Державна політика підтримки підприємництва як засіб ліберального регулювання економіки (стр. 5 из 8)

Рис.1. Основні напрями державної підтримки малого підприємництва

Форми і методи підтримки малих підприємницьких структур за останні роки значно активізувалися на регіональному рівні. При цьому пошук шляхів вирішення проблем малого бізнесу здійснюється безпосередньо підприємницькими структурами при тісній взаємодії з адміністративними органами влади.

Загальну схему можливих напрямів державної підтримки підприємництва представлено на Рис.1.

З огляду на досягнення зарубіжного досвіду з питань підтримки державою малого підприємництва доцільно виділити такі чотири напрями:

форми прямої фінансово-кредитної підтримки;

форми опосередкованої підтримки;

забезпечення юридичної бази для ефективного функціонування малих підприємницьких структур;

захист державою інтересів малих підприємств.

Актуальність розвитку малого і середнього бізнесу зумовлюється, зокрема, тим, що сьогодні саме малими та середніми підприємствами створюється більша частина валового внутрішнього продукту в країнах із розвинутою ринковою економікою, на які нині орієнтується Україна. За даними ООН, у малому бізнесі зайнято понад 50% працездатного населення світу. У таких державах, як США, Японія, Німеччина частка ВВП, виробленого малими та середніми підприємствами, становить 50-60 відсотків від загального його обсягу, а чисельність їх працівників - більше половини (близько 60%) від загальної кількості працюючих.

Дослідження вітчизняних і зарубіжних фахівців свідчать про те, що в Україні є значні кошти в населення, тіньових підприємницьких структур, які вони бояться вкладати в розвиток національної економіки, оскільки не впевнені в тому, що вони можуть бути збереженими і примноженими в процесі їх використання. Отже, вирішення проблем, пов'язаних із фінансово-кредитним забезпеченням потреб малого бізнесу, держава повинна шукати в напрямах удосконалення юридичної бази. Насамперед, це стосується створення правової основи для ефективного використання іноземних і вітчизняних інвестицій, створення сприятливого інвестиційного клімату в країні, включаючи надання державних гарантій тим інвесторам, які вкладають кошти і ресурси в розвиток пріоритетних для країни видів підприємницької діяльності.

Пріоритетність окремих видів підприємництва повинна стати важливим критерієм для формування механізмів фінансово-кредитної підтримки їх розвитку. Визначення пріоритетних напрямів підприємницької діяльності залежить від багатьох факторів. Перш за все це залежить від стану економіки, наявності гострих соціально-економічних проблем і можливостей їх вирішення за рахунок розвитку підприємницької діяльності.

Значну увагу питанням розвитку малого та середнього бізнесу приділяють адміністрації місцевих рівнів. Так в процесі розробки Сумською адміністрацією програми "Сумщина - 2010" наголошено, що підтримка малого підприємництва повинна інтегруватися з іншими складовими економічних реформ: приватизацією, демонополізацією, інвестиційною політикою, формуванням фондового ринку, створенням економічного механізму міжрегіональних відносин.

Відповідно до програми соціально-економічного і культурного розвитку області "Сумщина - 2010" формування нормативно-правової бази підтримки і розвитку підприємництва включає такі заходи:

створення цілісної дворівневої системи законодавчого і нормативного забезпечення підтримки розвитку малого підприємництва на рівні області;

нормативне закріплення часткової передачі функцій регулювання і контролю сфери малого бізнесу громадським об'єднанням підприємців (якість товарів і обслуговування, дотримання принципів добросовісної конкуренції, обов'язкова атестація управлінського персоналу малих підприємств, які претендують на фінансову чи технічну допомогу);

залучення підприємницьких кіл до законотворчого процесу шляхом ефективного використання правових і організаційних можливостей спілок і асоціацій малого підприємництва.

Форми фінансової підтримки пріоритетних напрямів розвитку

малих підприємницьких структур

Пріоритетні напрями підприємницької діяльності	Форми фінансово-кредитної підтримки
1. У сфері науки і наукового обслуговування: розроблення нової конкурентоспроможної продукції; розроблення проектів і впровадження в практику господарювання нових ресурсозберігаючих технологій; наукове обслуговування виробничих об'єднань, фірм, корпорацій	державні замовлення на наукові дослідження в пріоритетних для національної економіки напрямах; фінансування науково-технічних та цільових програм, інноваційних проектів; звільнення науково-дослідних організацій від податку на прибуток, надання пільг в оподаткуванні;
розроблення нових комп'ютерних технологій; розроблення нових прогресивних управлінських, маркетингових технологій	створення Інвестиційних центрів, фондів для підтримки підприємницьких структур, що спеціалізуються у сфері науки і наукового обслуговування
науково-технічна експертиза; аудит, консалтинг; формування банків науково-технічної інформації тощо	звільнення новостворених підприємницьких організацій від податків на певний період часу; цільові субсидії; надання пільгових довгострокових кредитів; надання державних позик на виконання важливих для держави наукових досліджень; прискорена амортизація
2. У галузях промисловості: упровадження прогресивних ресурсозберігаючих технологій; випуск конкурентоспроможної продукції; інноваційна діяльність; завоювання міжнародних ринків збуту наукомісткої продукції	надання пільг в оподаткуванні; надання пільгових кредитів на впровадження прогресивних технологій; надання державних позик для реалізації нових прогресивних проектів, що забезпечують випуск конкурентоспроможної продукції; прискорена амортизація
3. У сфері надання послуг: створення інформаційно-аналітичних центрів; розширення сфери послуг; формування ринків нових послуг; створення мережі фінансово-кредитних установ з використанням сучасних банківських технологій; зниження вартості послуг; упровадження сучасних прогресивних технологій у сфері послуг	державні замовлення на виконання важливих послуг екологічного, соціального характеру; пільгові кредити на впровадження прогресивних технологій у сфері послуг; звільнення від податків на період становлення нових підприємницьких структур на визначений період часу

Фінансово-кредитна та інвестиційна підтримка малого підприємництва на обласному рівні на період до 2010 року передбачає:

забезпечення повного переходу до універсальної "одноподат-кової" чи патентної системи оподаткування всієї сфери малого підприємництва;

створення регіональної системи лізингових послуг, франчайзингу, системи гарантування і страхування інвестиційних ризиків у малому підприємництві;

формування системи фінансово-кредитних установ для підтримки малого підприємництва, які кредитують під відповідні державні гарантії оборотний капітал та інвестиційні проекти малих підприємств, створення відповідних умов для їх діяльності;

створення системи антикримінального страхування малого підприємництва: особистого, малого тощо.

Державна політика України останніх років набула чіткого спрямування на спрощення процедур, пов'язаних з організацією підприємницьких структур, включаючи їх реєстрацію, надання послуг на безоплатній основі підприємцям-початківцям у виборі перспективних видів підприємницької діяльності, інформації стосовно іноземних фірм, ринків збуту тощо.

Продовжують зберігатись і такі негативні тенденції у сфері малого підприємництва, як:

зниження чисельності зайнятих, що припадають у середньому на одну підприємницьку структуру;

скорочення загальної чисельності зайнятих у сфері малого бізнесу;

зростання кількості підприємницьких структур, які функціонують нелегально в тіньовій економіці, а їх діяльність не фіксується в офіційній статистиці.

В умовах ненасиченого ринку та попиту на послуги і продукцію підприємницьких структур зростання чисельності безробітних свідчить про наявність суттєвих негараздів у державній системі сприяння розвиткові підприємництва. [5]

6. Проблеми, які потребують вирішення у сфері підтримки малого і середнього підприємництва

Важливими проблемами, які на теперішній час потребують вирішення у сфері підтримки малого підприємництва, слід вважати такі:

Виділення сфери малого підприємництва в окремий підрозділ сектора підприємництва з визначенням основних техніко-економічних показників, що характеризують результати й ефективність їх функціонування в різних галузях економіки та дозволяють визначити їх вклад у розвиток національної економіки.

Блок малого підприємництва повинен бути представлений у всіх структурах управління національний) економікою, включаючи державний, регіональний, місцевий рівні, входити окремою підсистемою в систему оподаткування підприємницької діяльності.

Підтримка малого бізнесу повинна визначатись як один із стратегічних напрямів розвитку національної економіки.

Механізми державної підтримки підприємництва повинні тісно взаємодіяти з механізмами і системами недержавної підтримки підприємництва. Державно-адміністративні департаменти, які спеціалізуються в напрямах забезпечення ефективного функціонування малого підприємництва, повинні не тільки координувати роботу підприємницьких структур, а й формувати стратегічні та індикативні плани пріоритетних напрямів розвитку малого підприємництва, доводити їх до підприємців, пропонувати стимулюючі мотиви для їх реалізації в практиці господарювання.