Окрім середніх показників, використовуються відносні показники порівняння зі стандартом. Наприклад, співвідношення середнього розміру призначених місячних пенсій за віком та середньомісячної заробітної плати або порівняння середнього розміру призначених місячних пенсій за віком з мінімальним розміром пенсії.
Мінімальним розміром пенсії за віком вважається мінімальна грошова сума з урахуванням компенсаційних виплат у зв'язку із зростанням споживчих цін, отримання яких гарантовано умовами, передбаченими чинним пенсійним законодавством.
У таблиці 1 подано розміри та співвідношення середньої пенсії та середньої заробітної плати працівників, зайнятих в економіці України.
Табл. 1
| Показник | 1999 | 2000 | Темп зміни, % |
| Середньомісячна заробітна плата, грн. | 219 | 303 | 138 |
| Сума призначених місячних пенсій за віком, грн. | 722 | 877 | 122 |
| Чисельність пенсіонерів, які одержують пенсію за віком, млн. Осіб | 10,4 | 10,3 | 99 |
| Середньомісячна пенсія за віком, грн. | 69 | 85 | 123 |
| Співвідношення середнього розміру пенсії та заробітної плати, % | 31,5 | 28,0 | 89 |
Отже, середньомісячна пенсія за віком 2000-го року становила 85 грн. (877 : 10,3), тобто зросла, порівняно з попереднім роком, на 23% = (85 : 69) 100 - 100. Швидшими темпами зростала середня заробітна плата, коефіцієнт випередження становив 112% = (1,38 : 1,23) • 100. Саме цим пояснюється помітне скорочення (-11% = 89% - 100%) співвідношення середнього розміру пенсії та зарплати. В 2000 році середня місячна пенсія за віком у півтора рази перевищувала її мінімальний розмір (85 : 58 =1,47).
Середні показники доходів порівнюються із встановленими в країні поточними стандартами малозабезпеченості та бідності. Такими стандартами є: прожитковий мінімум, межа малозабезпеченості, розмір доходу, який дає право на отримання допомоги.
Прожитковий мінімум - вартісна межа набору продуктів (харчування, достатніх для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, а також мінімального набору непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. В Україні в 2000 році прожитковий мінімум становив 270,1 грн.
Частка населення, що має середньодушові доходи нижчі за прожитковий мінімум, є показником рівня бідності.
Межа малозабезпеченості - нормативна величина середньодушового сукупного доходу, яка забезпечує непрацездатному громадянину споживання товарів та послуг на мінімальному рівні, встановленому законодавством. У 2000 році ця межа становила 118,3 грн. на місяць.
Розмір доходу, який дає право на отримання допомоги, - це затверджений мінімум душових доходів, який є підставою для призначення допомоги, і в 2000 р. становив 46 грн. У таблиці 2 наведено результати порівняння середньодушових грошових доходів населення України за місяць у 2000 році із зазначеними стандартами малозабезпеченості та бідності залежно від наявності в домогосподарствах дітей.
Табл. 2
| Категорія домогоспо- дарств | Середньодушові грошові доходи за місяць, грн. | Порівняння грошових доходів із стандартами, разів | ||
| Прожитковий мінімум | межею малозабезпече-ності | доходами, що дають право на допомогу | ||
| З дітьми | 109,5 | 0,41 | 0,93 | 2,4 |
| Без дітей | 137,6 | 0,51 | 1,16 | 3,0 |
| В цілому | 120,7 | 0,45 | 1,02 | 2,6 |
Середньомісячні грошові доходи в розрахунку на душу населення по Україні складають 45% від встановленого прожиткового мінімуму (120,7 : 270,1). В домогосподарствах, які не мають дітей, середні грошові доходи досягай половини розміру встановленого мінімуму. Доходи домогосподарств з дітьми знаходяться навіть нижче за межу малозабезпеченості. Отже, в усіх обстежених категоріях домогосподарств доходи не дозволяють задовольнити основні життєві потреби.
У розрахунку на одне домогосподарство обчислюються середньомісячні грошові доходи та середньомісячні сукупні ресурси (діленням загальної суми сукупних ресурсів на кількість домогосподарств) в цілому та по окремих джерелах надходжень. Такі середні подаються по Україні в цілому, в розрізі видів поселень (міські та сільські), а по міській місцевості з поділом на великі та малі міста, а також в розрізі областей.
У таблиці 3 наведено склад середньомісячних доходів домогосподарств України в розрізі видів поселення за 2000 рік.
Табл. 3
| Ресурси домогосподарств | Вид поселення | Структура ресурсів, % | ||||
| Великі міста | Малі міста | Сільська місцевість | Великі міста | Малі міста | Сільська місцевість | |
| Сукупні ресурси – всього, млн. грн., у т. ч.: | 2453 | 2055 | 2292 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
| Грошові доходи | 1841 | 1188 | 937 | 75,1 | 57,8 | 40,9 |
| Натуральні надходження у вартісній оцінці | 390 | 676 | 1184 | 15,9 | 32,9 | 51,7 |
| Використані заощадження | 222 | 191 | 171 | 9,0 | 9,3 | 7,4 |
| Кількість домогоспо- дарств, тис | 6720 | 5450 | 5510 | Х | Х | Х |
Структура сукупних ресурсів істотно відрізняється, особливо в домогосподарствах сільської місцевості та великих міст, де левову частку посідають грошові доходи і становлять 75,1% = (1841 : 2453) • 100%. Натомість у селах більш як половину всіх ресурсів (51,7%) складають натуральні надходження у вартісній оцінці і, в першу чергу, вартість спожитої продукції від особистого підсобного господарства та самозаготівель. Ця стаття доходів є вагомою і в малих містах (32,9%), де в розрахунку на одне домогосподарство середньомісячна вартість натуральних надходжень становить 124 грн. =676000 : 5450, що майже вдвічі більше відповідного показника у великих містах (390000 : 6720 = 58 грн.).
У сільських домогосподарствах середній розмір грошових доходів найменший і складає лише 170 гривень на місяць, середньомісячні сукупні ресурси тут найбільші (2292000 : 5510 = 416 грн.) за рахунок натуральних надходжень.
Аналізується структура сукупних ресурсів і грошових доходів домогосподарств за окремими джерелами надходжень. Склад сукупних ресурсів та грошових доходів порівнюється в просторі (по окремих групах домогосподарств) і в часі. Інтенсивність зміни структури доходів за джерелами надходжень, оцінюється лінійним коефіцієнтом структурних зрушень ld:
m
Σ|dj1-dj0|
ld=_1__________
m
де dj1, dj0 – частки окремого виду доходів у порівняних сукупностях ; т - число складових доходів.
Так, за даними табл. 3 середнє лінійне відхилення часток домогосподарств великих та малих міст становить ld = (|75 1 – 57,8| + |15,9 – 32,9| + |9,0 – 9,3|): 3 = 11.5 п.п., тобто структура сукупних ресурсів домогосподарств великих та малих міст відрізняється в середньому на 11,5 п.п.
Вивчається також динаміка середніх реальних (грошових та сукупних доходів, призначених пенсій) побудовою індексів.
Індекси середньомісячної реальної заробітної плати розраховуються за формулами:
Iрз = Інз : Ірабо Ірз = Інз • І1/р,
де Інз- індекс номінальної заробітної плати.
Також обчислюється індекс реального середнього розміру призначених місячних пенсій за схемою, аналогічною до Iрз.
Головною складовою грошових витрат є споживчі витрати – витрати домогосподарств (населення) на придбання продовольчих і непродовольчих товарів та оплату послуг, незалежно від місця здійснення витрат (організований чи неорганізований ринок, у приватних осіб). Сюди ж включаються витрати на продукти та товари для домашніх улюбленців (собак, котів, пташок тощо).
У розгорнутому вигляді споживчі витрати містять такі статті: