Управління формуванням капіталу виноробних підприємств (стр. 3 из 6)

Отримані результати дозволяють встановити наступну залежність: чим менший розмір підприємства, тим більшу частку власного капіталу воно має у сукупному капіталі. Співставлення даних структури капіталу та активів дозволяють виявити такий факт: чим більше питома вага необоротних активів у сукупних активах, тим більшу питому вагу займає власний капітал у сукупному капіталі. Так, у ВАТ ”Радсад” ці значення становили на 01.01. 2007 р. відповідно 60,6 та 85,6%, а у ТОВ „Сандора” – 55,5 та 43,0%. І, навпаки, чим більше питома вага оборотних активів у сукупних активах, тим більшу частку займає позиковий капітал у загальній сумі капіталу.

Підтвердити результати наших досліджень ми можемо, здійснивши групування винзаводів за концентрацією капіталу на одне підприємство (табл.2). За об’єкти групування ми взяли 20 виноробних підприємств Одеської області: ЗАТ “Болградський винзавод”, ЗАТ “Кілійський винзавод”, ВАТ “Саратський винзавод”, ВАТ “Татарбунарський винзавод”, ЗАТ “Одесавинпром”, ЗАТ “Ізмаїльський винзавод”, ЗАТ “Одеський коньячний завод”, МДП “Овідіопольський винзавод”, Писарівський спиртзавод, НВП “Нива” (м. Одеса), ВАТ “Чорноморська перлина”, ЗАТ „Вікторія”, ЗАТ “Одеський завод шампанських вин”, ВАТ “Білгород-Дністровський винзавод”, ВАТ „Барабойський завод продтоварів”, ВАТ „Ренійський винзавод”, ТОВ „Котовський виноробний завод”, радгосп-завод „Шампань України”, ЗАТ „Одеський виноробний завод”, ВАТ „Одеський степ” та 4 виноробні підприємства Миколаївської області: ВАТ „Коблево”, ВАТ „Зелений Гай”, ВАТ „Радсад”, ТОВ „Сандора”.

Як свідчать дані табл.2, збільшення концентрації капіталу на 1 винзавод викликає збільшення показників питомої ваги позикового капіталу і оборотних активів. І це не є випадковим: адже необоротні активи фінансуються, в основному, за рахунок власного капіталу, а оборотні – за рахунок позикового, переважну питому вагу якого складають поточні зобов’язання.

Таблиця 2

Вплив концентрації капіталу виноробних підприємств Південного регіону на структуру активів і капіталу, в середньому за 2004-2006 рр.

Групи винзаводів за концентрацією капіталу, млн. грн.	Кількість підприємств		Питома вага власного капіталу,%	Питома вага позикового капіталу,%	Питома вага необоротних активів,%	Питома вага оборотних активів,%
	шт.	%
До 173,5	12	50	58,4	41,6	60,2	39,8
173,6 – 249,5	7	33,3	47,6	52,4	45,1	54,9
Понад 249,5	5	16,7	41,8	58,2	40,4	59,6
Всього і в середньому	24	100,0	49,3	50,7	48,6	51,4

Спостерігається зниження частки статутного капіталу, іншого додаткового капіталу та резервного капіталів у складі власного капіталу в середньому по сукупності. При формуванні власного капіталу пріоритетними джерелами на невеликих виноробних підприємствах став нерозподілений прибуток та інший додатковий капітал, а на великих і середніх - статутний капітал та нерозподілений прибуток.

Значну частину позикового капіталу становить зовнішній позиковий капітал, більшість якого належить кредиторській заборгованості за товари, роботи, послуги. Розміри довгострокового позикового капіталу та кредиторської заборгованості протягом досліджуваного періоду зросли і займають наприкінці періоду вагоме місце серед джерел формування капіталу. Знизилась питома вага короткострокових банківських кредитів.

Обґрунтована система критеріїв оцінки фінансової стійкості виноробних підприємств та уточнена методика їх визначення. Рівень фінансового ризику, пов’язаного зі структурою джерел формування капіталу підприємств, за 2004-2006рр. збільшився, більшість коефіцієнтів не знаходиться в межах норми, відчувається значна нестача власного капіталу для формування оборотних активів, а рівень страхування операційної діяльності дуже низький. Фінансова стійкість виноробних підприємств Миколаївської області за 2004-2006рр. є низькою, а ймовірність їх банкрутства з кожним роком зростає.

Для комплексної оцінки ефективності використання капіталу підприємствами виноробної галузі нами пропонується використовувати 2 групи показників: показники оборотності (коефіцієнт оборотності та період обороту) всього використовуваного капіталу, власного капіталу, позикового капіталу, фінансового кредиту, товарного кредиту, внутрішньої кредиторської заборгованості та показники рентабельності: рівень рентабельності всього використовуваного капіталу, рівень рентабельності власного капіталу, ефект фінансового леверіджу та уточнена методика їх визначення. Показники оборотності і рентабельності досить низькі й мають тенденцію до зниження. В роботі набула подальшого розвитку модель розрахунку середньозваженої вартості капіталу та факторний аналіз ефекту фінансового леверіджу, що дає змогу управляти формуванням капіталу виноробних господарюючих суб’єктів з урахуванням впливу необхідних джерел.

У третьому розділі „Напрями управління формуванням та використанням капіталу виноробними підприємствами” розроблено концепцію управління формуванням капіталу господарюючих суб’єктів виноробної галузі; сформовано стратегію управління формуванням капіталу виноробних підприємств регіону; розроблено та апробовано економіко-математичну модель оптимізації структури капіталу для виноробних підприємств Миколаївської області; визначено складові державного механізму управління та пріоритетні напрями використання капіталу у виноробній галузі.

Запропоновано концептуальні підходи збалансованого управління формуванням капіталу виноробних підприємств, що дозволить стимулювати відновлення стійких показників діяльності та створює умови для компетентного управління на всіх етапах формування власного і позикового капіталу і управління розвитком виноробної галузі в цілому. Основними складовими концептуальної системи управління формуванням капіталу виноробних підприємств визначено: правове, науково-методичне, фінансово-економічне, інтелектуальне, технічне, інформаційне забезпечення; державна підтримка; співробітництво з Європейськими та світовими організаціями.

При дослідженні умов та особливостей процесу управління формуванням капіталу на виноробних підприємствах Південного регіону було виявлено, що їх більшість обрало таку форму господарювання, як акціонерне товариство (відкрите або закрите). На наш погляд, існує необхідність у створенні моделі управління формуванням капіталу, що забезпечувала б стратегічну політику розвитку виноробного підприємства на прикладі існуючих в Південному регіоні акціонерних товариств. Об’єктом управління являється капітал, його склад і структура, джерела його формування та ефективність використання. Як правило, суб’єкт управління в акціонерних товариствах не виділяється. Всі його структурні ланки являються суб’єктами, причому кожна з них наділена своїми повноваженнями і обов’язками, від яких залежить визначення політики управління формуванням капіталу (рис.1).

Зважаючи на низькі показники фінансової стійкості виноробних підприємств Миколаївської області та високий рівень ризику використання великих обсягів позикового капіталу, пропонується „помірний” підхід до формування капіталу. Проте на даному етапі розвитку галузі необхідно враховувати, що визначальну роль серед позикових джерел капіталу виноробних підприємств займає кредиторська заборгованість.

Загальні збори акціонерів	Наглядова рада	Правління акціонерного товариства	Ревізійна комісія
Прийняття рішень щодо стратегії управління формуванням капіталу	Визначає та забезпечує реалізацію стратегії управління формуванням капіталу	Здійснює функції управління формуванням капіталу в процесі поточної діяльності	Забезпечує контроль джерел формування та напрямами використання капіталу

Рис.1 Модель управління формуванням капіталу акціонерних виноробних підприємств.