МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра обліку і аудиту
Реєстр. № ___________
ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
З ДИСЦИПЛІНИ “ ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ (ТЕОРІЯ) “
Для студентів спеціальностей 6.050706 «Облік і аудит» і
6.050201 – „ Менеджмент організацій ”
всіх форм навчання
Тема 1. Предмет , об’єкт і завдання економічного аналізу
1. Поняття економічного аналізу і його роль в ринкових відносинах.
2. Зміст та завдання економічного аналізу
3. Предмет економічного аналізу.
4. Види економічного аналізу
1. Поняття економічного аналізу і його роль в ринкових відносинах
Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності. Важлива роль у рішенні цих задач належить економічному аналізу, тому що з його допомогою розробляється стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовується вибір оптимальних варіантів управлінських рішень, здійснюється контроль за їхнім виконанням, оцінюються результати діяльності підприємства в розрізі структурних підрозділів, видів (сегментів) діяльності та центрів відповідальності, виявляються причини негараздів і наявні резерви.
У дослівному перекладі аналіз означає “розділяю”, “розчленовую”. На цій транскрипції даного терміну основане поняття економічного аналізу у вузькому змісті - розчленовування економічного явища чи процесу на складові сегменти з метою поглибленого вивчення їх як частини цілого. Для вивчення цілого ряду економічних явищ і процесів використовуються й інші методи пізнання. Найбільш близьким до аналізу є синтез, що дозволяє виявити і вивчити взаємозв'язки та залежності між окремими елементами явищ чи процесів, які досліджуються.
Під аналізом у широкому змісті слова розуміють спосіб пізнання процесів і явищ, оснований на розчленовуванні їх на складові частини і вивчення цих частин у їхньому взаємозв'язку.
Економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою. На макрорівні (держава, галузі, регіони) здійснюється загальнотеоретичний економічний аналіз. На мікрорівні (підприємства і організації) – конкретний економічний аналіз, який називають аналіз фінансово-господарської діяльності.
Аналіз фінансово-господарської діяльності є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи і є надійним інструментом для економічного обґрунтування управлінських рішень.
Економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Він сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.
Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли широко використовуються економічні методи управління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки.
Економічний аналіз як наука сформувався на початку ХХ століття.
До революції аналіз господарської діяльності полягав переважно в аналізі балансу і оцінюванні статей активу і пасиву
Після 1917р. економічний аналіз розвивався відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки і потребам командно-адміністративної системи.
У 30-і рр. курс аналізу господарської діяльності був введений у програми вузів СРСР. З'явилися перші підручники і посібники з економічного аналізу. Їхніми авторами були Н.Р.Вейцман, С.К.Татур, М.І. Баканів та ін. Саме в 30-і рр. відбулося становлення аналізу господарської діяльності як науки, і він став широко застосовуватися на практиці для комплексного системного вивчення економіки підприємств і пошуку резервів збільшення виробництва продукції. За передвоєнні роки з питань економічного аналізу було видано біля трьохсот книг і приблизно шістсот наукових статей.
Післявоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтовної розробки теоретичних питань аналізу. У цей же час аналіз органічно вписується в практику управління господарством на рівні як підприємства, так і національної економіки. Поступово розробляються самостійні напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко-економічний, оперативний, економіко-математичний, функціонально-вартісний і т.д.
Отже, було зроблено велику роботу з розвитку економічного аналізу й удосконаленню його методики, підготовлено грунт для наступного етапу – економічного аналізу в період переходу до ринкових відносин.
Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Ряд методик, створених науковцями, використовуються в управлінні виробництвом на різних рівнях. Разом з тим наука знаходиться в стані розвитку. Економічний аналіз тісно пов'язаний з рядом економічних і неекономічних дисциплін: діалектикою, економічною теорією, плануванням і прогнозуванням, бухгалтерським обліком, аудитом, маркетингом, галузевими економіками, організацією виробництва й управління, фінансуванням і кредитуванням підприємств, математикою і статистикою. Серед наук, з якими пов'язаний економічний аналіз, варто особливо виділити діалектику та економічну теорію.
Економічна теорія, вивчаючи економічні закони, механізми їхньої дії, створює теоретичну основу для розвитку аналізу. При проведенні аналітичних досліджень необхідно враховувати дію цих законів.
2. Зміст та завдання економічного аналізу
Зміст аналізу господарської діяльності як наукової дисципліни випливає насамперед з тих завдань, які він виконує в системі інших прикладних економічних наук.
До числа найважливіших задач економічного аналізу відносяться:
підвищення науково-економічної обґрунтованості бізнес-планів і нормативів (у процесі їхньої розробки);
об'єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-плану і дотримання нормативів (за даними обліку та звітності);
визначення величини впливу факторів на зміну показників, які аналізуються;
визначення забезпеченості підприємства трудовими, матеріальними, фінансовими ресурсами й ефективності їхнього використання;
пошук наявних резервів підвищення ефективності виробництва і розробка конкретних заходів щодо їхнього використання;
дослідження конкурентоспроможності підприємства і кон’юнктури ринку;
узагальнення результатів аналізу для прийняття раціональних управлінських рішень.
Слід відмітити, що перехід до ринкового механізму змінює характер аналітичних досліджень, розширює зону діагностики і пошуку. Сферу аналітичних досліджень становить як внутрішнє, так і зовнішнє економічне середовище кожного суб’єкта господарювання. Такий аналіз дозволяє швидко адаптуватися до змін ринкової кон’юнктури, передбачати можливі зміни поведінки партнерів, уникати невиправданого ризику співпраці. Виробнича діяльність при цьому оцінюється з точки зору досягнення максимальних фінансових результатів та економічної стабільності на ринку, а фінансова діяльність і управління фінансовими ресурсами розглядаються крізь призму оптимізації виробництва, пошуку найбільш вигідних сфер підприємництва, раціонального маневрування грошовими потоками.
Таким чином, аналіз господарської діяльності як наука являє собою систему спеціальних знань, зв’язаних з дослідженням тенденцій господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів, управлінських рішень, контролем за їх виконанням, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, виміром та обґрунтуванням величини господарських резервів підвищення ефективності виробництва й розробкою заходів щодо їхнього використання.
Питання про мету економічного аналізу не досить широко висвітлене у підручниках та навчальних посібниках з економічного аналізу. Деякі автори визначають основну мету аналізу господарської діяльності як пошук можливостей (резервів) підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передових досягнень науки та практики, структури ринку, а також детального вивчення попиту й пропозиції на продукцію підприємства [15]. Таке надто вузьке визначення мети обмежується тільки виявленням резервів. На нашу думку, більш вдалим і науково обґрунтованим є таке визначення мети економічного аналізу: сприяння виконанню планів підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, сприяння дальшому розвитку і поліпшенню економічної роботи завдяки підготовці проектів оптимальних управлінських рішень .
3. Предмет економічного аналізу
Економічний аналіз має свій предмет, який він вивчає використовуючи властиві йому методи і технічні прийоми. Предмет економічного аналізу з розвитком самої науки конкретизувався й видозмінювався.
У спеціальній економічній літературі з аналізу господарської діяльності зустрічаються різні визначення предмета економічного аналізу, які можна згрупувати в такій спосіб:
- господарська діяльність підприємства;
- господарські процеси та явища;
- причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів.
У якості одного з повного визначення предмету економічного аналізу найвдалішим, на нашу думку, є таке. Предмет аналізу – діяльність підприємств і їх підрозділів, а також інших господарських формувань, спрямована на досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат
Така точка зору є найсучаснішою, бо окреслює насамперед суттєву ознаку – багатосторонню діяльність підприємств, їх підрозділів та інших господарських формувань, спрямовану на пошуки відхилень показників від плану, норм і договірних зобов’язань, а також зіставлення результатів роботи підприємства з витратами. Кінцевою позицією досягнення успішної роботи є виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.