Планування економічних показників машинобудівного підприємства (стр. 1 из 7)
Вступ
Машинобудівний комплекс займає перше місце по випуску валової продукції, друге місце по основних фондах (25%) і перше місце по промисловому персоналу (42%).
Він забезпечує науково-технічний прогрес і перебудову економіки всієї країни, тому його галузі розвиваються прискореними темпами, а їхнє число безупинно зростає.
Асортимент продукції, що випускається машинобудуванням, надзвичайно великий, що не тільки обумовлює глибоку диференціацію його галузей, але і робить сильним вплив на розміщення виробництва окремих видів продукції.
Машинобудування є ведучою галуззю усієї промисловості, її серцевиною. Воно постачає народному господарству верстати, транспортні засоби (судна, тепловози, електровози, вагони, автомобілі, літаки тощо), сільськогосподарські машини, екскаватори, генератори для електростанцій, технологічне обладнання для заводів, фабрик і тим самим сприяє розвитку всіх галузей народного господарства, впровадженню в них досягнень науково-технічного прогресу. Машинобудування забезпечує економічну незалежність країни. Вітчизняні вчені присвятили дослідженню проблем та перспектив розвитку машинобудівної галузі значну кількість праць. Питання розвитку внутрішнього ринку вітчизняної наукомісткої продукції машинобудування розглядаються у працях Д.В. Малащука, Р.П. Хлистова та інших. Зниження імпортозалежності та активізація експортного виробництва залежить від потенціалу міжнародної діяльності, методика оцінки якого пропонується, зокрема, в праці М.Я. Стадник.
Отож, спробуємо розглянути стан важкого машинобудування в нашій країні.
1. Важке машинобудування як галузь
1.1 Розміщення галузі
Одним з основних індикаторів формування в країні інноваційної системи є рівень розвитку машинобудування. Якщо в структурі промислового виробництва та в структурі експорту країни частка машинобудівної продукції є переважаючою, то можна зробити висновок про достатньо високий рівень конкурентоспроможності економіки в цілому
.Машинобудування – головна, найбільш комплексна та наукомістка галузь промисловості, що визначає рівень науково-технічного прогресу і ріст продуктивності праці в господарстві загалом, оскільки забезпечує його машинами, устаткуванням, приладами та іншою технікою. У розвинених країнах на машинобудування припадає близько і 70% витрат на НДДКР, що здійснюються в обробній промисловості. Саме продукція машинобудування забезпечила революційні зміни в обсягах виробництва різноманітної продукції, характері праці людини, а також постійно висувала все зростаючі вимоги до її кваліфікації, освіти, культури виробництва. Починаючи з XIX століття, машинобудування відіграє ключову роль у розвитку світового господарства і сьогодні об'єднує багато галузей, підгалузей і виробництв. Це зумовлено дуже широким асортиментом продукції, що виробляється. За оцінками, він становить понад З млн видів виробів. Важке машинобудування об'єднує виробництво металургійного, гірничо-шахтного, підйомно-транспортного та енергетичного устаткування. Для нього характерні низька трудомісткість, висока металомісткість, низька транспортабельність продукції. У цій галузі більше підприємств з повним циклом (заготовка, обробка, складання), які випускають продукцію невеликими серіями і навіть індивідуального призначення
.Серед підприємств важкого машинобудування найбільший в Україні Ново-Краматорський машинобудівний завод, який випускає ковальсько-пресове, металургійне устаткування, слябінги, прокатні листові стани неперервної дії, спеціальні великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості. Реконструйований Старо-Краматорський завод виробляє переважно устаткування для металургійної промисловості.
Великими виробниками металургійного устаткування є Дебальцевський машинобудівний завод, який виготовляє устаткування для доменних і сталеплавильних печей, запасні частини для коксохімічного устаткування, завод прокатних валків у м. Лутугіне Луганської області та Стахановський ливарно-механічний завод, що виробляє доменне й сталеплавильне устаткування, в т. ч. для механізації й автоматизації металургійних цехів
.Устаткування для металургійної промисловості випускає також Маріупольський завод важкого машинобудування. Виробниками металургійного устаткування, металоконструкцій, установок для неперервного розливу сталі, прокатних станів для прокату труб, апаратів та устаткування для доменних печей, електромагнітних листоукладачів, чавуно- і шлаковозів, потужних роторних вагоноперекидачів стали міста Придніпров'я – Дніпропетровськ, Кривий Ріг і Марганець.
Енергетичне машинобудування в Україні було і в минулому розвинене на належному рівні і мало експортне значення. Нині потреба в продукції цієї галузі зростає у зв'язку з реконструкцією енергетичного комплексу країни. Деякі електростанції в Україні експлуатуються від 25 до 40 років. Більшість енергоблоків працює понад 200 тис. год (розрахунковий ресурс – 100 тис, подовжений – 170 тис). ГЕС Дніпровського каскаду працюють 400 тис. год (з 50-х років). Реконструкції потребують 8 великих, 25 середніх ГЕС і одна ГАЕС та багато ТЕС. Перспективним є зростання малої гідроенергетики, для якої також: потрібне нове обладнання. Все це вимагає значного розвитку енергетичного машинобудування.
Вже діє програма зі створення парогазових установок, у т. ч. з газифікацією твердого палива. Відповідно до програми випущено 20% обладнання для першої в Україні парогазової установки ПГУ-345, призначеної для Слов'янської ДРЕС
.1.2 Показники ефективності
Від рівня розвитку машинобудування залежить не лише побутове споживання населення, а й рівень розвитку решти галузей промисловості. Основні показники, які характеризують динаміку розвитку машинобудівної галузі в 2001–2006 рр. наведено в табл. 1.
| Г | Таблиця 1. Динаміка показників, які комплексно характеризують машинобудівну галузь України | ||||||
| Показники | Роки | ||||||
| N | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | |
| 1 | Частка в загальному обсязі промислового виробництва, % | 10,2 | 10,7 12,2 | 13,4 | 12,7 | дані відсутні | |
| 2 | Частка в структурі експорту, % | 13,9 | 13,6 | 14,3 | 15,5 | 13,1 | 14,1 |
| 3-і | Частка в структурі імпорту, % | 19,8! 20,8 | 23,5 | 24,9 | 26,5 | 28,9 | |
| 4_| | Темпи росту виробництва, % | 1) 8,8 | 111,3 | 135,8 | 128,0 | 107,1 | 111,8 |
| 5 | Темпи росту експорту, % | 125,9 | 108,2 | 135,2 | ^5311 | 139,2 | 120,3 |
| 6_ | Темпи росту імпорту, % | 123,3 | 135,2 | 132,2 | 136,2 | ||
| 7 Середньорічна кількість найманих нра-1 цівників, тис. осіб* | 958 | 867 | 810 6,9 | дані відсутні | |||
| 8 | Частка в середньорічній чисельності найманих працівників у промисловості, % | 7,4 | 7,1 | 7,0 | дані відсутні | дані відсутні | |
Починаючи з 2001 р. для важкого машинобудування характерні досить стійкі темпи зростання виробництва. Так, за 2006 р. порівняно з 2005 р. обсяги виробництва зросли на 111,8%. Значимість динаміки розвитку важкого машинобудування зумовлює необхідність дослідження індексів виробництва в розрізі навіть окремих місяців. Протягом 2006 р. найбільш суттєво зростали обсяги продукції на підприємствах із виробництва автомобільного транспорту (на 36,2%), контрольно-вимірювальної апаратури (на 31,6%), машин для металургії (на 22%), електричних машин і апаратури (на 10,0%). При цьому на підприємствах із виробництва сільськогосподарських машин обсяги продукції скоротились на 21,4%.
Вітчизняні підприємства, не зважаючи на нагальні потреби, ні технологічно, ні фінансово не мають змоги купувати нове обладнання. Як результат, в Україні формується попит на машинонотехнічну продукцію, обладнання, яке було у вжитку. За оцінками експертів, обсяг українського ринку раніше вживаного обладнання коливається від 40 до 120 млн. дол. США на рік. Найбільшим попитом в Україні користується металургійне обладнання, перспективними є сегменти поліграфічного обладнання, підйомні механізми, дерево-оброблювальні верстати, обладнання для текстильної промисловості та сільського господарства, медична техніка. Це відповідає загальносвітовим тенденціям: розширення інвестиційних можливостей в КНР, Індії, Росії, Бразилії та нових членах ЄС зумовило зростання попиту на таке обладнання. Однак, не слід забувати, що це перетворює Україну в ринок збуту для машинотехнічного «секонд-хенду».
Частка машинотехнічної продукції в структурі експорту України, є незначною і коливається протягом останніх років у межах 13–14%. Серед номенклатури експорту переважають: механічне обладнання, машини та механізми, транспортні засоби та прилади тощо; низькою залишається частка наукомісткої продукції. Відносно невелика частка машино-технічної продукції в структурі експорту та сама структура експорту свідчать про низький рівень конкурентоспроможності української машинобудівної продукції. Традиційно зовнішніми ринками збуту для українських машинобудівних підприємств залишаються Російська Федерація, Казахстан та деякі інші країни СНД. Вихід на ринки розвинених країн стане можливим лише за рахунок структурної перебудови галузі та підвищення рівня наукомісткості продукції.
Наведемо дані про виробництво металообробного обладнання в десяти головних верстатобудівних країнах світу в таблиці 2.