Оцінка економічної ефективності підприємства готельно-ресторанного бізнесу (стр. 5 из 14)
При аналізі роботи об'єднань, підприємств, особливо при плануванні й оцінці рентабельності виробу, важливе значення має рентабельність окремих видів продукції обумовлена як відношення суми прибутку до повної собівартості реалізованої продукції. Розрахунок рентабельності окремих видів продукції провадиться по формулі:
,де Р - рівень рентабельності, %;
О - оптова ціна підприємства на виріб;
С - повна собівартість виробу.
Показник рентабельності по виробах відображає ефективність витрат живої й упредметненої праці на виробництво продукції.
У машинобудуванні й інших обробних галузях промисловості рентабельність визначають як відношення прибутку до собівартості за винятком вартості використаної сировини, палива, енергії, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів. При цьому може бути використана формула[21]:
,де
- розрахунковий норматив рентабельності до собівартості за винятком матеріальних витрат; 
- виробничі фонди галузі (під галузі) промисловості; 
- норматив рентабельності до виробничих фондів;З-М - собівартість товарної продукції за винятком прямих матеріальних витрат.
Використання показника нормативної розрахункової рентабельності в обробних галузях промисловості обумовлено високою питомою вагою в собівартості продукції цих галузей матеріальних витрат, значними їхніми коливаннями в собівартості окремих видів виробів і широких можливостей технологічної заміни використовуваної сировини, матеріалів.
При визначенні нормативу розрахункової рентабельності до собівартості продукції за винятком вартості використаних матеріальних витрат виключаються із собівартості продукції в калькуляційному розрізі тільки прямі статті витрат.
Основні шляхи росту рентабельності виробництва - розвиток найбільш прогресивних галузей, раціональне розміщення об'єднань, підприємств, підвищення питомої ваги спеціалізованого виробництва, застосування сучасні методів організації виробництва й праці відповідно до вимог науково-технічного прогресу, прискорення впровадження й освоєння нової, більше прогресивної техніки, підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції, поліпшення її якості, посилення режиму економії у витраті матеріальних, трудових і фінансових ресурсів і підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї праці.
Різноманітність варіантів рішень, прийнятих при визначенні прибутку, що течуть витрат, авансованої вартості для розрахунку рентабельності обумовлюють наявність значної кількості її показників.
Для розрахунку рівня прибутковості підприємства всі показники рентабельності можуть бути об'єднані в наступні групи:
1. Показники, що розраховуються для оцінки прибутковості діяльності підприємства в цілому. Методика їхнього розрахунку заснована на застосуванні показників прибутку підприємства або прибутку від реалізації продукції, чистого прибутку (у чисельнику) і показників реалізованої продукції, собівартості, величини акціонерного капіталу, вкладеного капіталу, власного капіталу, позикового капіталу або сукупного капіталу (у знаменнику).
2. Показники, що розраховуються для оцінки прибутковості продукції, а також використовуваних ресурсів виробництва й витрат. Методика їхнього розрахунку також базується на застосуванні показників прибутку підприємства, прибутку від реалізації продукції, чистого прибутку (у чисельнику) і показників сукупних витрат - собівартості, основних фондів, оборотних коштів, оплати праці, чисельності працівників, виробничих площ і т.д.
Найпоширенішими показниками в практиці вітчизняних підприємств є:
Рентабельність продукції (норма прибутку) – це відношення загальної суми прибутку до витрат виробництва й реалізації продукції (відносна величина прибутку, що доводиться на 1 грн. поточних витрат)[22]:
де Ц - ціна одиниці продукції; С- собівартість одиниці продукції;
Рентабельність виробу - визначається як відношення прибутку, що закладається в ціну виробу, до собівартості виробу;
Рентабельність обороту - розраховується як частка від розподілу величини чистого прибутку на обсяг реалізованої продукції.
Крім того, підприємство може використовувати й ряд інших показників рентабельності для характеристики рівня прибутковості своїх активів, ресурсів і продукції.
Рентабельність виробництва показує відношення загальної суми прибутку до середньорічної вартості основних і нормованих оборотних коштів (величину прибутку розраховуючи на 1 грн. виробничих фондів):
де П – сума прибутку;
ОСср - середньорічна вартість основних коштів;
ОбСср – середні за рік залишки оборотних коштів.
Цей показник характеризує ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства, відображаючи при якій величині використаного капіталу отримана дана маса прибутку.
Рентабельність реалізованої продукції (Рп) визначається по формулі:
Рп = (Пк.в/КВ)*100%,
де Пк.в - річний приріст прибутку в результаті реалізації капітальних вкладень;
KB - капітальні вкладення, грн.
Рентабельність обороту (Р0) визначається по формулі:
Ро=(Пп/В)*100%,
де В - виторг від реалізації продукції, грн.
Рентабельність поточних активів (Рта) визначається по формулі:
Рт.а=(Пч/ТА)*100%,
де Пч - прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, грн.;
ТА - середня величина поточних активів, грн.
Рентабельність власного капіталу (Рск) визначається по формулі:
Рс.до=(Пч/СК)*100%,
де СК - величина власного капіталу на певну дату (середня за період), грн.
Рентабельність виробу (Ри) визначається по формулі:
Ри=(Пед/З)*100%,
де Пед - прибуток на одиницю виробу, грн.;
С - собівартість виробу, грн.
Рентабельність інвестованого капіталу (Рик) визначається по формулі:
Ри.до=(Пп/ИК)*100%,
де ИК - середній інвестований капітал, грн.
Рентабельність основних фондів (Ро.ф) визначається по формулі:
Ро.ф=(Пп/ОФ)*100%,
Рентабельність позикових коштів (Рз.с) визначається по формулі:
Рз.з=(Пз.з/ЗС)*100%,
де Пз.з - плата за користування позиковими коштами, грн.;
ЗС - кошти, притягнуті на позиковій основі (довгострокові й короткострокові) на певну дату (середня величина), грн.
Рентабельність активів (Ра) визначається по формулі:
Ра=(Пч/СА)*100%,
де СА - середня величина активів, грн.
Рентабельність сукупних вкладень капіталу (Рс.в.к) визначається по формулі:
Рс.в.до=((Рз.з+Пч)/ИК)*100,
де Рз.з видатки, пов'язані із залученням коштів на позиковій основі, грн.;
ИК - величина сукупного використовуваного капіталу на певну дату (середня величина), грн.
Рентабельність інвестицій (Ри) визначається по формулі
Ри= (Пп/( В-ДО))*100%,
де В - величина валюти балансу на певну дату (середня за період), грн.;
ДО - величина короткострокових зобов'язань на певну дату (середня за період), грн.
Рентабельність товарної продукції (Ртп) визначається по формулі:
Рт.п= (Пп/Ст.п)*100%,
де Ст.п_ собівартість товарної продукції, грн.
Для розрахунку рентабельності галузей економіки в розрахунок приймається загальна сума прибутку, отримана підприємствами, об'єднаннями, іншими госпрозрахунковими формуваннями, що входять у відповідну галузь економіки[23]. На рівень рентабельності галузі будуть впливати наявність у ній низькорентабельних і збиткових підприємств.
Для того щоб підприємство могло ефективно здійснювати свою діяльність і розвиватися, необхідна чітка стратегія його розвитку, а також стратегія фінансування даного розвитку (власні й позикові джерела).
В основі стратегії розвитку лежить стратегія зростання прибутку. Вона формується:
- на основі даних аналізу використання прибутку в минулих періодах (це ретроспективний аналіз);
- на основі оцінки потреби прибутку на поточний період і в перспективі;
- на базі прийнятих управлінських рішень про стратегію розвитку підприємства (дані рішення реалізуються в конкретних інвестиційних проектах).
Резерви зростання прибутку - це невикористовувані можливості підприємства, можливість зменшення витрат виробництва й реалізації продукції.
При визначенні потреби підприємства в прибутку приймається в увагу необхідність здійснення із прибутку першочергових платежів, що випливають із фінансово-господарської діяльності підприємства:
- податку на нерухомість;
- відсотків по банківському інвестиційному кредиті;
- частини кредиту, що повертається, банку;
- частини комерційного кредиту, що повертається, (для придбання основних фондів) і т.д.
Максимальна потреба в прибутку визначається на основі врахування економічних інтересів власника й трудового колективу підприємства. У першу чергу це величина визначається на основі плану розвитку підприємства