Смекни!
smekni.com

Визначення умов та макроекономічних доходів щодо досягнення потенційного ВВП в економіці України (стр. 1 из 4)

Міністерство освіти та науки України

Донецький національний університет

Економічний факультет

Реферат

На тему:

«Визначення умов та макроекономічних доходів щодо досягнення потенційного ВВП в економіці України»

Донецьк 2007


Вступ

Людей завжди цікавили питання, як багатіє держава, що таке багатство країни. У яких випадках воно вимірюється золотом, а в яких – продуктами праці? У давні історичні часи багатство нації, держави пов’язувалося із завоюванням сусідніх чи віддалених територій. Згодом виявилося, що багато країн, які не воювали, також зуміли зміцніти. Більшість процвітаючих країн досягли вражаючих успіхів не за рахунок багатих природних ресурсів, а швидше, навпаки. Вони використовували для розвитку своєї економіки інші механізми, намагалися ощадно і раціонально використовувати наявні природні та трудові ресурси, вели активну торгівлю тощо.

Для виявлення і зіставлення показників господарського життя країни (темпи економічного зростання, рівень і життя населення, продуктивність праці та ефективність використання ресурсів) використовується так звана система національних рахунків.

Система національних рахунків – це система міжнародно визнаних правил обліку економічної діяльності, що відображають усі макроекономічні зв’язки. Визначення таких показників дає можливість прийняти правильне рішення для забезпечення економічного зростання країни, повної зайнятості, стабільного рівня цін, збалансованого платіжного балансу.

Вперше оцінку національного багатства своєї країни здійснив англійський економіст Уільям Петті (1623-1667). У своїй праці «Слово мудрим» він відніс до багатства Англії сукупність земельних угідь, будівель, кораблів, поголів’я худоби, кількісність золотих і срібних монет, меблі та інші товари. На думку Петті, багатство нації, є сумою її рухомого і нерухомого майна. Багатство Англії він оцінив у 250 млн фунтів стерлінгів. Цікавими є міркування вченого відносно того, що невелика країна з нечисленним населенням може (завдяки своєму розташуванню, торгівлі і політиці) бути еквівалентною за багатством і силою країні з великою територією та кількістю населення.

Першу макроекономічну модель національної економіки створив французький учений Франсуа Кене (1694-1774) – глава школи фізіократів. Однак особливо загострилась потреба розрахунків та зіставлення макроекономічних показників у 20-30-ті роки ХХ ст. у зв’язку з Великою депресією (1929-1932 рр.). Чимало важливих і принципів і показників цієї системи розробили А. Маршалл, Дж.М.Кейнс та інші економісти. Після Другої світової війни це стали здійснювати й міжнародні економічні організації. У 1953 р. в ООН було опубліковано документ «Система національних рахунків і допоміжних талиць». Ця система вдосконалювалась, переглядалася й чинна досі.


Визначення основних показників національного багатства

Національне багатство – це сукупність благ, якими володіє нація (народ).

Оскільки на розвиток нації впливають безліч факторів, пов’язаних з матеріальними, духовними, етнічними і культурними цінностями, то до національного багатства сучасні економісти зарахзовують також нематеріальні його елементи.

До основних матеріальних елементів національного багатства належать: виробничий капітал; природні ресурси; вигідне географічне розташування країни; господарські і побутові здобутки домашніх господарств; майно фірм, заводів, фабрик тощо.

До основних нематеріальних елементів національного багатства належать: духовні та культурні цінності, освітній і науковий потенціал нації, інформаційні й інтелектуальні ресурси.

Національне багатство є важливим показником економічної могутності країни, забезпеченості її майбутнього. Щоб виявити, наскільки ефективно працює економіка країни, треба визначити її сумарний дохід усіх її громадян.

Показник ринкової вартості всіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в країні за певний проміжок часу називають валовим внутрішнім продуктом (ВВП).

Валовий внутрішній продукт показує і загальний дохід усіх суб’єктів господарювання, і сумарний обсяг споживання вироблених товарів та послуг. У національній економіці загальний обсяг доходів повинен збігатися із загальним обсягом витрат.

Так, купуючи пальто, ви платите продавцеві 150 грн. Ваші витрати як споживача одночасно є доходами продавця (виробника). У результаті доходи обох сторін змінюються на 150 грн, і н цю ж величину зростає ВВП країни.

Для визначення обсягу ВВП використовуються ринкові ціни вироблених товарів і послуг.

Важливими питаннями при встановленні обсягів ВВП є включення тих чи інших товарів і послуг у загальний рахунок. Існує багато товарів та послуг, вартість яких важко визначити, тому вони не враховуються у ВВП. До них зараховують працю полонтерів (ООН), товари, вироблені у неформальному секторі (тіньова економіка), послуги з утримання домашнього господарства (приготування їжі, виховання дітей, прибирання житла тощо).

При об’єднанні всіх вироблених товарів та послуг в єдиний суспільний продукт виникають певні труднощі. Наприклад, протягом року виробляються такі різноманітні товари, як багатоквартирні і малі будинки, взуття і космічна техніка, автомобілі й медичні інструменти, квіти та яблука, надаються послуги перукарів, юристів тощо. Для того, щоб порівняти їх та звести в одну суму, використовується грошове вираження їх вартості. Важко піддаються оцінюванню товари і послуги, які не мають ринкової ціни. Наприклад, послуги державних установ та організацій (охорона здоров’я, світла, оборона, управління) або виробництво товарів або власних потреб підприємства (наприклад, верстатів чи інструментів).

При розрахунках величини ВВП неохідно усі товари й послуги, вироблені в поточному році, враховувати один раз, адже більшість готових виробів проходять кілька стадій виробництва, перш ніж потрапити до споживача. При цьому на кожній стадії створюється так звана додана вартість.

Наприклад, якщо до ціни цукерок, вироблених у поточному році додати ціну цукру, то ціна цукрі таким чином враховуватиметься двічі: перший раз – коли він продається цукровим заводом, а другий – коли він є складовою цукерок, проданих кондитерською фабрикою.


Таблиця 1. Виробництво цукерок на кондитерській фабриці та їх вартість

Стадія виробництва Ціна товару,грн за 1 кг Додана вартість на кожній стадії,грн
Цукровий буряк 1,0 1,0
Цукор 2,5 1,5
Цукерки 8,0 5,5
Цукерки, розфасовані в коробки і доставлені покупцеві 15,0 7,0

З таблиці видно, що кожний наступний виробник чи продавець отримує певну частину прибутку. При цьому у розрахунки включається додана вартість, створена кожним наступним підприємством.

Вартість, прирощена на певному підприємстві, називається доданою вартістю (ДВ). Вона є різницею між вартістю створеної і реалізованої продукції та вартістю витрат на придбання сировини й матеріалів.

Додана вартість виражає реальний вклад конкретного підприємства у створення вартості кінцевого продукту. Вона включає витрати на зарплату працівникам, прибуток підприємства і амортизацію.

Таблиця 2. Валова додана вартість (ВДВ), створена галузями економіки України у 2000 р.

Галузі економіки Обсяг ВДВ, млн грн До всієї суми ВДВ, %
І. Галузі, які виробляють товари, всього Промисловість Сільське господарство Будівництво 77035 45327 23441 6097 52,8 31,0 16,0 4,2
ІІ.Галузі, які надають послуги, всього з них ринкові послуги: Транспорт і зв’язок Торгівля і громадське харчування Неринкові послуги: Освіта Охорона здоров’я 68972 48673 14899 15240 20299 6428 4091 46,2 33,3 10,2 10,4 13,5 4,4 2,8
Усі галузі 146007 100,0

При розрахунку внутрішнього валового продукту обчислюється вартість кінцевих продуктів, бо ціни проміжної продукції у неї вже закладені.

До ВВП включаються товари і послуги, вироблені у поточний період. Ті, які створені раніше (у попередній період) у цьому показнику не враховуються.

Наприклад, якщо автозавод виробляє і продає новий автомобіль, його ціна входить до ВВП. Якщо ж людина продає інший свій автомобіль, яким уже користувалися, то ця сума не входить до внутрішнього валового продукту.

Або: фірма випускає марки і продає їх по 30 копійок. Кожна вироблена марка збільшує ВВП країни на 30 к. Однак, якщо один колекціонер продасть іншому старовинну марку за 3 тис. грн., то вони не будуть враховані у внутрішній валовий продукт.

Внутрішній валовий продукт враховує вартість продукції, виробленої на території держави, незалежно від території громадянства виробника. Наприклад, українці, які працюють за наймом у Польщі чи Німеччині, зайняті у створенні ВВП тих країн. А представництва у нашій державі General Motors або Nestle працюють на ВВП України.

Таблиця 3. Внутрішній валовий продукт України за категоріями доходів у 2000 р., млрд. грн

ВВП, усього Зокрема
Оплата праці найманих працівників Податки та платежі до бюджетів Валовий прибуток та змішаний дохід
170,1 71,9 28,6 69,9

Іншим, близьким до ВВП показником за своїм змістом є валовий національний продукт (ВНП). Він виражає сукупну вартість усіх товарів і послуг в усіх галузях національної економіки незалежно від розміщення національного підприємства і місця роботи громадян – у своїй країні чи за кордоном. Різниця між ВВП і ВНП у розвинених країнах зовсім незначна – близько 1 % обсягу ВВП. В Україні в 2001 році вона становила 2,3%.