На думку колишнього мiнiстра транспорту Японiї Ш. Iсiхари, нинiшню епоху характеризує конфлiкт мiж лiберально-капiталiстичною епохою, що вiдступає, i наступаючою державно-корпоративною епохою. Суть державно-корпоративного господарського механiзму полягає в тому, що стратегiчною метою стає максимiзацiя суспiльного продукту в цiлому, для чого здiйснюються потужнi перерозподiльчi процеси, спрямованi на пiдпорядкування зусиль окремих ланок вiдтворювальної системи завданню пiдвищення кiнцевих результатiв та скорочення суспiльних витрат. Головним засобом здiйснення такої стратегiї є вдосконалення i розширення планування народногосподарських зв'язків, органiчне їх включення в ринкову систему. Ще в серединi 80-х колишнiй вiце-президент компанiї "Форд", президент компанiї "Крайслер" Лi Якокка заявив: "У нас не буде прогресу, якщо ми не вiдмовимося вiд безглуздої думки, наче будь-яке планування в масштабi країни є наступом на капiталiстичну систему" [11, с. 57].
В умовах сучасної ринкової економiки народногосподарський план виконує чимало взаємопов'язаних завдань. По-перше, вiн показує основнi напрями економiчної полiтики уряду, на яку орiєнтуватимуться усi державнi органи при розробцi своїх заходiв; по-друге, план аналiзує наявнi проблеми i розробляє стратегiю їх подолання; по-третє, план дає орiєнтири ринковим суб'єктам, якi формують вiдповiдно стратегiю своїх дiй; по-четверте, координує iнтереси рiзних суспiльних груп в напрямі досягнення суспiльно визнаної мети. Загальнонацiональний план передбачає досконалу систему реалiзацiї державної влади, а також, певним чином - менталiтет, який не сприймає такi засоби, як обмеження свободи особистостi. Тому у багатьох країнах розробляють також регiональнi, галузевi плани, програми тощо.
Будучи основним чинником забезпечення збалансованого самовiдтворення суспiльно-економiчної системи, державна економiчна полiтика водночас є важливим фактором економiчної безпеки, елементом нацiональної безпеки держави. Економiчна безпека держави складається з ефективного виробничого потенцiалу i сукупностi дiєвих вiдносин щодо його застосування з метою стабiльного розширеного вiдтворення головних соцiально-економiчних параметрiв. Елементи економiчної безпеки можна подiлити на матерiальнi i нематерiальнi, тобто такi, що лежать у сферi суспiльних вiдносин.
Зростання прибутку забезпечується насамперед через зниження собівартості продукції. На собівартість продукції впливають продуктивність праці, економія матеріалів і сировини, рівень накладних (постійних) витрат. Собівартість залежить також від обсягу реалізованої продукції. Саме тут виявляються результати маркетингової діяльності підприємства.
Західні вчені-економісти, виходячи з концепції граничних витрат, вивчають можливості отримання максимального прибутку з найменшими витратами в умовах досконалої конкуренції, монополії, олігополії тощо. Так, в умовах досконалої конкуренції максимальний рівень прибутку досягається при виробництві такої кількості продукту, яка забезпечує однаковий граничний доход і граничні витрати.
В економіці України є специфічні фактори, що впливають на рівень прибутку. Передусім це високий ступінь монополізму: близько 96 відсотків засобів виробництва в промисловості на початок 90-х років належали державі. Формування ринкового середовища та відповідне антимонопольне законодавство мають подолати зумовлені цим негативні явища. Чинником підвищення норми прибутку все більше має виступати продуктивність праці.
1. Кучерявенко І.А. Макроекономіка: Практикум: Навчальний посібник. – Київ: Вікар, 2003. – 240 с.
2. Макроекономіка: Підручник/А.Г. Савченко, Г.О. Пухтаевич, О. М. Тітьонко. – К.: "Либідь", 1999. – 288 с.
3. Мочерний С.В. Економічна теорія: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2001. – 656 с.
4. Небава М.І. Теорія макроекономіки: навчальний посібник. – Київ.: Слово, 2003. – 536 с.
5. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 615 с.
6. Панчишин С.М. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів вузів. – К.: "Либідь", 2001. – 614 с.
7. Самуельсон П. Економiка. - Львiв : Свiт, 1993. - 495 с.
8. Солонінко К.С. Макроекономіка: Курс лекцій. – Житомир: 2000. – 419 с.
9. Старченко В.Д. Макроекономіка: (опорний конспект лекцій). – К.: Вид-во "Європейського університету", 2000. – 103 с.
10. Фельдерер, Бернард. Макроекономіка і нова макроекономіка = Macroeconomic: Підручник. – К.: "Либідь" - "Нічлава", 1998. – 464 с.