МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Львівський державний інститут новітніх технологій та управління
ім. В. Чорновола
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Економіка підприємництва”
на тему:
”Техніко-економічне обгрунтування, проектування машино-приладобудівного цеху по виготовленню деревообробних верстатів”
Львів 2008р.
Зміст
Вихідні дані
Вступ
Розрахункова частина
1. Визначення витрат на матеріали і комплектуючі вироби
2. Визначення витрат на паливо і енергію на технологічні потреби
3. Визначення необхідних сумарних капіталовкладень для будівництва цеху
3.1. Визначення величини капіталовкладень на 1 виріб
3.2. Визначення загальної величини капіталовкладень для будівництва цеху з заданим обсягом річної програми
3.3. Визначання балансової вартості основних фондів
3.4. Результати розрахунків
4. Визначення необхідної кількості технологічного устаткування
5. Визначення чисельності працюючих
5.1. Визначення чисельності основних робітників
5.2. Визначення чисельності допоміжних робітників
5.3. Визначення чисельності ІТП
5.4. Визначення чисельності службовців
6. Визначення величини річного фонду заробітної плати цеху
6.1. Розрахунок річного фонду заробітної плати основних робітників
6.2. Розрахунок річного фонду ЗП допоміжних робітників
6.3. Розрахунок річного фонду оплати ІТП
6.4. Розрахунок річного фонду оплати службовців
Спостережний лист ФРЧ вiце-президента з виробництва
Спостережний лист ФРЧ начальника механiчного цеху
Спостережний лист ФРЧ майстра в механiчному цеху
7.Розрахунок кошторису витрат на утримання та експлуатацію устаткування
8. Визначення цехових витрат
9.Визначення повної собівартості одиниці продукції за калькуляційними статтями
10.Визначення величини прибутку від реалізації річного обсягу продукції
11.Визначення сум податків
11.1.Визначення величини ПДВ сплаченого постачальникам матеріалів і комплектуючих
11.2.Визначення величини ПДВ, який сплачуватиме підприємство в бюджет з виторгу за свою продукцію
12.Визначення ціни підприємства річного обсягу продукції
13. Визначення величини фондовіддачі
14. Визначення продуктивності праці, в т.ч. по доданій вартості
15. Визначення річної суми податку від прибутку
16. Визначення рівня рентабельності
16.1. Рентабельність одного виробу
16.2.Загальна рентабельність виробництва
17. Визначення річної економiї на умовно-постiйних витратах
18. визначення суми прибутку при збільшеному обсязі вирибництва згідно з ростом в наступному році
19. Визначаємо постійні і змінні витрати, загальні витрати
20. Визначення точки беззбитковості
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Історія розвитку заводу розпочинається з 1893 року, коли поміщику Єфимову було даровано 500 квадратних метрів землі, на якій він і заснував механічні майстерні. В них виготовлялись фігурні огорожі, плуги для коней, ручні соломорізки і інші вироби.
Після 1920 року підприємство реконструювали і освоїли випуск деревообробного обладнання, пресів для штампування цвяхів, силосорізок, пневматичних молотків.
В 1926 році, на базі виробничих будівель, був відкритий механічний завод, який виробляв різне литво.
В 1930 році заводу було присвоєно ім’я Ф.Е. Дзержинського.
Городоцький верстатобудівний завод імені Дзержинського спеціалізувався на випуску деревообробного обладнання і автоматичних ліній, та столярно-будівельних виробів.
Завод неодноразово брав участь у виставках і ярмарках. Так в 1977 році демонстрував свою продукцію в Бухаресті на міжнародній виставці «Техноэкспонат». В 1979 році завод нагороджено Почесним дипломом Президії Торгово-промислової палати СРСР за участь в міжнародній виставці «Лесдревмаш-79». В 1980 році завод є учасником виставки-розпродажу деревообробного обладнання в місті Салоники (Греція). Продукція заводу поставляється в 30 країн світу.
В 2003 році на базі верстатобудівного заводу утворено ТОВ «Говер». Основний вид діяльності: виробництво деревообробного обладнання.
Загальна площа заводу складає 11 га, виробничі площі — 42,3 тис.кв.м. На заводі на даний час працює три цехи основного виробництва і два допоміжного. В майбутньому планується розширення заводу і нарощування об’ємів виробництва.
Технічна забезпеченість виробництва і застосування нових технологій в поєднанні з майстерністю робітників і інженерно-технічних працівників, дають можливість виготовляти високоякісне деревообробне обладнання і освоювати нові високопродуктивні верстати — такі, як чотирьохсторонній стругальний С16М-4У.
На даний час підприємством випускається серійно слідуюче деревообробне обладнання:
· верстат чотирьохбічний п'ятишпиндельний стругальний С16М-4У;
· верстат комбінований К40М-1;
· верстат токарний ТП40-1;
· верстат стругальний фуговально-рейсмусовий СФР-4;
· верстат шипорізний ОК-058.12;
· верстат фрезерно-шліфувальний ФШ;
· верстат кругло-палочний КПА50-2;
· верстат токарний з копіром ТК-40;
· верстат круглопильний Ц-40;
· верстат багатопильний ЦМ.
Всі моделі верстатів пройшли державну атестацію і мають сертифікати відповідності.
ТОВ "Говер" також виготовляє на замовлення свердлувально - пазовальний верстат моделі СВП-1 з горизонтальним розміщенням шпинделя.
СУТНІСТЬ І ВИДИ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА
Для того щоб виготовляти товари і надавати послуги, використовують різноманітні ресурси, або чинники виробництва. Це — сировина, паливо та енергія, машини і механізми, різні типи праці будь-якої кваліфікації. Для отримання готового продукту чинники виробництва мають бути певним чином поєднані між собою. Способів такого поєднання дуже багато навіть для одного виробника. Скажімо, можна використати-більше живої праці, тоді менше знадобиться машин і механізмів. І навпаки, збільшення кількості та якості технічних засобів приведе до зменшення використовуваної живої праці. Оскільки кожен виробник прагне бути ефективним виробником, то із багатьох альтернативних способів поєднання чинників виробництва вони мають вибрати такий, який би був ефективним як з технологічної, так і з економічної точки зору.
Технологічно ефективний спосіб виробництва буде тоді, коли з чітко визначеного обсягу ресурсів одержано максимально можливий обсяг продукції. Це означає, що не існує жодного іншого способу поєднання певних чинників виробництва, за якого було б вироблено більший обсяг продукції. Технологічно ефективний спосіб виробництва буде і тоді, коли для виготовлення заданого обсягу продукції затрачається найменша кількість принаймні одного чинника виробництва за умови, шо кожного іншого виду ресурсу затрачається не більше, ніж при альтернативних способах виробництва.
Технологічно ефективних способів виробництва при виготовленні визначеного обсягу продукції може бути декілька. Виробник має вибрати серед таких способів виробництва той, при якому сумарна вартісна оцінка чинників виробництва буде найменшою, тобто спосіб, який мінімізує альтернативну вартість використаних у процесі виробництва ресурсів. Такий спосіб виробництва і є економічно ефективний. Його визначення пов'язано з виробничою функцією, яка показує максимально можливий випуск продукції, що може бути при заданому обсязі чинників виробництва. Отже, вона показує результати альтернативних технологічно ефективних способів виробництва. Використання виробничої функції пов'язане з витратами виробництва. Розглянемо їх.
Щоб здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, слід зробити певні витрати. Будь-який підприємець — фірма, господарське товариство, фізична особа — повинен здійснювати витрати у вигляді певних ресурсів — трудових, природних, інформаційних. Кожен вид ресурсів має вартісну оцінку. Виражені у грошовій формі витрати ресурсів на здійснення підприємницької діяльності називають витратами виробництва.
Проблема витрат виробництва була об'єктом економічної теорії різних течій економічної думки. У колишньому СРСР панувала марксистська теорія витрат виробництва. Вона ґрунтувалася на теорії трудової вартості, згідно з якою розрізнялися суспільні витрати та витрати окремого товаровиробника. Перші вимірювались витратами живої та уречевленої праці й становили вартість товару. В умовах економічної відокремленості, коли кожен виробник виготовляє товар самостійно, його витрати визначаються не усіма витратами живої й уречевленої праці, а лише тими, які він оплачує. Це витрати використаних для виготовлення товару засобів виробництва та витрати на оплату праці працівників, зайнятих його виготовленням. Від суспільних витрат (вартості) вони відрізняються на величину додаткового продукту, який є матеріальним фундаментом прибутку, одержуваного виробником.
Визначення витрат на матеріали і комплектуючі вироби.
1. Розрахунок вартості матеріальних витрат зводимо в табл.1
Гр3 і Гр4 – вихідні дані
Гр5 = Гр4 ∙ (виробничу програму [2110])
Гр6 = Гр3 ∙ Гр5
Гр7 = Гр6 ∙ 10%
Гр8 = Гр6 + Гр7