Аналіз стану ринку й визначення ринкових перспектив підприємства (стр. 1 из 6)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

"ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"

ФАКУЛЬТЕТ ІНФОРМАТИКИ Й УПРАВЛІННЯ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ КІБЕРНЕТИКИ ТА МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

КУРСОВА РОБОТА

З МІКРОЕКОНОМІКИ

Аналіз стану ринку й визначення ринкових перспектив підприємства

ВИКОНАВ: студент групи ІФ-46б

Кицун І.В.

КЕРІВНИК: доц. кафедри ЕКММ

Мєльніков О.С.

Харків 2007

Реферат

Звіт про курсову роботу: 34 сторінки, 2 таблиці, 13 рисунків.

Ключові слова:

Виграш ринка – сума надлишків виробника і споживача.

Втрати суспільства – сума втрат виробника і споживача після введення потоварного податку.

Дефіцит – сума, на яку обсяг попиту на товар перевищує обсяг пропозиції при визначеній ціни.

Довгий часовий інтервал - зміна обсягів виробництва можливо за рахунок використання всього комплексу факторів виробництва, у тому числі і таких як нові виробничі потужності, капітальні спорудження та інші.

Закон попиту – чим вище ринкова ціна товару, тим нижче попит на нього. Графічно представляється кривою попиту.

Закон пропозиції – чим вище ринкова ціна товару, тим вище обсяг його пропозиції. Графічно представляється кривою пропозиції.

Коефіцієнт граничної корисності грошей (коефіцієнт приведення до єдиної розмірності) – являє собою відношення зміни валової (загальної) корисності до зміни обсягу бюджету. Показує, на скільки одиниць зросте загальна корисність у результаті споживання додаткової кількості товарів, придбаних у результаті витрати додаткової грошової одиниці.

Коефіцієнт еластичності попиту – кількісна оцінка впливу детермінант на величину попиту. Являє собою відношення процентної зміни попиту до процентної зміни детермінанти, вплив якого досліджується. Показує, на скільки відсотків зміниться обсяг попиту при зміні детермінанти на один відсоток.

Коефіцієнт еластичності пропозиції – кількісна оцінка впливу детермінант на величину пропозиції. Являє собою відношення процентної зміни пропозиції до процентної зміни детермінанти, вплив якого досліджується. Показує, на скільки відсотків зміниться обсяг пропозиції при зміні детермінанти на один відсоток.

Короткий часовий інтервал – це інтервал, протягом якого може бути змінений обсяг виробництва за рахунок використання додаткових факторів виробництва перемінного характеру (робочої сили, сировини, матеріалів).

Надвиробництво – сума, на яку обсяг пропозиції товару перевищує обсяг попиту при визначеній ціні.

Надлишок (вигода) виробника – інтегральна різниця між рівнем ринкової ціни і ціною, по якій згоден продавати товар виробник.

Надлишок (вигода) споживача – інтегральна різниця між ціною, на яку згоден споживач і ринкова ціна товару.

Нормальний прибуток – той мінімальний прибуток, що утримує підприємця в даній галузі виробництва.

Попит – та кількість товарів даного виду, що хоче і може придбати покупець при даній ринковій ціні за визначений проміжок часу.

Потоварний податок – це податок на кожну споживану одиницю продукції, що стягується зі споживача залежно від об'ємів придбаних товарів. Цей податок є частиною ціни реалізованих товарів, їхнє збільшення безпосередньо збільшує ціну.

Пропозиція – та кількість товарів даного виду, що виробник бажає і має можливість поставити на ринок по визначеній ринковій ціні за визначений проміжок часу.

Ринкова рівновага – ситуація збігу обсягу попиту та пропозиції при даній ринковій ціні, тобто продається весь товар, запропонований покупцю, і не існує ні надлишку товару, ні його дефіциту.

Середні валові витрати – кошти, у середньому затрачені на виробництво одиниці продукції. Являє собою відношення валових витрат до загального обсягу випущеної продукції.

У роботі досліджується й аналізується поведінка споживача і виробника на даному ринку відповідно до заданих умов. Проводиться діагностика ринкової рівноваги в короткому і довгому часових інтервалах. Розглянуто сформовані ринкові ситуації до і після введення потоварного податку.

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень ........................................................................5

Вступ .........................................................................................................6

1 Аналіз стану споживача .........................................................................7

2 Аналіз ринкової ситуації .....................................................................10

3 Визначення стану і ринкових перспектив виробника ......................30

Висновки .....................................................................................................33

Перелік джерел інформації .......................................................................34

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

U – функція корисності;

Qn – кількість n-го товару;

Pn – ціна одиниці n-го товару;

Qo – об’єм товару при ринковій рівновазі;

Po – ціна товара при ринковій рівновазі;

D – попит;

S – пропозиція;

M – розмір бюджету розглянутої групи споживачів;

L – функція Лагранжа;

λ – коефіцієнт граничної корисності грошей;

EDp – коефіцієнт еластичності попиту за ціною;

ESp – коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною;

W1 – виграш споживача;

W2 – виграш виробника;

W – загальний виграш ринка;

T – розмір потоварного податка;

SТ– пропозиція після введення потоварного податка;

W1Т – виграш споживача після введення потоварного податка;

W2Т – виграш виробника після введення потоварного податка;

Wт – загальний виграш ринка після введення потоварного податка;

TC – валові витрати;

ATC – середні валові витрати;

MC – граничні витрати;

MR – граничний дохід.

ВСТУП

Курсова робота присвячена аналізу стану ринку і визначенню ринкових перспектив підприємства, становища споживача і виробника, їхньої поведінки в умовах даного ринку.

У наш час відбувається становлення і розвиток ринків різних товарів. Тому велике значення має аналіз ринкової ситуації й обґрунтоване прийняття рішень, які базуються на вивченні поведінки окремих економічних суб'єктів. Комплексний аналіз вимагає більшої кількості більш точних даних і роз'яснення різноманітних ситуацій. Для спрощення в даній курсовій роботі аналізується локальний ринок певного товару, визначаються параметри ринкової рівноваги і фактори її порушення.. Особлива увага в роботі приділяється такому фактору порушення ринкової рівноваги, як державний вплив. Держава встановлює конкретні цілі для окремих ринків чи галузей і застосовує окремі інструменти їх регулювання для здійснення цих цілей. Найбільш ефективним інструментом державного регулювання ринку вважаються податки, оскільки вони не обмежують свободу дій економічних суб'єктів і не порушують функціонування ринкових процесів.

Крім того, в роботі розглянуті способи відновлення ринкової рівноваги по методу Вальраса і Маршалла.

Метою курсової роботи є формування уявлень про можливості, принципи і способи використання математичного інструментарію в економічних дослідженнях, а також придбання навичок самостійного аналізу показників, отриманих у результаті розрахунків.

1 АНАЛІЗ стану СПОЖИВАЧА

Побудова функції попиту на товар для конкретної групи споживачів здійснюється в рамках кардиналістського підходу вивчення поведінки споживача.

Припускається, що споживач так витрачає свій бюджет, щоб отримати максимальну корисність від сукупності придбаних благ. При цьому кожен споживач може оцінити корисність блага кількісно, пам'ятає про убування граничної корисності кожного блага в міру його споживання й формує структуру покупок так, щоб загальна корисність всієї маси товару була максимальною.

Відповідно до цього підходу, перевага споживачів полягає у формуванні функції корисності:

. (1.1)

Вона являє собою кількісну залежність між загальною корисністю, отриманою споживачем (U), і кількістю кожного з N товарів, що входять у споживчий кошик. У даній функції індекси при Q – це види товарів, а значення Q – кількість товарів відповідного виду.

Природним бажанням споживача є те, що він прагне по максимуму задовольнити свої потреби. Однак у прагненні максимізувати сукупну корисність споживача стримує його доходи. Обмеження такого роду описуються бюджетним рівнянням:

, (1.2)

де М – розмір бюджету споживача;

Qi – об'єм споживання i-го товару;

Pi – ціна одиниці i-го товару.

Для того, щоб визначити об'єм споживання певної групи товару, що забезпечує споживачу максимальну корисність при даних обмеженнях необхідно скористатися функцією Лагранжа:

, (1.3)

де

– коефіцієнт граничної корисності грошей, що показує на скільки одиниць збільшиться загальна корисність, якщо витрачати додаткові грошові ресурси на певну групу товарів.

За вихідним даними функція корисності задається наступним рівнянням:

. (1.4)

Розв'язання задачі зводиться до максимізації функції Лагранжа (1.3), що здобуває наступний вигляд:

. (1.5)

Оскільки L – це функція декількох змінних, необхідно знайти значення кожної з них, при якій функція L досягає максимуму. Скористаємося апаратом часткових похідних.

;