Аналіз та планування трудових показників (стр. 4 из 8)

1.2 Аналіз використання робочого часу

Аналіз чисельності та структури робітників ще не дає повного зображення використання робочої сили, якщо він не поєднується з аналізом робочого часу.

Основною метою аналізу робочого часу є виявлення резервів використання фонду робочого часу. Формою проявлення цих резервів в їх елементарному вигляді є втрати робочого часу за різних причин та знецінювання праці в зв'язку з браком і неукомплектованістю продукції. Хоча втрати - це упущені можливості на відміну від резервів, але з деякою отупінню умовності їх можна віднести до таких і шляхом прийняття заходів вплинути на причини, викликаючи втрати фонду робочого часу, тобто перетворити можливості у дійсність.

Крім того, боротьба з втратами робочого часу усього-на-всього потребує поліпшення організації праці без додаткових капітальних вкладень.

Для аналізу використання робочого часу складаємо таблицю 1.7.

Таблиця 1.7 - Використання робочого часу одним середньосписковим робітником

Показники	Од. виміру	Періоди			Індекси
		базис	план	звіт	план/ базис	звіт/ план	звіт/ базис
1	2	3	4	5	6	7	8
1. Календарний фонд часу	дн.	365	365	365	1,0000	1,0000	1,0000
2. Вихідні та святкові дні	дн.	108	109	109	1,0093	1,0000	1,0093
3. Номінальний фонд робочого часу	дн.	257	256	256	0,9961	1,0000	0,9961
4. Неявки на роботу, в т.ч.	дн.	42,3	40,9	41,1	0,9669	1,0049	0,9716
а) чергові та всі види додаткових відпусток	дн/%	23,75	23,15	22,81	0,9747	0,9854	0,9604
		56,15	56,60	55,50
б) відпустки по вагітності та пологам	дн/%	1,92	2,35	2,39	1,2246	1,0171	1,2456
		4,54	5,75	5,82
в) виконання державних обовязків	дн/%	0,70	0,74	0,79	1,0665	1,0601	1,1306
		1,65	1,82	1,92
г) відпустки по хворобі	дн/%	12,74	11,90	12,38	0,9342	1,0398	0,9713
		30,12	29,10	30,11
д) адміністративні відпустки	дн/%	1,64	1,96	1,91	1,1943	0,9776	1,1675
		3,87	4,78	4,65
е) цілозмінні простої	дн/%	0,85	0,43	0,39	0,5051	0,9092	0,4592
		2,01	1,05	0,95
ж) прогули	дн/%	0,70	0,37	0,43	0,5242	1,1724	0,6146
		1,66	0,90	1,05
5. Реальний фонд робочого часу	дн	214,7	215,1	214,9	1,0019	0,9991	1,0009
6. Середня тривалість робочого дня	год.	7,82	7,8	7,78	0,9974	0,9974	0,9949
7. Зміна тривалості робочого дня, в т.ч.	год.	0,05	0,03	0,04	0,6000	1,3333	0,8000
а) скорочення за рахунок перерв годуючих матерів	год.	0,02	0,03	0,02	1,5000	0,6667	1,0000
б) скорочення за рахунок внутрішньозмінних простоїв	год.	0,13	0	0,12	0,0000	-	0,9231
в) підвищення за рахунок понаднормової роботи	год.	0,1	0	0,1	0,0000	-	1,0000
8. Реальна тривалість робочого дня	год.	7,77	7,77	7,74	1,0000	0,9961	0,9961
9. Річний ефективний фонд робочого часу	год.	1668,22	1671,33	1663,33	1,0019	0,9952	0,9971

Для аналізу використання робочого часу визначаються коефіцієнти використання номінального фонду робочого часу згідно з формулою 1.6:

(1.6)

де: Ф_рч^ном - номінальний фонд робочого часу, дні.;

П_час - втрати робочого часу у відповідний період аналізуємого часу;

Ф_рч^реал - реальний фонд робочого часу.

Отримане значення коефіцієнту є достатнім, щоб стверджувати про раціональне використання робочого часу. Крім того, порівнюючи коефіцієнти, бачимо, що у звітному періоді у порівнянні з базисним та плановим коефіцієнт використання номінального робочого часу збільшився, тобто були вжиті заходи по скороченню втрат робочого часу.

При співвідношенні цих коефіцієнтів між собою отримаємо індекси, які характеризують динаміку використання номінального фонду робочого часу.

(1.7)

Із аналізу індексів можна зробити висновки відносно зміни реального фонду робочого часу у звітному періоді по відношенню до базисного та планового його рівнів (як зросло, чи зменшилось; на скільки), а також, як зросло (чи зменшилось) значення обсягу випускаючої продукції за рахунок зміни рівня використовуваного фонду робочого часу.

Таким чином, у плановому періоді у порівнянні з базисним втрати робочого часу зменшились на 0,58%; у звітному в порівнянні з плановим – збыльшились на 0,09%, а в звітному у порівнянні з базисним – зменшились на 0,48%, тобто найбільші зміни відбулися у звітному періоді відносно базового.

За рахунок змін відбувся приріст обсягу випускаємої продукції, який визначимо за формулою 1.8.

ΔQ_{баз (пл)} = C_б(пл.)^ч · (Ф_рч^реал)_{баз (пл.)} · (J₃₍₂₎–1) · Ч_о.р^звіт, (1.8)

де С^ч_б - вартість однієї години робочого часу у базисному періоді, грн/год

(C^ч_б = Q_б / Т_б див. таблицю 1.1);

(Ф_рч^реал)_баз - реальний фонд робочого часу у базисному періоді, год;

Ч_о.р^звіт - чисельність основних робітників у звітному періоді, чол;

Q_б та Т_б - відносно обсяг виробництва та технологічна трудомісткість підприємства у базисному періоді; тис. грн. та тис. нормо-год відповідно.

грн.

грн.

Таким чином, порівнюючи обсяг виробництва в базисному та запланованому періоді зі звітним, за рахунок більш раціонального використання робочого часу, обсяг виробленої продукції збільшився. При цьому у звітному періоді в порівнянні з базисним обсяг продукції виріс більше, ніж у звітному в порівнянні з плановим. Це пов’язано з більшою економією робочого часу у звітному періоді в порівнянні з базисним, ніж з плановим.

Слід зазначити, що в подальшій роботі підприємства слід вжити заходів по збільшенню коефіцієнтів використання робочого часу, для цього особливу увагу потрібно приділити:

1) виявленню конкретних причин кожного випадку простоїв для прийняття негайних заходів, спрямованих на їх скорочення та ліквідацію;

2) ретельному вивченню (з листків непрацездатності) характеру захворюваності у окремих групах працюючих та розробці на цій основі дійових заходів, практичних підходів, які забезпечують зниження захворювання;

3) вивченню кожного випадку порушення трудової та виробничої дисципліни з метою її укріплення, використовуючи при цьому не тільки адміністративні заходи, але й форми як морального, так і матеріального впливу на її порушників;

4) упорядкуванню практики надавання короткотермінових адміністративних відпусток без зберігання забезпечення.

1.3 Аналіз продуктивності праці

В ході аналізу продуктивності праці визначаються рівень виконання планових показників, причини їх виконання або невиконання, обґрунтовується реальність планового завдання відносно росту продуктивності праці, виявляються існуючі на підприємстві (в цеху, на ділянці) резерви її зростання, розробляються конкретні організаційно-технічні заходи по їх використанню, розраховується ступінь впливу росту продуктивності праці на приріст обсягу виробництва, чисельність робітників, фонд заробітної плати, зниження собівартості продукції, величину прибутку та рентабельності.

На першому етапі аналізу визначається рівень продуктивності праці та його динаміка за показником середнього виробітку на одного працюючого, на одного робітника, на один чоловіко-день, на одну чоловіко-годину. Найбільш ефективним з достатнім ступенем точності, що дозволяє визначити рівень та динаміку продуктивності праці є розрахунок з нормативно-чистої продукції (НЧП). Зміна рівня продуктивності праці (його динаміка) визначається як відношення рівня продуктивності праці звітного періоду до базисного та/або до планового рівня. Порівняння базисного та планового рівнів дозволяє визначити запланований відсоток росту, а порівняння фактичного (звітного) та базового рівней - ріст продуктивності праці відносно минулого періоду (року).