Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра економічної теорії
Контрольна робота:
з дисципліни «Державне регулювання економіки»
на тему: «Кейнсіанський варіант виходу з кризи. «Новий курс» Ф.Д. Рузвельта та можливості його застосування в Україні»
Рівне – 2009
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Суть кейнсіанського підходу щодо подолання економічної кризи
Розділ 2. Основні принципи та етапи «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта
Розділ 3. Можливості застосування кейнсіанського підходу подолання економічної кризи в Україні
Висновки
Список використаної літератури та інформаційних джерел
ВСТУП
Тема індивідуально науково-дослідного завдання «Кейнсіанський варіант виходу з кризи. «Новий курс» Ф.Д. Рузвельта та можливості його застосування в Україні».
Актуальність обраної теми полягає в тому, що сьогодні в Україні відбувається падіння виробництва, занепад основних галузей економіки, знецінення курсу національної валюти, масове безробіття, а також ряд інших негативних економічних та соціальних факторів, які зумовлені внутрішніми та зовнішніми чинниками. Програми відбудови виробництва повинні дати відповідь, як нейтралізувати дію тих факторів, які на протязі останніх років сприяли розвитку кризи і блокували відбудову виробництва.
Мета роботи:
1) Зібрати та систематизувати матеріал для науково-дослідного завдання;
2) Дослідити причини виникнення економічної кризи 30 років ХХ століття;
3) Провести аналіз способів подолання кризи за допомогою кейнсіанського варіанту;
4) Основні етапи проведення економічних реформ в США адміністрацією президента Ф.Д. Рузвельта;
5) Проаналізувати та охарактеризувати, можливості застосування кейнсіанської моделі в національній економіці України.
Індивідуально науково-дослідне завдання має наступну структуру:
· Вступ: включає актуальність досліджуваної теми, мету, структуру побудови;
· Розділ 1: містить інформацію про загальні концептуальні засади кейнсіанської теорії з подолання економічної кризи. Основні етапи застосування на практиці та можливі наслідки.
· Розділ 2: в даному розділі, йдеться мова саме про практичне застування кейнсіанської моделі для подолання економічної кризи, а саме в період «Великої депресії».
· Розділ 3: проводиться порівняльний аналіз, щодо можливості ефективного застосування кейнсіанського варіанту саме в умовах сьогодення для української економіки, порівнюється зарубіжний досвід інших країн.
· Висновки: наводяться основні проблеми, способи їх вирішення.
· Список використаної літератури та інформаційних джерел: містить джерела які були використані при написанні науково-дослідного завдання.
Розділ 1. Суть кейнсіанського підходу щодо подолання економічної кризи
Розвиток сучасної макроекономічної теорії часто пов’язують з одного боку з іменем Джона Мейнарда Кейнса, а з іншого боку з періодом – великої депресії, що вразила економіку та ряд європейських країн та США в повоєнні роки. Осмислення уроків великої депресії зумовило появу кейнсіанства та макроекономічної теорії втручання держави в економіку через реалізацію фіскальної політики, що мала забезпечувати порівняно рівномірний розвиток з мінімальним відхиленням від лінії тренда. Тому таку політику називають ще анти циклічною, оскільки вона скерована на подолання циклічності у функціонуванні економіки. До появи кейнсіанства макроекономічні проблеми звичайно трактувалися у термінах «класичної школи», що формувала доктрину вільної конкуренції. Відповідно урядові відводилася пасивна роль у формуванні економічного стану економіки, що зводилась до виконання передусім фіскальних та емісійних функцій. [4, c.198]
Най більший внесок у розробку теорії державного регулювання економіки зробив Джон Мейнард Кейнс (1883-1946) – професор Кембриджського університету. У своїй книзі «Загальна теорія зайнятості, відсотка грошей», що вийшла у світ в 1936 році, причини негативних явищ у капіталістичній економіці – нестійкості, масового безробіття. Кейнс зв’язував і з результатом економічної політики невтручання у господарську діяльність з боку держави, що себе зжила, та вбачав шлях до порятунку капіталізму в переході до системи державного регулювання зайнятості та інвестицій в економіку.
Кейнс запропонував свої механізми забезпечення зростання ефективного попиту як визначального фактору для підвищення рівня зайнятості та росту, які полягають у такому:
1) державному регулюванні відсоткової ставки. Для стимулювання зацікавленості промисловців у нарощуванні виробництва пропонувалося знизити відсотки на кредити, що дозволить збільшити розрив між очікуваною прибутковістю капіталовкладень і вартістю кредитів або, іншими словами, прибутки які залишаються на підприємстві.
2) Збільшенні державних витрат, інвестицій і закупівель товарів та зменшенні податкового навантаження на підприємства. Збільшення витратної частини бюджету повинно компенсуватися новими податковими надходженнями, які утворюються за рахунок збільшення виробництва і розширення зайнятості.
3) Збільшенні, за допомогою субсидій, дотацій, пільг, кредитів доходів соціальних груп, які являють найбільшу групою споживачів, але мають найнижчі доходи.
4) Збільшенні, за допомогою фінансових державою об’єктів громадських робіт, стимулювання створення додаткових робочих місць підприємцям, зайнятості населення та недопущення масового безробіття. [4, c. 205]
Чільне місце Кейнс у стимулюванні економіки відводив бюджетній політиці «великих» витрат, допускаючи для збільшення державних місць інвестицій, фінансування громадських робіт створення нових робочих місць та здешевлення кредитів, помірний дефіцит державного бюджету та приріст грошової маси, оскільки дефіцит державного бюджету та приріст грошової маси, на його думку подвоєння маси грошей не призведе до подвоєння цін, а збільшення зайнятості, навіть за рахунок дефіцитного фінансування, сприятиме збільшенню доходу країни та державному регулюванню норми відсотка. У центрі уваги Джона Кейнса - проблема чинників, що визначають величину сукупного попиту, оскільки попит всупереч твердженням прихильників законів Сея не випливає автоматично із-за пропозиції, а визначається величиною національного доходу, що ділиться на споживання і заощадження. Споживча частина, яка і визначає ефективність попиту, має тенденцію відставати від тієї, що зберігається, через властиву людям психологічну схильність витрачати менше, ніж зростає їхній дохід. Розв'язання проблеми ефективності попиту вбачалося в активному регулюванні державою економічного життя і зокрема, процесу капіталовкладень. Державні інвестиції мають спричинити ланцюгову реакцію пожвавлення економічної діяльності і подолання дефіциту сукупного попиту. Це вирішує механізм інвестиційного мультиплікатора. Приріст інвестицій веде до помноженого приросту національного доходу. Джон Кейнс пропонує впливати на попит за допомогою кредитно-грошової і бюджетної політики. Кредитно-грошова політика спрямована на зниження відсоткової ставки. Центральні банки, маніпулюючи дисконтною ставкою, нормою обов'язкових резервів і скуповуючи цінні папери на відкритому ринку, збільшують грошову пропозицію, тобто проводять політику дешевих грошей. Це повинно стимулювати зростання інвестиційних витрат і збільшення національного доходу. До того ж державі, рекомендується здійснювати пряме бюджетне фінансування інвестиційних проектів з метою стимулювання сукупного попиту. Крім того, варіюючи податкові ставки і податкові пільги, держава може впливати на розміри і потоки капіталовкладень, на фонд споживання, на рівень цін. Але, і можливий дефіцит державного бюджету, оскільки пов'язаний з таким явищем, як інфляція, робить непривабливою ліквідну форму заощаджень і сприяє перетворенню їх на інвестиції. Серед рекомендацій з керування попитом було також відмовлення від безумовного додержування принципу свободи торгівлі в зовнішньоекономічній діяльності. Протекціоністські заходи держави створюють умови для розширення вітчизняного виробництва, а отже, для збільшення зайнятості і росту національного доходу.
Розділ 2. Основні принципи та етапи «Нового курсу» Ф.Д. Рузвельта
Кейнсіанський підхід був застосований адміністрацією Франкліна Делана Рузвельта при реалізації "Нового курсу", так званої системи заходів для подолання економічної кризи 1929-1933 рр. Суть «Нового курсу», перш за все полягала у послідовності проведення економічних реформ, зокрема американський уряд здійснив ряд наступних заходів. В першу чергу, для того, щоб якось налагодити банківську систему. На початку березня 1933 року банки припинили функціонувати. Рузвельт був змушений оголосити надзвичайне становище і зачинити банки на так звані «банківські канікули».
Згодом, 10 березня, президент видав указ, який забезпечував абсолютний державний контроль над золотом. Він передбачав заборону про вивіз американського золота за кордон, таким чином уряд отримав змогу збільшити золотий вміст долара, що згодом дало змогу закріпити долар, як найстабільнішу світову валюту економічних зв’язків. Розширив державне втручання в банківську сферу, уряд видав дозвіл розпочати діяльність спочатку 12 центральним банкам Федеральної резервної системи (ФРС), а згодом, ще 250 банкам, яких у різних містах було визнано “здоровими”, а 15 березня 1933 року почали функціонувати усі без винятку банки в США.