Аналіз структури доходів соціальних груп населення (стр. 4 из 8)
| Продовольчі товари | харчові продукти, алкогольні напої, тютюнові вироби, харчування поза домом |
| Непродовольчі товари | одяг, тканини, взуття, меблі, килими, товари культурно-побутового призначення, предмети гігієни та медикаменти, транспортні засоби, запчастини та пальне |
| Оплата послуг | житлово-комунальні, побутові, транспорту та зв'язку, культури, відпочинку та спорту, медичні та санаторно-курортні, навчання та дошкільного виховання |
Статистика вивчає розмір споживчих витрат і їх склад у цілому та в розрахунку на одне домогосподарство. Структура та співвідношення окремих складових споживчих витрат є показником матеріального добробуту населення та домогосподарств.
Переважання частки витрат на непродовольчі товари та оплату послуг є свідченням матеріального благополуччя. Розмір витрат є визначальним критерієм матеріального добробуту населення і домогосподарств, оскільки дає об'єктивнішу оцінку реальних доходів, у тому числі не декларованих.
Інформаційною базою є дані вибіркових обстежень умов життя, які враховують всі види витрат домогосподарств, за винятком тих, що пов'язані з підприємницькою та фермерською діяльністю, а також самозайнятістю.
Розмір сукупних витрат домогосподарств та їх складових: грошових витрат та вартості спожитих натуральних надходжень, пільг і субсидій (мал. 2).
Мал. 2 Структура сукупних витрат домогосподарств (населення)
Програма вибіркового обстеження умов життя домогосподарств передбачає спостереження за всіма видами витрат домогосподарств, крім пов'язаних із здійсненням ними підприємницької, фермерської та самостійної трудової діяльності.
Витрати - це сума платежів домогосподарств за товари та послуги, отримані у звітному періоді, сума коштів, направлених ними на купівлю акцій, сертифікатів, валюти, нерухомості, на будівництво, допомогу родичам і знайомим, на вклади до банківських установ, на податки (крім прибуткового) та інші внески. Для всебічного аналізу використання ресурсів домогосподарств вивчаються грошові витрати, які відповідають вищенаведеному визначенню, їх основна складова – споживчі витрати, а також обраховується зведений показник сукупних витрат.
Споживчі витрати – це грошові витрати домогосподарства на купівлю продуктів харчування, алкогольних та тютюнових виробів, непродовольчих товарів, а також — на оплату особистих послуг. Включаються всі витрати домогосподарств на ці. цілі незалежно від місця їх здійснення (у торговельній мережі, зі складу підприємства, організації, на ринку чи у окремих громадян).
Грошові витрати включають споживчі витрати, витрати, пов'язані з веденням особистого підсобного господарства (купівля насіння, добрива, сільськогосподарського реманенту тощо ), грошову допомогу родичам та іншим особам, витрати на купівлю нерухомості, на будівництво житла та господарських будівель, на придбання акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банківських установ, аліменти, обов'язкові податки (крім прибуткового), збори та внески, а також — інші грошові витрати, які не згадувалися раніше. Грошові витрати включають суми, фактично сплачені домогосподарством по відповідних статтях, і не враховують вартість натуральних надходжень, пільг та субсидій.
Сукупні витрати складаються з грошових витрат, а також - вартості спожитих домогосподарством і подарованих ним родичам та іншим особам продовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства, в порядку самозаготівель або подарованих, суми пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, суми пільг на оплату телефону та проїзду у міжміському транспорті. Сукупні витрати характеризують структуру використання домогосподарством сукупних ресурсів і відображають реальний поточний стан матеріального добробуту домогосподарства.
ПОКАЗНИКИ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ЗА РІВНЕМ МАТЕРІАЛЬНОГО ДОБРОБУТУ ТА НЕРІВНОСТІ РОСПОДІЛУ ДОХОДІВ (ВИТРАТ)
В основу дослідження диференціації рівня життя домогосподарств покладені показники витрат, як більш надійні порівняно з даними щодо доходів, які респонденти схильні занижати.
Для вивчення нерівномірності розподілу домогосподарств за рівнем матеріального добробуту використовується метод групувань, за яким домогосподарства (населення) розподіляються в порядку зростання середньодушових показників доходів (витрат) на квантилі та по інтервалах доходів (витрат).
Квантилі розподілу ділять впорядковану (ранжовану за зростанням розміру ознаки – наприклад, за розміром середньодушових грошових витрат) генеральну сукупність (домогосподарств або населення) на однакові за чисельністю групи. Для аналізу даних у цьому збірнику застосовується поділ генеральної сукупності на децилі (десять однакових груп). При формуванні квантилів нульові значення показників не відкидаються.
Децильний коефіцієнт Диференціації доходів (витрат) населення – співвідношення мінімального рівня доходів (витрат) серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів (витрат) серед 10 % найменш забезпеченого населення.
Для характеристики диференціації населення (домогосподарств) за рівнем їх грошових витрат використовуються перший та дев'ятий дециль і розраховуються за формулами:
т
0,1 Σ d j – S D1 – 1 0,1 • 100 – 2
D1 = x0 + h ——1——————— = 30 + 30 ———————— =54 грн.,
d D1 10
де x0 та h - відповідно нижня межа та ширина децильного інтервалу, S D1 – 1 – кумулятивна частка (частота), що передує першому децильному інтервалу, d D1 – частка (частота) першого децильного інтервалу.
т
0,9 Σ d j – S D9 – 1 0,9 • 100 – 89
D9 = x0 + h ——1—————— = 270 + 30 ———————— = 277,5 грн.
d D9 94
Таким чином, серед 10 % найменш забезпечених верств населення максимальні грошові витрати становили лише 54 грн. за місяць, а серед 10% найбільш забезпечених мінімальні витрати перевищували 277,5 грн. на місяць.
Значення D1 та D9 використовуються для розрахунку коефіцієнта децильної диференціації.
D9
VD = ––– = 277,5 : 54 = 5,1,
D1
тобто мінімальні грошові витрати найбільш забезпечених верств населення у 5,1 раза перевищують максимальні витрати найменш забезпечених осіб.
Медіанний рівень доходів (витрат) в розрахунку на одну особу – рівень доходів (витрат), який знаходиться в середині варіаційного ряду населення, ранжованого за зростанням середньодушових показників доходів (витрат). Медіанним буде інтервал, кумулятивна частка якого перевищує половину обсягу сукупності, тобто
m
S d > 0,5 Σ d j.
За даними табл. 6 медіана грошових витрат населення становила:
m
0,5 Σ d j – S me-1 0,5 • 100 – 45
М e = х0 + h ——1——————— = 120 + 30 ———————— = 130 грн,
dте 15
де х0 та h - відповідно нижня межа та ширина медіанного інтервалу, S me-1 – кумулятивна частка передмедіанного інтервалу, dте – частка медіанного інтервалу.
Таким чином, половина населення витрачала грошей у середньому до 130 грн. на місяць, що на 10% перевищувало межу малозабезпеченості (130 : 118,3) • 100- 100 = 10%.
Крива Лоренца - кумулятивний розподіл чисельності населення та відповідних цієї чисельності доходів (витрат). Таким чином, вона відображає співвідношення часток всіх доходів (витрат) та часток всіх їх отримувачів (всіх тих, хто робив витрати). Наприклад (по витратах): за умовою рівномірного розподілу витрат, тобто 10% населення роблять 10% всіх витрат, 20% - п'яту частину витрат, 50% - половину і т.д., цей розподіл має вигляд лінії - діагоналі квадрату зі сторонами від 0% до 100%. Нерівномірний розподіл характеризується кривою Лоренца (лінією фактичного розподілу), яка знаходиться тим далі від діагоналі квадрату, чим більше диференціація.
Коефіцієнт нерівності розподілу доходів (витрат) серед населення або концентрації доходів (витрат), індекс Джині — відображає ступінь відхилення фактичного розподілу доходів (витрат) за чисельно рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу.
В разі КG = 0 розподіл витрат між усіма групами населення рівний, а при КG =1 навпаки, тобто, коли всі витрати здійснює лише одна особа.
Розрахуємо КG за даними табл. 4 децильного розподілу населення за розміром середньодушових грошових витрат за формулою:
т т
КG = 1 – 2 Σ x j cum y j + Σ x j y j,
1 1
де x j, частка населення в j-ій децильній групі, y j - частка витрат, сконцентрованих в j-ій децильній групі, cum y j - кумулятивна частка витрат, т - число децильних груп, що дорівнює 10.
Табл. 4
| Номер децильної групи населення за розміром середньодушових грошових витрат | Частка населення в децильній групі x j | Частка в децильної групи в загальному розмірі грошових витрат y j | Розрахункові дані | ||
| cum y j | x j y j | x j cum y j | |||
| 1 | 0,1 | 0,022 | 0,022 | 0,0022 | 0,0022 |
| 2 | 0,1 | 0,039 | 0,061 | 0,0039 | 0,0061 |
| 3 | 0,1 | 0,051 | 0,112 | 0,0051 | 0,0112 |
| 4 | 0,1 | 0,063 | 0,175 | 0,0063 | 0,0175 |
| 5 | 0,1 | 0,076 | 0,251 | 0,0076 | 0,0251 |
| 6 | 0,1 | 0,089 | 0,340 | 0,0089 | 0,0340 |
| 7 | 0,1 | 0,105 | 0,445 | 0,0105 | 0,0445 |
| 8 | 0,1 | 0,126 | 0,571 | 0,0126 | 0,0571 |
| 9 | 0,1 | 0,158 | 0,729 | 0,0158 | 0,0729 |
| 10 | 0,1 | 0,271 | 1,000 | 0,0271 | 1,0000 |
| Разом | 1,0 | 1,000 | Х | 0,1000 | 0,3703 |
КG = 1 – 2 • 0,3706 + 0,1 = 0,3588, що свідчить про помірну диференціацію витрат населення.