Дані за статтями затрат наведено в таблиці.
Таблиця 8.2. Витрати на виробництво, %
| Показник | Вся промисловість | Звіт | Відхилення | |
| 1990 | 1997 | |||
| 1. Матеріальні витрати | 70,5 | 53,6 | 73,9 | +20,3 |
| 2. Витрати на оплату праці | 10,6 | 10,9 | 7,9 | -3,0 |
| 3. Відрахування на соціальні потреби | 5,0 | 1,7 | 4,8 | +3,1 |
| 4. Амортизація | 3,4 | 14,7 | 9,0 | -5,7 |
| 5. Інші витрати | 10,5 | 19,1 | 4,4 | -14,7 |
| Разом | 100,0 | 100,0 | 100,0 | -- |
Аналіз розпочинають з оцінки загального виконання плану собівартості продукції. Потім переходять до вивчення відхилень у розрізі окремих видів витрат. При цьому слід урахувати, що відхилення за деякими статтями собівартості можуть бути наслідком дії того самого чинника. Наприклад, підвищення механізації праці може спричинити зниження витрат на заробітну плату, проте підвищити певною мірою витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Ще один комплексний чинник — зростання купованих виробів і напівфабрикатів, який збільшує суму відповідних матеріальних затрат, проте це обов'язково приводить до зниження витрат на заробітну плату, відрахувань на соціальне страхування, зменшення витрат на сировину і матеріали, а також за іншими статтями. Отже, негативні відхилення по одних статтях не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних по інших статтях. Природно, це ускладнює аналіз за статтями витрат, проте дія таких комплексних чинників має місце не дуже часто. Звичайно відхилення по кожній статті собівартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять за межі даної статті.
У нашому прикладі є три відхилення, негативні за своєю суттю (+359, +5, +36).
| Таблиця 8.3. Собівартість промислової продукції за статтями | ||||
| Показник | Фактично випущена товарна продукція за собівартістю | Відхилення | ||
| За плановою | За фактичною | абсолютне | % | |
| 1. Сировина й матеріали | 3301 | 3246 | -55 | -1,7 |
| 2. Зворотні відходи (віднімаються) 3. Куповані вироби, напівфабрикати й послуги кооперованих підприємств | 5015 507 | 10415 866 | +5400 +359 | +208 +2,3 |
| 4.Заробітна плата основна виробничих робітників 5. Заробітна плата додаткова виробничих робітників 6. Відрахування на соціальне страхування | 2502 223 210 | 2292 193 191 | -210 -30 -19 | -8,4 -13.4 -9,1 |
| 7. Витрати на утримання й експлуатацію машин та обладнання | 2382 | 2335 | -47 | -2.0 |
| 8. Загальновиробничі витрати | 1645 | 1592 | -53 | -3,2 |
| 9. Загальногосподарські витрати | 1636 | 1600 | -36 | -2,2 |
| 10. Втрати від браку | X | 5 | +5 | — |
| Виробнича собівартість | 27356 | 27 216 | -140 | -0,5 |
| 11. Позавиробничі витрати | - 215 | 251 | +36 | +16,7 |
| Повна собівартість | 27 571 | 27467 | -104 | -0.37 |
Щодо першого відхилення, то це зовсім не перевитрати, а збільшення частки кооперованих поставок, що зумовило скорочення витрат по більшості інших статей собівартості, особливо витрат на заробітну плату. Дві інші суми перевитрат швидше за все мають особисті негативні чинники, які слід вивчити у подальшому аналізі. На цьому етапі такі суми доцільно розглядати як очевидні резерви зниження собівартості. Після вивчення загальної картини відхилень за статтями собівартості треба перейти до більш ретельного аналізу витрат по окремих статтях собівартості продукції.
Аналіз матеріальних витрат. При аналізі матеріальних витрат потрібно враховувати, до якої галузі належить підприємство, що досліджується. Це зумовлює різний вміст матеріалів і сировини у собівартості продукції, тобто матеріаломісткість продукції. Взагалі в обробних галузях виробництва частка цих витрат дуже велика. Особливо це стосується легкої й харчової промисловості.
Після цього слід також встановити які технологічні процеси використовуються і наскільки вони досконалі та сучасні, тобто безвідходні. Сьогодні слід звертати особливу увагу на витрати палива та електроенергії у зв'язку з їх дефіцитністю і великою вартістю, У деяких галузях промисловості аналіз використання енергетичних ресурсів має пріоритетний характер (енергомісткі виробництва).
Аналіз матеріальних витрат полягає в порівнянні фактичного обсягу їх з плановим чи базовим і в обчисленні дії окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конкретна методика їх дослідження залежать від особливостей технології, а також від видів сировини, матеріалів і енергоносіїв, які використовуються.
Проте завжди слід виявляти вплив двох таких факторів:
1. Зміни питомих витрат сировини й матеріалів на одиницю продукції — фактор "норм".
2. Зміни собівартості заготівлі одиниці сировини та матеріалів — фактор "цін"..
Останній фактор складається з таких трьох підфакторів:
а) зміни купівельних цін з урахуванням усіх доплат і знижок;
б) транспортних витрат, до яких належать і вантажно-розвантажувальні витрати;
в) заготівельних витрат.
Зміна питомих витрат сировини й матеріалів може також відбуватися під впливом причин:
а) пов'язаних із виконанням плану технічного розвитку в заходах, спрямованих на зниження норм витрачання;
б) зумовлених різними іншими відхиленнями від поточних норм витрат.
Приклад розрахунку впливу цих двох основних факторів виконується на підставі табл. 8.4.
Таблиця 8.4. Матеріальні витрати на виріб "А" (20 000 шт.)
| За планом | Фактично | Відхилення | |||||
| Матеріали | норма витрат, кг | ціна, грн. | сума, грн. | Норма витрат, кг | ціна, грн. | сума, грн. | (гр. 6- гр. 3) |
| А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. Литво | 2 | 1,5 | 3,0 | 1,8 | 2,0 | 3,6 | +0,6 |
| 2. Прокат чорних | |||||||
| Металів | 10 | 2,5 | 25,0 | 11 | 2 | 22 | -3,0 |
| 3. Латунь листова | 0,5 | 3 | 1,5 | 0,6 | 4 | 2,4 | +0.9 |
| 4. Інші матеріали | X | X | 15 | X | X | 14 | -1 |
| Разом | X | X | 44,5 | X | X | 42 | -2.5 |
1. Етап деталізації відхилення
При загальній економії матеріалів 2,5 грн. на один виріб перевитрати з двох видів матеріалів склали 1,5 грн. (0,6 + + 0,9). Це й буде резерв зниження матеріальних затрат у розрахунку на 1 виріб. Дані беруть з рядка 7 табл. 8.4.
II. Етап деталізації відхилення
Литво фактор "норм": (1,8 - 1,5)'1,5 = -0,3 гри.;
фактор "цін": (2,0 - 2,5)-1,8 = +0,9 грн.
Разом +0,6 грн.
Прокат чорних металів фактор "норм": (11 - 10)-2,5 = +2,5 грн.;
фактор "цін": (2 - 2,5)-11 = -5,5 грн.
Разом -3,0 грн.
Латунь листова фактор "норм": (0,6 - 0,5)-3 = +0,3 грн.;
фактор "цін": (4 - 3)-0,6 = +0,6 грн. Разом +0,9 грн.
Резерв економії становить 4,3 (0,9 + 2,5 + 0,3 + 0,6), тоді як на першому етапі деталізації показників ці резерви були лише 1,5 грн. Для визначення загальних сум впливу факторів і резервів слід помножити одержані результати на обсяг випуску виробу "А" (20 000 шт.).
Аналіз матеріальних витрат завжди завершується підрахунком резервів зниження витрат і розробкою відповідних заходів щодо їх використання.
Аналіз витрат на оплату праці. У більшості галузей промисловості витрати на оплату праці мають значно меншу частку в собівартості продукції, ніж матеріальні витрати. Проте загальновідомо, що одним з найважливіших джерел зниження собівартості продукції є більш швидке зростання продуктивності праці порівняно із середньою оплатою праці. Тому аналізові витрат на оплату праці слід завжди приділяти першочергову увагу.
Оплату праці аналізують у двох напрямах:
1) аналіз фонду оплати праці як елемента витрат на виробництво на підставі спеціальної статистичної форми (1-ПВ);
2) аналіз оплати праці за окремими статтями калькуляції, насамперед за самостійною статтею — заробітна плата виробничих робітників.
Перший напрям має явні переваги, оскільки ґрунтується на всебічній інформації звітності за трудовими показниками. Аналіз виконання фонду оплати праці розпочинають з визначення абсолютного відхилення від планового фонду або фактичного за базовий період. Після цього досліджують причини такого відхилення. При цьому виявляють вплив двох факторів: зміни середньооблікової чисельності персоналу (кількісний фактор) і зміни середньої заробітної плати працюючих (якісний фактор).
Для розрахунку можна використати спосіб абсолютних різниць, згідно з яким вплив першого з названих факторів визначають множенням відхилення від плану за кількістю працюючих на планову середню заробітну плату, а вплив другого — множенням відхилення від плану із середньої заробітної плати на фактичну чисельність персоналу.
Середньорічна заробітна плата одного робітника залежить від дії таких факторів: кількості робочих днів у періоді, тривалості робочого дня (зміни), середньогодинної оплати. Методика розрахунку така сама, як і при визначенні впливу факторів на середньорічний виробіток 1 робітника.
Під час аналізу складу фонду заробітної плати робітників потрібно встановити співвідношення між різними видами оплати праці (почасова, відрядна, додаткова та ін.), а також виявити непродуктивні виплати. Серед останніх найбільш відомі такі: