Будівельна організація (стр. 4 из 8)
Маса заготівельних складських витрат визначена за наведеними показниками в середньому забезпечують покриття зазначених витрат.
В локальному кошторисі і зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва зазначається дата, станом на яку приймаються поточні ціни на трудові та матеріально-технічні ресурси.
Тема. Визначення транспортних витрат (або провізної плати) будівельних вантажів.
1. Усереднені показники провізної плати використовуються при складанні інвесторської кошторисної документації. Дані показники наведені в збірнику №2 за лютий 2006 року “Ціноутворення в будівництві”.
2. Провізною платою на транспортування будівельних вантажів враховано витрати на тару, упаковку, навантажувальні роботи, прямі і непрямі витрати (загальновиробничі витрати) та кошторисний прибуток.
Провізною платою на перевезення ґрунту та будівельного сміття не враховано загальновиробничі витрати і кошторисний прибуток, які необхідно додатково.
3. Провізна плата розраховується для усереднених умов перевезення вантажів, бортовими автомобільними тягачами з причепами та напівпричепами, автомобільними самоскидами, спеціальним транспортом і враховується усереднена вантажопідйомність рухомого складу.
4. Провізна плата розраховується на перевезення однієї тонни вантажів по п’яти класам, в загальному від відстані перевезення на 10, 20 , 30, 40, 50, 60, 70 км.
Вартість перевезення на відстань до 10 км. визначають за формулою:
, де 
– провізна плата на і-ий км. в грн. 
– провізна плата на відстань 10 км. за табл.5 ст. 51 відповідного вантажу. 
– вартість тари, упаковки, реквізиту (табл. 5). 
– вартість завантажувальних робіт (табл. 5, останній стовпчик). 
– відстань перевезення в км.На проміжні відстані від 10 до 70 км. шляхом інтерполяції. На відстань більше 70:
а) для відстані кратній 10 км. – шляхом додавання відповідних поправок (наведені в табл. 5) на кожні наступні 10 км.;
б) для відстані не кратній 10 км. – шляхом додавання 10-ї частини відповідної поправки помноженої на некратну кількість км.
5. Клас вантажів визначається відповідно до їх номенклатури та класифікації, наведених в табл. 7 ст. 61 – 93.
За перевезення вантажів непередбачених номенклатурою та класифікацією, провізна плата приймається за класом вантажу, що відповідає фактичному ступеню, що відповідає вантажопідйомності:
Для І класу вантажів – 1 – 0,91;
Для ІІ класу вантажів – 0,9 – 0,71;
Для ІІІ класу вантажів – 0,7 – 0,51;
Для ІV класу вантажів – 0,5 – 0,41;
Для V класу вантажів – 0,4 – 0,31.
6. Провізна плата за перевезення вантажів враховує витрати, пов’язані з простоєм автомобільного транспорту в пунктах завантаження і розвантаження, в межах встановлених нормами.
Порожній пробіг автомобіля між пунктами завантаження і розвантаження при слідуванні за вантажем, а також від місця розташування АТП до пункту першого завантаження і від пункту останнього розвантаження до АТП (нульовий пробіг) враховано в провізній платі і додаткового не враховуються.
Крім випадків, коли обидва пункти першого навантаження і останнього розвантаження знаходяться за межею населеного пункту, де розташоване АТП. При цьому оплачується цей короткий пробіг (табл. 4 ст. 50).
7. Провізна плата за перевезення вантажів у спеціалізованому транспорті обчислюється з урахуванням надбавок (табл. 2 ст. 46).
8. Провізною платою на перевезення цегли, контейнера, пакета, піддона, враховується надбавка 15%. При цьому транспортні витрати обчислюються за фактичною масою вантажу (нетто).
9. Провізна плата за перевезення будівельних крупно габаритних вантажів обчислюються з урахуванням таких надбавок:
1) у розмірі 30% на вантажі, що потребують при перевезенні спеціалізованого устаткування, масою окремого місця понад 250 кг. для скловатних і тарно-штучних;
2) у розмірі 35% по вантажу з розмірами окремого місця по висоті від поверхні дороги понад 2,5 м. до 3,8 м., або по ширині понад 2 м. до 2,5 м.
Зазначені надбавки застосовувати потрібно до перевізної плати без вартості тари та навантажувальних робіт.
Тема. Загальновиробничі витрати та їх розрахунок
Загальновиробничі витрати за відповідними порядками та підсумком прямих витрат:
1. За розділами.
2. Без розділу на розділи в цілому на кошторис.
Для розрахунку загальновиробничих витрат їх статті групують на три блоки:
І блок. Кошти на заробітну плату працівників.
ІІ блок. Відрахування на соціальні заходи згідно законодавства.
ІІІ блок. Інші статті загальновиробничих витрат.
І блок. Розрахувати кошти на заробітну плату працівників виходячи з трудовитрат, що передбачені в прямих витратах: сума трудовитрат робітників-будівельників та робітників, що обслуговують машини та механізми.
У інвесторських кошторисах трудовитрати працівників визначаються за формулою:
, де 
– трудовитрати працівників з загальновиробничих витратах. 
– нормативно-розрахункова кошторисна трудомісткість робіт, що передбачена в прямих витратах (робітників-будівельників та робітників-машиністів); люд-год. 
– усереднений коефіцієнт переходу від нормативно-розрахункової кошторисної трудомісткості, що передбачені в прямих витратах до трудовитрат працівників у загальновиробничих витратах і приймається в розмірах, що рекомендовані Мінбудом України (див. додаток 3 ст. 160 ”Ціноутворення в будівництві”).При визначені коштів на заробітну плату на стадії складування інвесторського кошторису приймається вартість люд-год. в розмірі, рекомендованих Мінбудом для будівництва за нормативним розрядом для виконаних робіт:
, де 
– заробітна плата працівників. 
– вартість люд-год. за виробничим розрядом; грн./ люд-год. – трудовитрати працівників з загальновиробничих витратах .ІІ блок. Відрахування на соціальні заходи визначаються виходячи з норм, установлених законодавством, і кошторисної заробітної плати:
, 
де 
– кошторисна заробітна плата, визначається як сума заробітних плат робітників-будівельників, робітників-механізаторів та працівників у загальновиробничих витратах, тобто інших технічних працівників; 
– коефіцієнт, обчислений виходячи з суми встановлених законодавством нормативних відрахувань на соціальні заходи, крім сплати тимчасової працездатності за перші 5 днів.Станом з 01.01.2006р. він становить 0,4037, тобто
ІІІ блок. Решта статей загальновиробничих витрат.
На стадії складування інвесторської кошторисної документації, розраховують виходячи з нормативно-розрахункової трудомісткості, що передбачаються в прямих витратах та усереднених показників показників для визначення коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат, обчислених в грошовому виразі на люд-год. зазначеної трудомісткості.
Ці показники надаються Мінбудом України (див. додаток 3 ст. 160 ”Ціноутворення в будівництві”).
Кошти на покриття решти статей загальновиробничих витрат визначаються:
, де – трудомісткість кошторисна, що передбачається в прямих витратах (трудовитрати робітників-будівельників і механізаторів). 
– усереднений показник для визначення коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат (грн/люд-год.).Усереднені показники, що рекомендуються Мінбудом для визначення трудовитрат працівників, кошти на заробітну плату яких враховуються у загальновиробничих витратах і коштів на покриття решти статей загальновиробничих витрат, призначені для здійснення підрядним способом.
При здійснені будівництва господарським способом до показників, рекомендованих Мінбудом для підрядного способу будівництва застосовують знижувальний коефіцієнт 0,6.
Решта статей загальновиробничих витрат:
І. Витрати на управління та обслуговування будівельного виробництва:
1. Витрати на основну та додаткову заробітну плату, будь-які інші грошові витрати працівників апарату управління для всіх, крім тих людей, що включені до складу виробничих бригад.
2. Витрати на службові відрядження персоналу.