Підбиваючи підсумок проведеного аналізу, констатуємо, що інвестиційний проект А вигідніший, ефективніший як за розміром чистого приведеного доходу й індексу дохідності, так і за періодом окупності. Цей варіант має більший запас щодо норми дохідності.
В економічній теорії зустрічаються й інші поняття та показники для оцінювання ефективності інвестицій, наприклад чиста поточна вартість, внутрішня рентабельність, які виражають такі самі показники чистого приведеного доходу та внутрішньої норми дохідності. Під час оцінювання ефективності доцільно враховувати і супутні, і народногосподарські інтереси.
Практично досить важко розрахувати розглянуті показники з високим ступенем достовірності, тим більше спрогнозувати їх на близьку й далеку перспективу. Тому у процесі складання інвестиційних бізнес-планів достатньо розраховувати показники, що застосовуються в зарубіжній практиці: чистий приведений дохід, індекс дохідності, період окупності, внутрішню норму дохідності.
Названа стратегія теж надзвичайно важлива серед інших функціональних стратегій, оскільки без її позитивної реалізації неможливі будь-які інші стратегії господарства: корпоративна, конкурентні, функціональні.
Фінансова функціональна стратегія означає прогнозування і коригування фінансових потоків відповідно до нових стратегій підприємства: корпоративної, конкурентних і функціональних; розподіл і постійний контроль за використанням фінансових ресурсів СОБ і функціональними службами; оцінювання інвестиційних проектів.
Принципи розробки фінансової стратегії
Розробка фінансової стратегії повинна базуватися на таких принципах:
а) балансування матеріальних і фінансових потоків;
б) найефективніший розподіл фінансових ресурсів для результативного фінансування корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій підприємства;
в) прогнозування альтернативних можливостей розвитку підприємства і його складових з точки зору фінансових харак теристик його діяльності в різних умовах середовища;
г) фінансовий аналіз та контроль.
Завдання фінансової стратегії
Найважливіші завдання фінансової стратегії такі:
а) балансування, встановлення розумних співвідношень між коротко - та довгостроковими ефектами використання фінансових ресурсів;
б) зростання вартості власного внутрішнього капіталу;
в) забезпечення високих темпів зростання доходів;
г) оптимізація співвідношень власного і позичкового капіталу;
д) вдосконалення структури капіталу підприємства;
е) бюджетування;
є) проведення оптимальної дивідендної політики і інші.
Деякі найголовніші напрямки фінансової стратегії
Розглянемо деякі найголовніші напрямки і завдання фінансової стратегії детальніше.
1. Фінансова стратегія розробляється переважно у формі бюджету (фінансового плану). Отже бюджет - найважливіша складова фінансової стратегії, найважливіший напрямок її розробки.
Фінансовий план або бюджет - це фінансовий документ в якому визначено витрати майбутніх періодів і джерела їх покриття.
Бюджет підприємства включає:
План доходів і видатків. Йдеться про очікувані доходи (прибутки) та їх розподіл;
План грошових надходжень і виплат (план руху готівки);
Плановий баланс (групування коштів за їх складом і розміщенням та джерелами надходження).
Розрізняють наступні типи бюджетів підприємства:
Матеріальний бюджет - визначає кількість сировини і матеріалів по видах для реалізації стратегії;
Бюджет закупок - конкретизує витрати на закупівлю сировини і матеріалів для реалізації стратегії;
Бюджет праці - розраховує потребу у трудових ресурсах для реалізації стратегії.
Бюджет адміністративних витрат - розраховує витрати на управління.
Бюджетування в умовах ринку зустрічається з певними труднощами. По-перше, прогнозовані показники грошових надходжень, що залежать від коливання обсягів продаж, можуть не співпадати з фактичними потребами у фінансах на той чи інший період. По-друге, якщо планувати бюджет по діючих нормативах, то він може неадекватно вплинути на ресурсозабезпечення обраної стратегії, якщо середовище суттєво зміниться.
В зв'язку з цим, в умовах нестабільного середовища, з метою уникнення названих і деяких інших труднощів бюджетування, здійснюють певні нейтралізаційні заходи. Серед них: а) застосовують методики гнучкого бюджетування, які передбачають розробку бюджетів з врахуванням багатоваріантності умов їх реалізації; б) розробляють кілька альтернативних бюджетів для різних сценаріїв розвитку середовища; в) зокрема, використовують метод нульового бюджетування - підхід, який зовсім не враховує минулих і поточних бюджетних пропорцій для розподілу ресурсів під реалізацію нової стратегії підприємства.
2. Ще одним напрямом, завданням фінансової стратегії є розробка ефективної структури капіталу підприємства.
Ефективна структура капіталу означає розробку оптимальних співвідношень між основним і оборотним, власним і залученим капіталом, формування оптимальної структури майна підприємства Серед названого особливого значення слід надавати формуванню оптимального співвідношення між власним і залученим капіталом. Фінансовий ліверидж - використання боргів для фінансування інвестицій - нерідко вигідний підприємству. Але надмірні борги підвищують ризик, насторожують інвесторів, що може привести до підвищення вартості капіталу (позичок на капвкладення). Тобто доводиться в такому разі платити вищий дохід на акції, щоб спонукати їх покупку і отримати в такий спосіб фінансування на капвкладення. Беручи в борг (кредит) слід пам'ятати, що підприємству це вигідно доти, доки віддача від позичених коштів перевищує процент, який слід заплатити за користування ними.
3. Проведення дивідендної політики - теж важлива складова, важливий напрямок і завдання фінансової стратегії підприємства.
Дивідендна політика означає вибір оптимального співвідношення між розмірами частки доходу, що направляється на дивіденди (споживання) і часткою доходів, що направляється на інвестування (на нагромадження капіталу).
Існує декілька теорій дивідендної політики:
Дивіденди виплачуються лише після того, коли здійснено всі обов'язкові платежі і задоволено потребу у фінансуванні капвкладень (інвестуванні);
Дивіденди на акції не впливають на ціну цих акцій;
Дивіденди - впливають на ціну акцій і є важливим показником вартості підприємства.
На практиці ж спостерігаємо наступне:
Підприємства, які швидко розвиваються, часто не виплачують дивідендів (або ж виплачують у мінімальних розмірах), а весь дохід, за вирахуванням обов'язкових платежів, скеровують на розвиток виробництва, тобто на інвестування.
Підприємства, які повільно розвиваються, навпаки, вартість акцій підтримують сплатою високих дивідендів, а тому власних коштів на інвестування і швидкий розвиток їм не вистачає.
При розробці фінансової стратегії названі виклади теорії і практики обов'язково враховуються, особливо для вироблення дивідендної політики, управління дивідендами. При цьому розраховують коефіцієнт виплати дивідендів, який є часткою від ділення дивідендів з розрахунку на акцію на дохід з розрахунку на ту ж акцію. Так от підприємства, які прийняли стратегію зростання, планують названий коефіцієнт невисоким, нерідко розраховуються не дивідендами, а новими акціями, кошти від яких направляють на чисті інвестиції, на прискорений розвиток виробництва. І, навпаки, реалізуючи стратегію стабілізації, можна вже більшу кількість доходу направити на дивіденди і коефіцієнт планувати вищим.
[1] Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8.050.206 , 8.050.201 “Менеджмент організацій” денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т.В. – К: НУХТ, 2006 – с. 12.
[2] Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8.050.206 , 8.050.201 “Менеджмент організацій” денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т.В. – К: НУХТ, 2006 – с. 13.
[3] Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8.050.206 , 8.050.201 “Менеджмент організацій” денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т.В. – К: НУХТ, 2006 – с. 15.
[4] Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8.050.206 , 8.050.201 “Менеджмент організацій” денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т.В. – К: НУХТ, 2006 – с. 12.
[5] Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8.050.206 , 8.050.201 “Менеджмент організацій” денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т.В. – К: НУХТ, 2006 – с. 13.
[6] Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8.050.206 , 8.050.201 “Менеджмент організацій” денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т.В. – К: НУХТ, 2006 – с. 15.
[7] Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8.050.206 , 8.050.201 “Менеджмент організацій” денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т.В. – К: НУХТ, 2006 – с. 12.
[8] Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8.050.206 , 8.050.201 “Менеджмент організацій” денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т.В. – К: НУХТ, 2006 – с. 13.
[9] Корпоративне управління підприємством: Метод. вказівки до вивчення дисципліни та виконання практичних робіт для студентів спец. 8.050.206 , 8.050.201 “Менеджмент організацій” денної та заочної форм навчання / Укл.: Березянко Т.В. – К: НУХТ, 2006 – с. 15.
[10] buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,36/catid,95/id,1257 · 32 КБ
[11] inpos.com.ua/511 · 39 КБ
[12] inpos.com.ua/511
[13] Там же
[14] Там же
[15] Там же
[16] inpos.com.ua/511
[17] Там же
[18] www.vuzlib.net/strat_upr/25.htm