Отже, розрахунок ґрунтується на порівнянні двох регресійних моделей: повної, з урахуванням фактора
де
Корінь квадратний із частинного коефіцієнта детермінації називають частинним коефіцієнтом кореляції.
Іноді для характеристики ролі кожного фактора у відтворенні варіації у сукупний коефіцієнт детермінації розкладають на складові:
де
Ефекти впливу факторів на врожайність рису та характеристики щільності зв'язку наведено в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Фактор | | | | | |
| 0,597 | 0,965 | 0,192 | 0,1146 | 0,0727 |
| 0,614 | 3,400 | 0,248 | 0,1521 | 0,1160 |
| 0,489 | 0,501 | 0,045 | 0,0221 | 0,0039 |
| 0,638 | 7,500 | 0,264 | 0,1687 | 0,1168 |
| 0,411 | 1,730 | 0,029 | 0,0119 | 0,0020 |
| 0,716 | 3,443 | 0,362 | 0,2335 | 0,1605 |
У таблиці для кожного фактора наведено три характеристики спільності зв'язку: парний коефіцієнт
Перевірка істотності зв'язку статистичне формулюється як перевірка нульових гіпотез:
Критичні значення
Паралельно з оцінюванням адекватності моделі проводиться перевірка істотності впливу окремих факторів , на у за допомогою t-критерію:
де
Критичні значення
Довірчі межі ефекту впливу визначаються за правилами вибіркового методу
Рівняння регресії має такий вигляд:
Із збільшенням цукристості буряка на 1%, за умови незмінності інших факторів, вихід цукру з 1 т сировини зростає в середньому на 0,953%; щодо порушень технології зберігання та переробки сировини, то вони мають негативний вплив, особливо порушення технології зберігання. Включені в модель фактори пояснюють 84,5% варіації виходу цукру з 1 т сировини; ефекти впливу усіх факторів істотні.