На першому етапі проводиться дослідження ринку, на якому працює товариство: визначається величина попиту і пропонування продукції, співвідношення між ними, реальна і потенційна місткість ринку та його сегментів, стан конкуренції, аналізується поведінка споживачів, тенденції та перспективи розвитку ринку тощо.
Доскональне знання ринку — головна передумова створення ефективної маркетингової організаційної структури на підприємстві.
Після цього аналізується власне товариство, його сильні та слабкі сторони, з’ясовується концепція управління маркетингом, тобто основна ідея його організації.
Залежно від умов навколишнього бізнес-середовища і намірів підприємства можливі такі концепції організації маркетингу на підприємстві:
- відділ збуту — маркетингові функції, як правило, виконуються спеціалістами, яких наймають тимчасово;
- маркетингово-збутовий відділ — збутові й окремі маркетингові функції виконують штатні працівник відділу;
- відділ маркетингу — збутові функції виносять за межі відділу, працівники концентрують увагу на виконанні тільки маркетингових функцій;
- сучасна схема управління маркетингом — виконання маркетингових і збутових функцій об’єднують у єдиний комплекс під керівництвом заступника директора зі збуту і маркетингу, а до виконання маркетингових функцій залучаються в разі потреби всі робітники і службовці підприємства.
Крім цього, в процесі організації маркетингу визначають, чи буде існувати інтегрований відділ маркетингу, чи його функції виконуватимуть різні підрозділи підприємств (неінтегрований маркетинг). Таке попереднє з’ясування концепції організації маркетингу на підприємстві дає змогу встановити його цілі та основні завдання, а також сформувати його організаційну структуру. При цьому можуть бути використані різні моделі побудови відділу маркетингу (рисунки 8, 9).
Практично існують не тільки ці моделі, а й безліч їхніх комбінацій (змішаних форм): товарно-ринкові, товарно-функціональні, функціонально-товарно-ринкові тощо.
Одним із найскладніших і найвідповідальніших є наступний етап організації маркетингу на підприємстві — розподіл функцій між виконавцями. Для цього можуть бути використані такі підходи:
· витратний — виконавець має бути зайнятий повний робочий день, а між виконуваними функціями повинен існувати логічний зв’язок;
· управлінський — створення умов для того, щоб процес виконання маркетингових функцій здійснювався послідовно і в одному напрямку;
· соціальний — виконувані функції повинні відповідати статусу працівників;
· гнучкий — створення можливостей для швидкого реагування на зміну умов навколишнього бізнес-середовища.
Відповідно до визначеної структури, завдань та функцій відділу маркетингу здійснюється підбір його працівників. Слід знати, що ті, хто тут працюватимуть, мають задовольняти цілий комплекс вимог, а саме:
- відповідати загальним вимогам до управлінських кадрів (компетентність, високі моральні якості, пунктуальність, дисциплінованість, уміння керувати людьми);
- мати належні системні знання, кругозір, ерудицію, стратегічне мислення, аналітичні здібності;
- бути орієнтованими передовсім на обслуговування споживачів;
- мати підприємницькі здібності;
- відзначатися творчим, новаторським ставленням до справи;
- володіти умінням вести переговори, знати іноземні мови; мати спеціальну підготовку в галузі менеджменту та маркетингу;
- добре володіти комп’ютером.
Останніми етапами формування маркетингової організаційної структури підприємства є розроблення та запровадження системи стимулювання праці та контроль за діяльністю, який дає змогу здійснювати відповідні коригувальні дії.
Щоб з’ясувати, наскільки раціональною є створена на підприємстві організація маркетингу, необхідно знати відповідь на такі запитання:
чи працює структура цілеспрямовано (які цілі, чи вимірюються, реалізуються та контролюються вони)? чи достатньо гнучка структура (як швидко вона реагує на зміни; як швидко приймаються рішення)? чи достатньо інформації? що є опорою організації? як працює організація з економічного погляду? чи є в керівництва достатньо часу для прийняття стратегічних рішень? чи існує в організації дух співробітництва?Завершальним етапом формування маркетингової організаційної структури ВАТ «Миколаївцемент» є контроль за її діяльністю.
Контроль - це процес визначення, оцінки та інформування про співвідношення фактичних показників (результатів реалізації планових рішень) і їх планових значень.
Процес контролю включає визначення його концепції, мети (правильності, регулярності, ефективності чи раціональності дій), об’єктів (методи, результати, показники, потенціали тощо), контрольованих норм, контролерів (внутрішніх чи зовнішніх), методів, обсягів (повний чи вибірковий), точок контролю, вагомості рішень, прийнятності допусків та похибок, ідентифікації причин відхилень, способів їх оцінки, формулювання пропозицій тощо.
Контроль маркетингової діяльності підприємства — це дослідження сукупності маркетингових дій, умов, зв’язків і результатів з метою з’ясування міри ефективності діяльності підприємства для досягнення маркетингових цілей. Він має сприяти такому:
- досягненню успіху і підвищенню продуктивності (контроль якості продукції, процесів реклами, розподілу, збуту тощо);
- дотриманню умовних обмежень (контроль річного балансу, бюджетів на рекламу, розподіл тощо).
Контроль маркетингової діяльності підприємства поширюється на виконання річних планів збуту, прибутковості та ефективності маркетингових заходів.
Контроль річних планів збуту проводиться за окремими показниками:
- товарооборот окремих видів продукції (Qі):
,де qi — обсяг товарообороту і-ї продукції підприємства за рік (квартал, місяць);
pi — відпускна ціна і-ї продукції;
- валовий товарооборот (Q):
де n — кількість позицій продукції підприємства;
- структура товарообороту підприємства в регіональному та асортиментному розрізі, за формами власності, галузевою належністю та обсягами замовлень споживачів;
- частка товарообороту і-го товару підприємства в і-му регіоні (галузі, групі споживачів).
Контроль ефективності маркетингових заходів може здійснюватись за такими показниками:
зростання ринку (Р): ,де Qз — обсяги продажу продукції підприємства у звітному році (періоді);
Qп.п — обсяги продажу продукції підприємства в попередньому році (періоді);
частка ринку (Qп): ,де Qі — обсяг товарообороту і-ї продукції підприємства на даному ринку; Qзі — загальні обсяги продажу і-ї продукції всіма постачальниками на даному ринку;
продуктивність маркетингу (П): ,де Q — валовий товарооборот підприємства; К — кількість працівників маркетингової служби;
динаміка замовлень (Кз): ,де
— кількість (обсяги) замовлень поточного періоду; Qп.пз — кількість (обсяги) замовлень попереднього аналогічного періоду; середня величина замовлень (Зс): ,де Qз — загальний обсяг замовлень; Кс — кількість споживачів;
структура та динаміка споживачів (клієнтів) підприємства (частки старих та нових споживачів (клієнтів) підприємства в їхній загальній кількості в поточний період та проти попереднього періоду; якість обслуговування споживачів (Кя): ,де Кр — кількість рекламацій у вартісному виразі;
ефективність рекламних витрат (Кр): ,де Рв — сума рекламних витрат;
цінова перевага (Ку):де Рф — середня ціна продукції підприємства; Рк — середня ціна продукції конкурента;