Основна мета економічного аналізу, як відомо, - це пошук можливостей (резервів) підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передових досягнень науки та практики, структури ринку, а також детального вивчення попиту й пропозиції на продукцію підприємства. Для її досягнення економічний аналіз, який здійснюється на підприємстві, вирішує задачі, які можуть бути й етапами аналізу, а саме:
2. Фактори і резерви виробництва
В економічному аналізі одне з центральних місць посідають такі терміни, як „фактори” і „резерви”.
Під терміном „фактор” розуміють причину, яка впливає на певний результат. Класифікація факторів має велике значення в процесі аналізу господарської діяльності. Вона дозволяє більш детально розібратися в причинах зміни явищ, що досліджується, точніше оцінити місце і роль кожного фактора в формуванні величин результативних показників (табл.. 1.2).
Таблиця 1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ ФАКТОРІВ
| Напрями | Зміст |
| За природою | природно-кліматичні, соціально-економічні виробничо-економічні |
| За ступенем впливу на результати | основні , другорядні |
| Залежно від волі людини | об’єктивні, суб’єктивні |
| За місцем виникнення (центром відповідальності) | Внутрішні, зовнішні |
| За ступенем розповсюдження | Загальні, специфічні |
| За часом дії | Постійні, змінні |
| За характером дії | Інтенсивні, екстенсивні |
| За якостями явищ | Кількісні, якісні |
| За складом | Прості, Складні |
| За можливістю виміру впливу | явища, які можна виміряти, явища, які не можна виміряти |
| Зі ієрархією | першого порядку другого порядку.... |
Відомо, що фактори, які діють на процес виробництва, можуть бути позитивними та негативними. Дія негативних факторів свідчить, що на підприємстві є невикористані можливості, різного роду втрати та перевитрати ресурсів, їх неефективне використання тощо. Тому основною метою економічного аналізу є виявлення цих невикористаних можливостей подальшого поліпшення показника, що аналізується. Невикористані можливості в економічному аналізі називаються резервами підвищення економічної ефективності виробництва, тому науково обґрунтована класифікація таких резервів має важливе значення для визначення конкретних шляхів мобілізації виявлених резервів і запровадження їх у практику роботи підприємств. Систематизована класифікація резервів має такий вигляд (табл.. 1.3). Наведена класифікація факторів і резервів виробництва не є остаточною.
Таблиця 1.3. Класифікація резервів підвищення ефективності виробництва
| Напрями | Зміст |
| За місцем виникнення | внутрішньовиробничі галузеві регіональні загальнодержавні |
| За факторами процесу праці | поліпшення використання трудових ресурсів поліпшення застосування засобів праці поліпшення використання предметів праці |
| За способами виявлення | явні (негативні відхилення та втрати, відображені у звітності) приховані (виявлені шляхом зіставлення з іншими об’єктами) |
| За напрямами мобілізації на підставі вдосконалення | якості продукції на стадії її проектування та виготовлення підготовки виробництва технології виробництва техніки виробництва організації управління виробництва та праці |
| За ознакою часу | невикористані поточні перспективні |
| За стадіями процесу відтворення | у сфері обігу у сфері виробництва |
| За впливом на результати виробництва | екстенсивні інтенсивні |
| За стадіями життєвого циклу виробів | на перед виробничій стадії на стадії виробництва на стадії експлуатації на стадії утилізації виробів |
3. Види економічного аналізу та основні напрями його здійснення
Питання про види і напрями економічного аналізу має важливе значення для правильного розуміння його змісту та задач. До того ж у літературі з економічного аналізу наводяться різні думки авторів щодо питання, особливо відносно до видів економічного аналізу. Так, виділяють переважно напрями аналізу, які називаються видами аналізу (табл.. 1.4).
Таблиця 1.4. Класифікація видів економічного аналізу
| Напрями | Зміст |
| За напрямами дослідження | фінансово-економічний функціонально-вартісний техніко-економічний |
| За обсягами питань, що вивчаються | повний / комплексний тематичний / локальний |
| За об’єктами, що аналізується | внутрішньо цеховий / бригадний внутрішньозаводський / по підрозділах та службах міжзаводський / між фабричний міжгалузевий і галузевий |
| За періодичністю проведення | щоденний / щозмінний щодекадний / щотижневий щомісячний, щоквартальний щорічний |
| За характером рішень (ознакою часу) | попередній оперативний ретроспективний перспективний |
| За застосуванням технічних засобів | немеханізований механізований автоматизований |
| За методикою вивчення об’єктів | порівняльний факторний діагностичний маржинальний економіко-статистичний економіко-математичний |
Відома, що ринкова економіка характеризується різноманітними економічними ситуаціями: виробничими, комерційними, фінансовою діяльністю. Це потребує більш чіткого виділення видів економічного аналізу, які врахували б зміни, що відбулися з зв’язку з переходом економіки України на ринкові відносини.
Нині економічний аналіз підрозділяється на три види:
Управлінський аналіз;
Фінансово-економічний;
Функціонально-вартісний.
Дійсно на сучасному етапі ринкових відносин кожному керівникові підприємства необхідна інформація для планування, контролю та прийняття оптимальних управлінських рішень, розробки стратегії і тактики освоєння ринку, маркетингової діяльності, вдосконалення техніки, технології й організації виробництва. Таку інформацію надає управлінський аналіз, який здійснюється всіма службами підприємства на основі даних бухгалтерського обліку, а також внутрішньої звітності. Як правило, результати даного аналізу є комерційною таємницею.
Ринкова економіка приводить у рух усі ресурси підприємства, і кожна гривня, вкладена в підприємство, має давати максимальний прибуток. Для того щоб забезпечити це, на підприємстві необхідно здійснювати аналіз фінансового стану, проводити обгрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у процесі господарської та торгівельної діяльності кожного підприємства.
Тому в умовах ринкової економіки широко застосовується фінансово-економічний аналіз, що здійснюється фінансовими підрозділами підприємства та фінансово-кредитними організаціями. Цей аналіз здійснюється на основі даних фінансових служб підприємства, а також за показниками фінансової звітності, розробленої на основі Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Наступним (третім) видом економічного аналізу є функціонально-вартісний аналіз (ФВА), який набуває широкого застосування в діяльності підприємства. Мета впровадження цього аналізу бізнесменами та керівниками підприємств – попередити зайві витрати на виробництво продукції шляхом удосконалення технології виробництва та конструкції виробів, використання більш дешевої сировини і матеріалів. Сутність ФВА коротко можна визначити так. Кожний вид продукції виробляється на підприємстві для того, щоб задовольняти потреби покупців, виконувати визначені функції (наприклад, ручка має писати, клей – клеїти і т.д.). Кожна з функцій продукції (товару) має свою вартість, оскільки для їх створення необхідні витрати зречевленої праці. Ці функції можуть бути основними, другорядними і взагалі зайвими.