Аналіз фінансових результатів (стр. 3 из 4)

q1 - кількість реалізованої продукції в звітному році;

q0 - кількість реалізованої продукції в базисному році;

р0 - ціна реалізованої продукції в базисному періоді;

р1 - ціна реалізованої продукції в звітному періоді;

с0 - собівартість реалізованої продукції в базисному періоді;

с1 - собівартість реалізованої продукції в звітному періоді;

Р0 - прибуток від реалізації базисного періоду;

Р10 - прибуток від реалізації продукції звітного періоду в базисних цінах і собівартості;

Р1 - прибуток від реалізації звітного періоду.

Використовуючи дані таблиці 3, розрахуємо вплив на прибуток від реалізації основних факторів:

1) Зміна відпускних цін на продукцію розраховується шляхом порівняння даних:

59730,7-31714,2= 28016,5 тис. грн.

Цей розрахунок у формальному має такий вигляд:

rP (p) = 3q1p1 - 3q1p0,

де:

rP (p) - зміна прибутку за рахунок зміни відпускних цін на продукцію.

2) Зміна об’єму продукції розраховується шляхом множення прибутку базисного періоду на коефіцієнт зміни об’єму реалізації продукції в оцінці за базисною собівартістю:

1748,5· (22685,7: 19819,1) =2001 тис. грн.

Отже, буде 2001 і цю суму порівнюємо з прибутком базисного періоду, тобто 2001-1748,5=252,9 тис. грн. .

У вигляді формули можна записати так:

rP (К1) = Р0·К1 - Р0 = Р0· (К1 - 1),

де:

rP (К1) - зміна прибутку за рахунок зміни об’єму продукції в оцінці базисної собівартості;

К1 - коефіцієнт зміни об’єму реалізованої продукції в оцінці за базисною собівартістю. Він визначається за наступною формулою:

К1 = 3q1·c0

3q0·c0

3) Зміни в структурі реалізованої продукції розраховуються шляхом наступного розрахунку: базисна величина прибутку перемножується на різницю коефіцієнта зміни обсягу реалізації продукції в оцінці за відпускними цінами і коефіцієнта зміни обсягу реалізації продукції за базисною собівартістю. За даними таблиці 3 це виглядає так:

1778,5· (31714,2: 27753,8 - 22685,7: 19819,1) = - 1,7485 тис. грн.

Таким чином, незначні зміни в структурі реалізації (0,001) зменшили суму прибутку від реалізації.

Дані зміни можна записати у вигляді такої формули:

r Р (К1, К2) = Р0· (К1 - К2),

де:

∆ Р (К1, К2) - зміни прибутку за рахунок структурних порушень в об’ємі реалізації продукції;

К2 - коефіцієнт зміни об’єму реалізації в оцінці за відпускними цінами.

Він визначається за наступною формулою:

К2 = ∑ q1·p0

∑ q0·p0

4) Зміна в собівартості продукції шляхом порівняння:

42743,4-22685,7=20057,7

∆ Р (о) = ∑ q1·c1 - ∑ q1·c0,

де:

∆ Р (о) - зміна прибутку за рахунок зміни у собівартості продукції.

5) Зміна в собівартості за рахунок структурних порушень в складі продукції шляхом порівняння базисної собівартості скорегованої на коефіцієнт росту обсягу продукції з базисною собівартістю фактично реалізованої продукції у звітному періоді, тобто:

19819,1·31714,2: 27723,8-22685,7=1396 тис. грн.

В формальному вигляді розрахунок виглядає наступним чином:

∆ Р (Sk) = ∑ q0·c0·K2 - ∑ q1·c0,

де: ∆Р (Sk) - зміна прибутку за рахунок собівартості в результаті структурних зрушень у складі продукції.

6) Зміни цін на матеріали і тарифів на послуги визначають за даними аналітичного обліку і розрахунками економістів.

В даному господарстві ріст ціни на матеріали і тарифів на послуги в загальній сумі склали 214,2 тис. грн., що привело до зниження прибутку.

7) Зміни затрат на 1 гривню продукції шляхом порівняння базисної собівартості реалізованої продукції звітного року 22685,7 і фактичної собівартості, вирахуваної з розрахунком зміни цін на матеріальні і інші ресурси.

Останній показник не показаний в таблиці 3, дані про нього знаходяться в економічному відділі і в даному господарстві він становить 22439,2 тис грн.

Скорочення на 246,4 грн. (22685,7-22439,2) затрат на 1 грн. продукції в подальшому вплинуло на прибуток, що є результатом режиму економії, який використовується в даному господарстві.

Крім позареалізаційних факторів, досліджуються випадки порушення господарської дисципліни: економія, яка створилася внаслідок порушення стандартів і технічних умов, невиконання планових міроприємств по охороні праці і техніки безпеки та інше.

В даному господарстві ці фактори збільшили суму прибутку на 854,4 тис. грн.

Результати факторного аналізу узагальнюються у таблиці 4.

Таблиці 4.

Результати розрахунків впливу факторів на прибуток від реалізації продукції за 2000 р. у ТзОВ “Зоря”.

Показники	Сума змін (+; -)
1	2
Відхилення прибутку всього, в т. ч. за рахунок факторів	1449,6
Збільшення комерційних витрат	-3437,9
Ріст управлінських витрат	-4195,1
Збільшення відпускних цін на продукцію	28016,5
Збільшення обсягу продукції	252,9
Зміни в структурі продукції	-1,748
Збільшення в собівартості продукції	-20037,7
Зміни у собівартості за рахунок структурних змін даної продукції	13,96
Ріст цін на матеріали і тарифів на послуги	-214,2
Скорочення рівня затрат	246,4
Порушення господарської дисципліни	854,4

Аналіз фінансових результатів від позареалізаційних операцій

Фінансові результати від іншої реалізації можуть бути отримані від операцій, пов’язаних з рухом майна підприємства (основних коштів, запасів, цінних паперів). До них відносять реалізація основних фондів і іншого майна. Списання основних фондів з балансу внаслідок морального зносу, здача майна в оренду, забезпечення законсервованих виробничих потужностей і об’єктів, акумулювання виробничих замовлень (договорів), припинення виробництва, що не дало продукції.

Конкретні результати від фінансової діяльності утворюються на підприємстві, якщо воно має фінансові вкладення в цінні папери інших організацій або бере участь у спільній діяльності. Суми належних відповідно до договорів на отримання (до сплати) дивідендів (процентів) по облігаціях, депозитах відбиваються в бухгалтерському звіті по статтях “Відсотки до отримання" і “Відсотки до сплати”. Прибутки, що підлягають отриманню по акціях по терміну відповідно до засновницьких документів відображаються у формі №2 по статті “Прибутки від участі в інших організаціях".

Фінансові результати від позареалізаційних операцій є складовою часткою отриманого прибутку звітного року. В умовах переходу до ринкової економіки їх вплив на формування кінцевих фінансових результатів роботи підприємства істотно зріс. Позареалізаційні фінансові результати відображаються в формі №2.

Позареалізаційні фінансові результати, як правило, не плануються, і тому аналіз зводиться до порівняння сум в динаміці за декілька років. У певній мірі таке порівняння дозволяє судити про організацію роботи маркетингової і фінансової служб господарства, з дотриманням умов господарських договорів (контрактів).

При аналізі позареалізаційних фінансових результатів основна увага повинна бути зосереджена на позареалізаційних збитках. Потрібно встановити причини втрат і перевірити правильність і обґрунтованість віднесення їх на збитки. Так, при наявності збитків від списання безнадійної дебіторської діяльності заборгованості необхідно з’ясувати, при яких обставинах утворилася ця заборгованість, чи була передана справа в арбітражний суд і яке його рішення. Якщо в позові відмовлено судом, то потрібно з’ясувати мотиви відмови.

Ретельному аналізу повинні бути піддані збитки від стихійного лиха. Справа в тому, що в ряді випадків під виглядом збитків від стихійного лиха на цю статтю відносять витрати, викликані безгосподарністю, а також збитки по недостачам і розкраданні.

При аналізі сплачених штрафів, пені і неустойок за порушення умов господарських договорів необхідно з’ясувати, кому і за що сплачені штрафи, які причини і хто є винуватцем. Детальний аналіз позареалізаційних фінансових результатів проводиться за даними облікових регістрів і первинних документів.

Як видно з таблиці 1 позареалізаційні доходи і збитки господарства склали в звітному періоді відповідно 19,8 і 32,5 тис. грн. (відповідно 0,5 і 0,9% до загального обсягу). Якщо порівняти ці показники із базисними (20,4 і 11,0 тис. грн.), то можна зробити висновок, що позареалізаційні доходи скоротилися на 0,6 тис. грн. (19,8-20,4), а поза реалізаційні витрати зросли на 21,5 тис. грн. (32,5-11,0).

Аналіз впливу на прибуток окремих факторів, які базуються на категорії маржинального доходу

В сучасних умовах господарства мають можливість організувати управлінський облік за міжнародною системою, основним принципом якого являється наявність роздільного обліку перемінних і постійних затрат за видами продукції. Основне значення такої системи обліку полягає у високій степені інтеграції обліку, аналізу і прийняття управлінських рішень, що в результаті дозволяє глибоко і оперативно приймати рішення по нормалізації фінансового стану підприємства. Керівництво підприємства заінтересоване в тому, щоб вижити в конкурентній боротьбі, і завжди прагне получити максимум прибутку. Такий максимум воно бажає підтвердити аналітичними розрахунками.

Розглянемо методику аналізу прибутку, який базується на категорії маржинального доходу. Маржинальний дохід являє собою суму прибутку і постійних витрат. Ця категорія базується на тому, що повне поглинання всіх постійних витрат передбачає списання їх повної суми на поточні результати господарства і прирівнюється до одного з напрямків розподілу прибутку. У формальному вигляді маржинальний дохід Dm можна показати двома основними формулами:

Dm = P + Ze; Dm = Q - Zr,

де:

Р - прибуток; Ze - постійні витрати; Zr - змінні витрати; Q - виручка від реалізації.