Крім того,я вважаю за доцільне визначати позицію країни за інтегрованим показником всіх рейтингів цієї країни у різних галузях, які наводяться у щорічних звітах «Про розвиток людського потенціалу». Їх представлено у вигляді таблиць, де країни згруповано за величезною кількістю критеріїв: розвитком технологій, фінансів, екологічним становищем тощо.
Насамкінець пропоную замінити показники писемності та залученості до освітнього процесу на показники індексу культурного капіталу, який, так само як і індекс розвитку людського потенціалу, щорічно розраховується міжнародними інституціями.
Отже, Індекс людського розвитку можна було б вдосконалити та зробити більш надійним індикатором ефективності соціальної політики країни шляхом внесення до нього деяких поправок. Ця проблема є досить актуальною та вимагає подальшого дослідження.
1. Марченко К. Глобалізація та освіта/ К.В. Марченко // [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.bdpu.org/scientific_published/conf021009/articles/Section_3/Marchenko.pdf
2. Human Development Report 2009/ [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hdr.undp.org/en/media/HDR_2009_EN_Complete.pdf
3. Бікла О. Індекс людського розвитку як показник ефективності моделей соціальної політики/ О.В. Бікла// [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mtpsa/2008/articles/Bikla.pdf
4. http://hdr.undp.org – Звіти з людського розвитку на сайті Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй.
5. Грішнова О.А. Людський розвиток: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2006.
6. Томчук Н.В.Еволюція наукових поглядів на людський розвиток / Н.В. Томчук // Економічна теорія. – 2005.
7. Рівень життя населення України та проблеми реформування механізмів його регулювання (Монографія). – К.: Парламентське вид-во, 1998.