Економічне обґрунтування рішення про ліквідацію підприємства (стр. 2 из 2)

_,

де

– норма витрат матеріалу на і-й виріб;

– виробництво і-го виробу в плановому періоді;

– кількість видів виробів, для яких використовується даний вид матеріалу.

Цей метод має багато різновидів в залежності від норм, що використовуються (на деталь, на виріб), а також від виробничої програми. Потреба в матеріалах на вироби розраховується за нормами на кожну деталь, яка є складовою виробу, і для кожного виду матеріалів окремо. На основі подетальних норм складають зведену норму потреб матеріалів на вироби. Річну потребу в основних матеріалах визначають шляхом множення технічно-обґрунтованих норм на виробничу програму.

Потребу в матеріалах можна визначити за допомогою нормативу питомих витрат матеріалів на одиницю продукції чи обсяг виробництва. Прикладом такого нормативу може бути коефіцієнт використання матеріалів (

), який визначається як відношення чистої маси виробу ( ) до норми витрат матеріалу ( ):

.

При плануванні виробництва нової продукції, для якої не встановлені норми витрат матеріалів, потреба в них визначається методом аналогії. При цьому методі нові вироби за допомогою відповідних коефіцієнтів прирівнюються до виробів, що мають обґрунтовані норми витрат матеріалів, і потреба (П_м) визначається за формулою:

,

де

– норма витрат матеріалу на аналогічний базовий виріб;

– запланований випуск нового виробу в натуральному виразі;

– коефіцієнт, який враховує особливості матеріалу при виробництві нового виробу. В якості такого коефіцієнта може бути використане відношення маси нового до маси базового виробу.

При багатономенклатурному виробництві потреба в матеріалах визначається за типовим представником, тобто виробом, що найбільш повно відображає витрати матеріалів на всю групу (партію) продукції, представником якої він є, за формулою:

,

де

– норма витрат на типового представника;

– програма випуску всіх виробів даної групи.

Якщо в момент розрахунку на підприємстві відсутні дані про обсяг виробничої програми в натуральному виразі, а також норми витрат матеріальних ресурсів, то потреба в них визначається методом динамічних коефіцієнтів:

,

де

– фактичні витрати матеріалів за минулий період;

– індекс зміни виробничої програми;

– індекс середнього зниження норм витрат матеріалів в плановому періоді.

Складовою частиною річної потреби підприємства в матеріальних ресурсах є їх потреба на утворення виробничих запасів сировини і матеріалів. Створення необхідних запасів повинно забезпечувати безперервну роботу підприємства і прискорення оборотності оборотних засобів.

Існують наступні види виробничих запасів:

- транспортний;

- підготовчий;

- технологічний;

- поточний (складський);

- резервний (страховий).

Задача

Дочірнє підприємство “Еней” знаходиться на території Житомирської області смт. Романів, вулиця Леніна, 49/5 виготовлення масла. На протязі більш ніж 30 років ДП “Еней” є одним із основних постачальників масла.

Підприємство було створене у 1974 році.

В 1998 році підприємство було приватизоване шляхом акціонування. Акціонерами товариства стали 755 фізичних осіб.

Реквізити підприємства:

Юридична адреса – 13005, Україна, Житомирська область, Романівський район, смт.Романів, вул.Леніна, 49/5.

Код ЄДРПОУ: 00191879, свідоцтво № 09426463, індивідуальний податковий номер 001918706163, р/р 26005226 АППБ "Аваль" в м.Коростень, МФО 311421.

Відповідно до проведеного конкурентного аналізу продукція підприємства ДП „Еней” є удосконаленою. Крім того, наявність баз, використання сучасної технології дозволяє виробляти масло значно кращої якості ніж у конкурентів та реалізовувати її за конкурентоспроможними цінами.

Підприємство ДП „Еней” застосовує централізовану організацію обліку функціонального типу при якій у виробничих підрозділах реалізуються функції збору бухгалтерських даних, а формування звітних даних за ними і розробку звітності здійснює центральна бухгалтерія.

Розрахуємо можливість банкрутства ДП „Еней”.

Прогноз можливого банкрутства

Показники	На початок періоду	На кінець періоду	Відхилення, (+, –)
Частка оборотних засобів у активах (Коб)	0,15	0,36	0,21
Рентабельність активів, обчислена за нерозподіленим прибутком (Кнп)	0,49	0,25	-0,24
Рентабельність активів, обчислена за прибутком від реалізації продукції (Кр)	0,70	0,33	-0,37
Коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу (Кп)	0,43	0,77	0,34
Віддача всіх активів (Кв)	3,08	1,18	-1,90
Z – показник ймовірності банкрутства	6,52	3,51
Оцінка можливості банкрутства	дуже низька	дуже низька

Розрахуємо показник ймовірності банкрутства:

На початок періоду:

Z₀ = 1,2 * 0,15 + 1,4 * 0,49 + 3,3 * 0,70 + 0,6 * 0,43 + 1,0 * 3,08 = 6,52

На кінець періоду:

Z₁ = 1,2 * 0,36 + 1,4 * 0,25 + 3,3 * 0,33 + 0,6 * 0,77 + 1,0 * 1,18 = 3,51

З зроблених розрахунків видно, що підприємство досить міцно тримається на ринку, є платоспроможне. Підприємство має стабільний фінансовий стан.

Показник імовірності банкрутства понад 3,0, тобто ймовірність настання банкрутства є дуже низькою. Хоча й показник на кінець періоду зменшився у порівнянні з початком, це зрушення є незначним і на стан фінансів ні як не вплине.

Список використаної літератури

1. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. – К.:Ника-центр, Эльга, 2003. - 528 с.

2. Бойчик І.М., Харів М.І. Економіка підприємств. - Львів: В-во “Сполом”.- 1998. - 212 с.

3. Бойчук І.М. та інші. Економіка підприємства: навчальний посібник. – Львів: “Сполом”, 2000.

4. Бухалков М.И. Внутрифирменное планирование. Учебник. М.: Имфра-М, 1999. – 392 с.

5. Вартанов А.С. Экономическая диагностика предприятия: организация и методология. – М.: Финансы и статистика, 1991.

6. Васильков В.Г. Організація виробництва: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2004 – 524 с.

7. Гаврилюк Л.І. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 152с.

8. Друккер Петер. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво / Пер. з англ. – К.: Україна, 1994.

9. Економіка виробничого підприємництва: навч. посібник / за ред. І.М. Петровича. – К.: Знання, 2002. – 406с.

10. Економіка підприємств: Підручник / за ред. П.С. Харіва. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 500с.

11. Економіка підприємств: Підручник: У 2т. / За ред. С.Ф. Покропивного. – К.: Хвиля-Прес, 1995. – Т.1 – 400с.; Т.2 – 280с.

12. Економіка підприємства: Підручник. За ред. акад. С.Ф. Покропивного.- Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2002.- 528 с.

13. Економічний аналіз: Навчальний посібник за ред. проф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2004. – 680 с.

14. Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник – К.: КНЕУ, 2004. –300 с.

15. Курс экономики: Учебник / под ред. Б.А. Райзберга. – М.: ИНФРА-М, 1999. – 716с.

16. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2004. – 376 с.

17. Мильнер Б.З. Теория организаций. М.: ИНФРА, 1998. – 336с.

18. Обеспечение материальными ресурсами и коммерческая деятельность предприятия / Под ред. Весилюнина Ф.П. – Минск: Высшая школа,1991. – 270 с.

19. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. Учебник. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.- 228 с.

20. Осипова Л.В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности. Практикум. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 215 с.

21. Типовая методика разработки техпромфинплана производственного объединения (комбината), предприятия. – М.: Экономика, 1979. – 448 с.

22. Тян Р.Б. Планування діяльності підприємства: Навч. посібник. – К.: МАУП, 1998. – 156с.

23. Управление организацией: Учебник/ Под ред. А.Г. Поршнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. – М.: ИНФРА–М, 1999. – 669с.

24. Фінанси підприємств: Підручник / керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А.М. Поддєрьогін. 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 1999. – 384 с.