Регіональний розвиток соціальної інфраструктури України (стр. 7 из 7)

3. У сфері демографічної політики необхідно:

· запровадити систему оперативного статистичного та медико-екологічного моніторингу демографічних процесів, порівняльного аналізу в Україні та по регіонах, відслідковувати причини погіршення демографічної ситуації;

· розширити види та збільшити кредитування на демографічні цілі, зокрема надання пільгових кредитів молодим сім’ям з дітьми, кредитування пільгового молодіжного житлового будівництва.

4. У сфері трудових відносин необхідно:

· сформувати інформаційно-аналітичну базу для моніторингу трудових ресурсів й створити реєстр наявного трудового ресурсу з метою постійного відстежування стану професійно-кваліфікаційної структури, професійно-кваліфікаційного розвитку, зайнятості та ринку праці з синхронним їх співставленням та ситуаційними оцінками;

· розробити заходи щодо пом'якшення регіональних диспропорцій праці за рахунок прискорення розвитку хронічно депресивних і слаборозвинених регіонів, а також тих, які найбільш постраждали в період кризи.

Висновки

У нашій курсовій роботі на підставі проведених досліджень здійснено теоретичне узагальнення і практичне розв’язання актуального науково-практичного завдання, яке полягає в удосконаленні просторової організації та системи управління соціальною інфраструктурою в умовах економічних трансформацій в Україні. Основні результати і висновки, що випливають з даного дослідження, можна згрупувати наступним чином.

1. Розглянувши та узагальнивши вітчизняний і зарубіжний досвід щодо сутності поняття соціальної інфраструктури, необхідно зазначити, що:

· соціальна інфраструктура – це сукупність певних сфер діяльності, функціонування яких спрямовано на задоволення особистих потреб населення, забезпечення його життєдіяльності та гармонійного розвитку кожної людини;

· велика кількість сфер діяльності, якими представлена соціальна інфраструктура, спонукає до поділу її на види: побутово-економічну, соціально-економічну, освітньо-економічну та оздоровчо-економічну, що об’єднують сфери діяльності за функціональним призначенням.

2. Проведене дослідження дає можливість чітко визначити роль та значення соціальної інфраструктури в транзитивній та ринковій економіці, які полягають в тому, що:

· соціальна інфраструктура впливає на виробництво через одну з основних частин продуктивних сил України – людину;

· розвиток соціальної інфраструктури створює передумови для економії часу і, як результат, сприяє підвищенню продуктивності праці;

· рівень розвитку соціальної інфраструктури впливає на умови життя і на структуру використання вільного часу.

3. Ефективність та економічна доцільність територіальної організації соціальної інфраструктури можливі лише при врахуванні сукупності факторів, які впливають на зосередження об’єктів, їх груп і сфер діяльності. Всю сукупність факторів можна поділити на 4 категорії: соціально-економічні, що охоплюють рівень економічного розвитку регіону; соціально-демографічні, які включають чисельність населення, його розміщення та забезпечення виробництва трудовими ресурсами; природно-географічні, що характеризують кількісний та якісний склад об’єктів, умови їх експлуатації та використання; техніко-економічні фактори включають науково-технічний прогрес, форми суспільної організації виробництва тощо. Крім цього, специфічним та одним із головних факторів, що впливає на розвиток і розміщення соціальної інфраструктури, є виробнича інфраструктура.

4. Дослідження розвитку та розміщення соціальної інфраструктури спирається на врахування закономірностей і принципів, які втілюються в життя на основі конкретних факторів. Водночас для обґрунтування напрямів удосконалення розвитку і розміщення сфер соціальної інфраструктури також необхідно врахувати цілий ряд чинників, зокрема економічних, демографічних, екологічних і соціальних.

5. Аналіз динаміки соціально-економічного розвитку України з 1990 р. по 2004 р. дозволяє виділити два основні етапи, що відрізняються чинниками, тенденціями та проблемами розвитку:

· 1990-2000 рр. – період досить тривалої економічної кризи. Основними ознаками цього етапу було різке зниження життєвого рівня населення, зростання чисельності безробітних і масове поширення прихованого безробіття, значне скорочення об’єктів соціальної інфраструктури тощо. Глибокою економічною кризою були охоплені всі регіони України;

· 2000-2004 рр. – період економічного зростання. На даному етапі економічний та соціальний розвиток регіонів України характеризується поліпшенням соціальних параметрів.

6. Динаміка економічного розвитку регіонів визначається станом і тенденціями макроекономічних процесів у країні, зокрема, труднощами ринкових трансформаційних процесів. Запропонована методика комплексної оцінки розвитку соціальної інфраструктури дозволяє відображати особливості соціального розвитку території як за окремими показниками, так і комплексом елементів соціальної інфраструктури. Вона дає можливість розподілити всі регіони за рівнем розвитку соціальної інфраструктури. У відповідності з розрахунками нормовано-інтегрального показника розвитку соціальної інфраструктури в регіонах встановлено, що достатній показник розвитку соціальної інфраструктури є лише в південно-східній частині України та центрі.

7. Обґрунтовано основні принципи просторової організації та управління соціальною інфраструктурою регіону, врахування яких дозволяє підвищити рівень впорядкованості системи, що пов’язано в першу чергу з уточненням номенклатури елементів, взаємозв’язків і взаємодоповнень між ними.

8. Важливою характеристикою в територіальній організації соціальної інфраструктури є її територіальна доступність. Остання фактично виступає критерієм оптимальності розміщення об’єктів соціальної інфраструктури та ефективності їх територіальної організації. Загалом, у соціальній інфраструктурі середній радіус доступності в 2004 р. складав 5,7 км. При збереженні існуючих тенденцій він поступово зростатиме і в 2015 р. досягне позначки 6,3 км.

9. Суттєве місце в дисертаційній роботі відведено визначенню перспектив розвитку соціальної інфраструктури та забезпеченню оптимального розміщення її об’єктів. Застосування методів експертних оцінок і моделювання дозволило визначити перспективні потреби в об’єктах соціального призначення на період до 2020 р. в регіональному розрізі.

Список літературних джерел

1. Андрощук Г.А. Рынки технологий: проблемы лицензионного обмена// Стратегія економічного розвитку України. – 2007. - №7.

2. Ващенко Н.П. Участь України та Угорщини в європейських науково-технічних програмах і проектах // Вісн. КНТЕУ. – 2007. - №2. – С.11-16.

3. Виноградов О.В. Система здравохранения США. Полезные предложения для государственного управления в Украине // Економіка держави. – 2007. – №9. – С.43-47.

4. Голуб В. Банківська діяльність на роздрібному ринку: сутність, основні положення й поняття // Вісн. КНТЕУ. – 2007. - №2. – С.58-66.

5. Ільїн С.В. Стратегія розвитку соціальної сфери великого промислового міста // Вісн. Дон ДУЕТ. Сер. Екон. Науки. – 2007. - №3(35). – С.36-45.

6. Корнійчук В.В. Освіта в географічному вимірі // Матер. III Всеукр.наук. – практ. Конф. «Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України»(15-19.07.07). – Х.:2007. – С.78-79.

7. Мельниченко т.ю. Сучасні фактори територіальної організації вищої освіти України // Україн. географ. журн. – 2003. - №3. – С.156-163.

8. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи / С.І. Бандур, Т.А. Заєць, В.І. Куценко та ін. // За заг. Ред.. Б.М. Данилишина. – 2-ге вид. допов. і переробл. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 620с.

9. Харазішвілі Ю. Оцінка ефективності соціально- економічного розвитку регіонів України // Економіка України. – 2007. - №2. – С.55.

10. www.ukr.stats.gov.ua

11. www.ukrcenter.com.ua

12. www.kontrakty.com.ua

13. www.economy.stats.ua

Додаток А

Рис. 1 - Динаміка середньомісячної заробітної плати за місяць (в розрахунку на одного штатного працівника, грн)

Додаток Б

Рис. 2 - Індекси реальної заробітної плати, у % до відповідного періоду попереднього року

Додаток В

Рис. 3 - Індекси реальної заробітної плати за регіонами у 2009 році, січень-квітень 2009 у % до відповідного періоду попереднього року

Додаток Г

Рис. 4 - Територіальні відмінності величини радіусу доступності об’єктів соціальної інфраструктури, 2004 р.