545,436 | 24,368 |
Також можемо спостерігати дані тенденції використавши для наочності лінійні графіки :
Рисунок 3.1 – Графік тенденції зміни величини грошових агрегатів Японії за 2004-2009 роки
Таблиця 3.2 – Відносні зміни середніх місячних значення грошових агрегатів Японії за 5 останніх років (трлн. єн)
Рік | M3 | M2 | M1 | M0 |
2004 | - | - | - | - |
2005 | 5,0591 | 12,4403 | 20,8743 | 1,7231 |
2006 | -3,3054 | 7,0522 | 13,8953 | 1,3365 |
2007 | 1,7884 | 11,1499 | -0,3898 | 1,0295 |
2008 | 7,6948 | 15,0062 | -2,4558 | 0,4233 |
2009 | 17,7064 | 18,9853 | 2,1952 | 0,3871 |
Спостерігаючи за даними таблиці 3.2 можемо помітити наступну тенденцію:
· зменшення відносного приросту високоліквідних активів (M0 іM1) та збільшення приросту низько ліквідних (M2 і M3).
Отже відбувається зменшення кількості реальних грошей, за які люди можуть купувати товари та послуги. Збільшується обсяг так званих квазі грошей, які є досить високоліквідними, через їх сутність (вони є просто записом числа на рахунку в банку).
Таблиця 3.3 – Ставки по кредитам та депозитам
Японія | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 |
кредит | 3,51 | 2,07 | 1,97 | 1,87 | 1,82 | 1,77 | 1,68 | 1,67 |
депозит | 0,90 | 0,07 | 0,06 | 0,04 | 0,04 | 0,08 | 0,27 | 0,68 |
Із результатів таблиці видно, що порівняно з 1995 роком відбувся значний спад ставок по кредитам. Подібна тенденція спостерігається іза ставками депозитів, хоча починаючи з 2005року, відбувається значне підвищення їх рівня.
Державний борг.
На кінець червня 2009 року державний борг Японії досяг рекордної позначки у 860 трлн ієн (близько 9 трлн доларів ), що складає 6,74 млн. ієн (близько 70 тис доларів) на душу населення країни.
На кінець 2008 фінансового року (31 березня 2009 р) сума боргу становила 849 трлн ієн (8,75 трлн. дол.). Експерти Мінфіну припускають, що протягом поточного фінансового року він може зрости до 924 трлн ієн (9,5 трлн дол. за поточним курсом).
Таблиця 3.4 – Державний борг Японії у % до ВВП