Резервом росту прибутку в звітному періоді могло стати скорочення величини різних збитків: % до сплати, інші операційні витрати і позареалізаційні витрати на 118,4 тис. грн. (6,2+90,3+21,5).
Для більш глибокого аналізу досліджують склад кожного елементу валового прибутку і фактори, які вплинули на нього.
Всі фактори можна поділити на дві групи:
зовнішні;
внутрішні.
До зовнішніх факторів відносять:
природні умови;
транспортні умови;
соціально-економічні умови;
рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;
ціни на виробництво та інше.
Внутрішні фактори діляться на фактори першого і другого порядку. До факторів першого порядку відносять зміни: прибутку від реалізації,% до одержання (до сплати), інших операційних витрат (доходів), інших позареалізаційних доходів (витрат).
Факторами другого порядку являються зміни: об’єму реалізованої продукції, структури реалізованої продукції, собівартості продукції, ціни продукції.
Взаємозв’язок факторів першого і другого порядку з валовим прибутком прямий, за виключенням собівартості, зниження якої приводить до збільшення прибутку. Фактори першого порядку є складовими елементами валового прибутку і розрахунок їх впливу показаний в таблиці 1.
Фактори другого порядку безпосередньо впливають на прибуток від реалізації і відповідно, і на загальну суму прибутку. Методика розрахунку їх впливу буде показана далі.
При розробці міроприємств для подальшого збільшення прибутку використовують не тільки результати аналізу, але і загальновідомі прийоми: своєчасне списання безнадійних боргів, використання методу ЛІФО при оцінці запасів, формування зносу нематеріальних активів, зниження податків за рахунок використання пільгових податкових платежів, затримка виплат заробітної плати робітникам та ін. .
Для ефективного управління використанням одержаного прибутку проводять аналіз його використання. Методика аналізу аналогічна вищевиложеній методиці формування прибутку, тобто досліджують структуру використання прибутку в динаміці і впливу кожного напрямку використання на загальну величину прибутку.
Як видно із схеми 2 “Структура використання прибутку” сума чистого прибутку залежить від встановлених законодавством України пільг і ставки податку на прибуток. Після сплати податку на прибуток в бюджет, господарство самостійно визначає напрямок використання прибутку, основна частина якого розподіляється згідно установчих документів і по бажанню власників.
Наявність значних відхилень у фонди використання можна розглядати як одну з характеристик вибраної господарством стратегії у здійсненні фінансової діяльності. В умовах неплатоспроможності господарства дану частину використання прибутку доцільно розглядати як потенціальний резерв власних засобів, котрі при зміні співвідношення в розподілі прибутку між фондами споживання і нагромадження можна було направити на збільшення оборотних засобів.
Схема 2
Структура використання прибутку
ВАЛОВИЙ ПРИБУТОК
|
Неоподаткована величина з врахуванням
пільг, встановлених законодавством.
|
Оподатковуваний прибуток
|
ЧИСТИЙ ПРИБУТОК
|
Резервний капітал, виплата дивідендів, фонд накопичення та інше
Нагадаємо, що фонд споживання являється джерелом засобів господарства, зарезервованих для здійснення заходів для соціального розвитку і матеріального заохочення колективу господарства:
безкоштовна матеріальна допомога на необхідні потреби робітників;
видача безпроцентних позик;
оплата харчування працівників;
оплата медичної допомоги, медикаментів, путівок на оздоровлення та інші.
Фонд нагромадження є джерелом засобів господарства, який акумулює прибуток для створення нового майна. Утворений фонд нагромадження показує ріст майнового стану господарства, збільшення власних засобів.
Раніше згадувалося і було доведено на прикладі таблиці 1, що найважливіша складова валового прибутку - прибуток від реалізації, зв’язаний з факторами виробництва і реалізації. В першу чергу аналізують загальну зміну прибутку від реалізації.
Таблиця 2
Оцінка прибутку від реалізації у господарстві “Зоря" за 2000 р.
Показники | Базисний період | Звітний період | Відхилення в сумі (+; -) | Звітний період в% до базисного |
Виручка від реалізації продукції | 27723,8 | 59730,7 | 32006,9 | 215,4 |
Собівартість реалізації продукції | 19819,1 | 42743,4 | 22924,3 | 215,7 |
Комерційні витрати | 2779,9 | 6217,8 | 3437,9 | 223,7 |
Управлінські витрати | 3376,3 | 7571,4 | 4195,1 | 224,3 |
Прибуток від реалізації продукції | 1748,5 | 3148,1 | 1449,6 | 183,0 |
Як видно із таблиці 2, ріст прибутку від реалізації продукції на 1449,6 тис. грн. або 83%, зумовлений ростом виручки від реалізації продукції на 215,4% (32006,9 тис. грн.).
Однак практично в таких самих пропорціях (115,7%, 123,7%, 124,3%) збільшились всі види затрат.
Отже, подальше скорочення затрат являється резервом росту прибутку від реалізації у аналізованому господарстві.
Загальна сума резерву визначається по графі третій таблиці 2:
22924,3+3437,9+4195,1=30557,3 (тис. грн.)
Подальше дослідження прибутку від реалізації складається з розрахунку факторів, які впливають на його обсяг:
Зміна відпускних цін на продукцію;
Зміна обсягу продукції;
Зміна в структурі реалізованої продукції;
Зміна у собівартості продукції;
Зміна у собівартості за рахунок структурних зрушень в складі продукції;
Зміна цін на матеріали і тарифів на послуги;
Зміна затрат на 1 грн. продукції.
Вихідні дані для факторного аналізу прибутку від реалізації продукції наведені і таблиці 3, яка має такий вигляд:
Таблиця 3
Факторний аналіз прибутку від реалізації господарстві “Зоря" за 2000 р.
Показники | Базисний період | Реалізація звітного періоду в базисних цінах | Звітний період |
Виручка від реалізації продукції | 27723,8 3 q0 p0 | 31714,2 3q1 p0 | 59730,7 3q1 p1 |
Собівартість реалізованої продукції | 19819,1 3q0 c0 | 22685,7 3q1 c0 | 42743,4 3q1 c1 |
Прибуток від реалізації | 1748,5 Р0 | 1943,5 Р10 | 3198,1 Р1 |
де: