По мірі збільшення кризи в нашому суспільстві стає все більш очевидним, що процес глобального оздоровлення всієї системи суспільних відносин і створення ефективної економіки в Україні самим безпосереднім чином залежить від формування трьох основних сфер організації сучасного суспільства – політичної, економічної та культурної. А в основі всіх недоліків наших перетворювань в цих сферах лежить відповідна діяльність людей. Дослідження останніх років дозволили розробити "людський" підхід управління суспільством, і дали змогу виділити п'ять існуючих тенденцій в управлінні, характерних для розвинутих країн Заходу, але практично нереалізованих в нашій країні..
Звісно, в Україні є проблеми формування трудових ресурсів. Освіта в Україні потерпає не лише від економічних проблем, що не дозволяють забезпечити високу якість та рівний доступ кожного до навчання [624]. Рівень освіти та професійної підготовки є одним з найвагоміших критеріїв , які характеризують сукупний людський капітал (трудові ресурси). Цей критерій дає змогу виявити типологічні кваліфікаційні особливості сукупної робочої сили і визначити її роль як чинника економічного зростання.[9,89].
Ми маємо можливості використати багатий досвід досягнення життєвого успіху, що накопили поколіннями американці, німці, японці. Засвоїти цей досвід , на жаль, досить непросто. Адже, щоб добитися успіху, одних знань недостатньо. Слід володіти широким спектром особистих якостей: упевненість в собі, цілеспрямованість, енергійністю, сміливістю, умінням пристосовуватись до певних ситуацій і ризикувати, працелюбністю, комунікабельністю і т.п. Формування і удосконалення таких якостей – головний фактор вирішення соціальних, економічних, правових, організаційних і інших схожих проблем нашого суспільства.
В зв’язку з низкою економічних проблем, працездатне населення України виїжджає за кордон, особливо на Захід, де рівень економічного життя є набагато вищим.
Висновки
1. Трудові ресурси – це частина населення країни, яка володіє здібностями і можливостями приймати участь в процесі праці у відповідності зі своїми віковими, фізичними даними, знаннями і практичним досвідом, професійною підготовкою.
2. Трудові ресурси являють собою сукупність окремих людей визначеного віку і стану здоров’я
3. Трудові ресурси в першу чергу виступають як сукупність суспільних по своїй суті речей, що володіють свідомістю і перетворюють оточуючий світ з метою задоволення власних потреб.
4. Трудові ресурси формуються в процесі суспільного відтворення, а це не що інше, як розвиток продуктивних сил людства.
5. Суспільство повинно скоювати обмін речовин з природою (процес праці) з найменшою затратою сил і при умовах, найбільш достойних їх людської природи і адекватних їй.
6. Трудові ресурси підвладні дії закономірностей розвитку трудових ресурсів.
7. Самостійність розвитку трудових ресурсів зумовлена і специфікою використання суспільством робочої сили людини.
8. Єдність трудових ресурсів і населення обумовлена спільністю їх розвитку.
9. Трудові ресурси в процесі використання (споживання) зберігають корисність і до певного періоду примножують її.
10. Працездатне населення адекватне трудовим ресурсам, а також сукупності носіїв індивідуальної робочої сили.
11. Саме населення в працездатному віці і визначає процес формування трудових ресурсів.
12. НТП, сім’я, суспільство, школа, вільний час, престиж впливають на формування освіти – суб’єкту формування трудових ресурсів.
13. Соціальні об’єкти, як дитячі садочки, школи, гімназії, ліцеї, ПТУ, технікуми, інститути, університети складають базовий рівень освіти, різносторонньо розвиваючи особистість і формуючи певний потенціал робочої сили певного ступеня кваліфікації.
14. Головне, що дозволить стати в майбутньому – спеціалістом, повинні бути знання, рівень підготовки до подальшого навчання.
15. Сімейне виховання – це одна із форм суспільного виховання.
16. Цілеспрямованість є першим основоположним принципом формування ефективного управління будь-якою соціальною системою.
17. В Японії робоча сила – це ключовий ресурс економіки.
18. В Росії на студентів занадто великий згубний вплив виробничої практики, що проходить на технологічно відсталих, з погляду світових стандартів, підприємствах при поганій організації праці. На студентів лягає печатка як правило вкрай низкою професійної потенції майбутньої роботи.
19.Високі темпи приросту населення країн, які розвиваються, зумовлюють збільшення частки економічно активного населення.
20. У країнах Центральної Європи трудові ресурси становлять близько 56%.
21.Економічно активне населення Японії - це більше половини жителів.
22. Аналіз статево-вікової структури населення Західної України свідчить про перевагу жінок у загальній чисельності населення.
23. Населення Західного регіону України належить до категорії старого.
24. Найбільші трудові ресурси зосереджені в Львівській області, частка яких у загальній кількості трудових ресурсів України становить понад 5%.
25. Використання трудових ресурсів України залежить від природних, економічних, демографічних та соціальних особливостей економічних регіонів країни.
26. Формування та використання ринку праці регіону – серйозна економічна та соціальна проблема.
27. Висока професіональна майстерність, уміння приймати самостійні рішення, навики колективної співпраці, відповідальність за якість готової продукції, знання техніки і організації виробництва, творчі навики спрощують працю і знецінюють вартість робочої сили.
28.Створення ефективної економіки в Україні самим безпосереднім чином залежить від формування трьох основних сфер організації сучасного суспільства – політичної, економічної та культурної.
29. В основі всіх недоліків наших перетворювань в політичній, економічній та культурній сферах лежить відповідна діяльність людей.
30. Рівень освіти та професійної підготовки є одним з найвагоміших критеріїв , які характеризують сукупний людський капітал (трудові ресурси).
31.Формування і удосконалення таких якостей як упевненість в собі, цілеспрямованість, енергійність, сміливість, вміння ризикувати, працелюбність, комунікабельність – головний фактор вирішення соціальних, економічних, правових, організаційних і інших схожих проблем нашого суспільства.
Список використаної літератури
1. Брєєв Б.Д. Людина і виробництво. – М.: Думка, 1989, -259с.
2. Власенко І.С. Трудові ресурси // Україна: аспекти праці. -2000 р. с.20-29.
3. Ескеров Б.М. Регіональні аспекти відтворення трудових ресурсів. – М., 1990, 141с.
4. Економічна і соціальна географія світу ( за редакцією Качана Є.П. ). – Тернопіль, 1999, 331с.
5. Заглинський А.О. Проблеми розвитку ринкових відносин у сфері зайнятості трудових ресурсів. – Рівне, 2002, 399с.
6. Петюх В.М. Ринок праці. Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999, 288с.
7. Саратьов А.Л. Формування трудових ресурсів і зайнятості.// Економіст. – 2001. - №10. – с.72-77.
8. Твоя професія. Ким бути? Яким бути?: Поради тим, хто обирає професію. – М., 1985, 47с.
9. Флямнікова А.Р. Проблеми ефективності зайнятості населення в умовах становлення ринкової економіки. // Стратегія економічного розвитку України. Вип.6. – К., 2001, с.51-58.