Крім того, наведене визначення є повним, тому що у ньому звертається увага не лише на діяльність підприємства, а й на роботу його підрозділів, а також чітко підкреслюється цілеспрямований характер діяльності.
Предмет економічного аналізу розкривається через його об’єкти – складові діяльності підприємства, якими є: забезпеченість виробничими і фінансовими ресурсами, характер їх використання, виробництво і реалізація продукції, ії собівартість, фінансові результати роботи, фінансовий стан підприємства та інвестиційна його діяльність.
4. Види економічного аналізу
Загальними функціями управління є: планування, організація, керівництво, контроль і мотивація. Тобто аналіз не розглядається як самостійна функція управління. Однак реалізація кожної з названих функцій неможлива без здійснення економічного аналізу: для планування й організації необхідний аналіз можливих варіантів рішень, тобто перспективний і стратегічний аналіз; для керівництва і контролю важливим є порівняння фактичних результатів з установленими завданнями, тобто оперативний і наступний аналіз, що забезпечує проведення управлінського контролю.
Основними аспектами управлінського контролю є:
визначення цілей (стандартів), які повинні бути досягнуті в позначений відрізок часу, і неприйнятних від них відхилень;
вимір фактично досягнутих результатів за звітний період;
порівняння фактично досягнутих результатів із очікуваними (стандартами);
визначення конкретних дій для коректування істотних відхилень від установлених цілей (стандартів) . є прийнятними (у межах припустимих), корегуючи дії не здійснюються.
У випадку перевищення припустимих відхилень після оцінки ситуації з точки зору реальності цілей (стандартів) починаються корегуючи дії. Якщо визначені цілі (стандарти) нереальні, проводиться їхнє корегування, і процес повторюється. У противному випадку (цілі реальні) після визначення причин відхилень фактичних результатів від установлених цілей (стандартів) здійснюються корегуючи дії, які спрямовані на приведення об'єкта управління у заданий стан. Результат корегуючих дій знову вимірюється, порівнюється з визначеними цілями (стандартами) і виявляється прийнятність відхилень.
Виходячи з представленої послідовності управлінського контролю, основним його етапом є визначення дії, яка забезпечує максимальне наближення фактичних результатів до установлених цілей (стандартів). При цьому всі дії базуються на рішеннях, прийнятих на основі економічного аналізу.
Економічний аналіз відіграє важливу роль у розробці, реалізації і контролі за реалізацією управлінських рішень.
Для правильного розуміння змісту і завдань економічного аналізу важливе значення має його класифікація.
Економічний аналіз класифікується за різними ознаками.
За місцем проведення економічний аналіз поділяється на :
внутрішньогосподарський аналіз, об’єктом якого є підприємство і його структурні підрозділи;
міжгосподарський аналіз, який вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств.
За об’єктами управління виділяють такі види аналізу:
техніко-економічний аналіз;
фінансово-економічний аналіз;
соціально-економічний аналіз;
економіко-статистичний аналіз;
економіко-екологічний аналіз;
маркетинговий аналіз.
За методикою дослідження об’єктів і призначенням результатів економічний аналіз поділяється на :
порівняльний аналіз, у процесі якого звітні показники діяльності підприємства
порівнюються з плановими, даними попередніх періодів, передових підприємств;
факторний аналіз, завданням якого є виявлення величини впливу факторів на зміну
результативних показників;
діагностичний аналіз, який спрямований на встановлення характеру порушень
нормативного ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення;
маржинальний аналіз, особливістю якого є оцінка і обґрунтування ефективності
управлінських рішень у бізнесі на основі взаємозв’язку обсягу продажу, собівартості і прибутку і розподілу витрат на постійні і змінні;
економіко-математичний аналіз, який дозволяє вибрати найбільш оптимальний
варіант рішення економічної задачі;
стохастичний аналіз, який вивчає стохастичні залежності (непрямі зв’язки) між
економічними явищами і процесами;
функціонально-вартісний аналіз, який проводиться з метою виявлення резервів
зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення, і базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.
Залежно від повноти програми (обсягу дослідження) економічний аналіз поділяється на:
комплексний аналіз, який охоплює всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства;
тематичний аналіз, спрямований на дослідження найбільш актуальних для даної ситуації об’єктів.
За охопленням вивчених об’єктів виділяють наступні види аналізу:
суцільний аналіз – висновки за його результатами формуються після вивчення всіх без виключення об’єктів;
вибірковий аналіз – висновки формуються за результатами дослідження тільки частини об’єктів.
Важливе значення також має класифікація економічного аналізу за часом проведення (перспективний і ретроспективний аналіз); за особливостями формування інформаційної бази (внутрішній і зовнішній аналіз); за змістом та характером проведення (фінансовий і управлінський аналіз).
За часом дослідження процесів і явищ економічний аналіз поділяють на перспективний і ретроспективний.
Перспективний аналіз – це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їхніх можливих значень у майбутньому. Такий аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Його завданнями є: прогнозування господарської діяльності; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання плану.
Перспективний аналіз спрямований на обґрунтування економічної стратегії управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; дослідження забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва; опрацьовування запобіжних щодо можливих недоліків заходів; виявлення причин та факторів, які можуть негативно впливати на результати діяльності підприємства; вивчення попиту на продукцію і дослідження портфелю замовлень.
Основна функція перспективного аналізу – сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурентоспроможності підприємства.
Важливе значення для підприємства в умовах ринкової економіки має стратегічний аналіз, який використовується для визначення основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності, оцінки можливих варіантів майбутнього підприємства і його стратегічних альтернатив. Стратегічний аналіз забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень.
Ретроспективний аналіз використовується для: контролю за виконанням плану; виявлення внутрішньогосподарських резервів; об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Він проводиться після здійснення господарських операцій.
Методика ретроспективного аналізу спрямована на: порівняння фактичних результатів діяльності; визначення величини впливу факторів на зміну результатів діяльності підприємства; підрахунок резервів підвищення ефективності виробництва; визначення шляхів мобілізації знайдених резервів.
Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумковий.
Оперативний аналіз використовується для виявлення недоліків, визначення їх впливу на господарські процеси, застосування засобів для усунення небажаних наслідків, прийняття оперативних управлінських рішень. Оперативний аналіз проводиться одразу після здійснення господарських операцій, зміни ситуацій за короткі проміжки часу (зміна, доба і т.п.).
Джерелами інформації для оперативного аналізу є: первинна документація; дані оперативного обліку; матеріали особистого спостереження. Методика оперативного аналізу спрямована на дослідження переважно натуральних показників.
Значення оперативного аналізу полягає в тому, що він дозволяє своєчасно виявляти причину недоліків у роботі підприємства, їхніх конкретних винуватців і оперативно застосовувати відповідні заходи для усунення виявлених недоліків.
Підсумковий аналіз здійснюється після закінчення певного циклу господарської діяльності та одержання відповідної звітності. На відміну від оперативного аналізу він проводиться на всіх рівнях економіки.
Підсумковий аналіз досліджує вартісні показники за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності, тому він характеризується точністю розрахунків і вірогідністю вихідної аналітичної інформації.
Значення підсумкового аналізу полягає в тому, що він комплексно вивчає господарську діяльність підприємства; уможливлює виявлення внутрішньогосподарських резервів, мобілізацію знайдених резервів у майбутніх періодах; є основою перспективного аналізу. Основним недоліком підсумкового аналізу є те, що виявлені за його результатами резерви означають назавжди загублені можливості підвищення ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулих періодів.
Тема 2. Метод і методика економічного аналізу
1. Визначення методу і методики економічного аналізу. Особливості методу економічного аналізу.