Аналіз стану ринку й визначення ринкових перспектив підприємства (стр. 6 из 6)

Функція середніх витрат буде визначена за допомогою функції валових витрат (

), пам'ятаючи про те, що:

(3.1)

Обсяг випуску Q, що дозволяє мінімізувати середні валові витрати, знаходиться як звичайний екстремум функції АТС, тобто через визначення першої похідної функції АТС і прирівнюванні її нулю:

(од.)

Значення обсягу виробництва підставляємо в функцію середніх витрат.

(гр. од.)

Рівень цього показника відповідає мінімальному рівню ринкової ціни, що забезпечує виробнику нормальний прибуток.

Рисунок 3.1 – Відношення параметрів функціонування підприємства у випадку одержання нормального прибутку

З рисунка 3.1 видно, що підприємству вигідно виробляти продукцію при рівні цін, що перевищує АТСmin, оскільки в цих випадках воно отримує економічний прибуток. При ціні, рівної АТСmin, підприємство одержує тільки нормальний прибуток, тобто забезпечує беззбитковість свого функціонування.

Рисунок 3.2 – Відношення середніх валових витрат і цін, які встановилися на ринку

До введення потоварного податку рівноважна ціна на ринку дорівнювала 4,7 гр.од., а після його введення – 5 гр.од. Але це не означає, що дохід підприємства збільшиться, так як воно сплачує 0,47 гр.од. потоварного податку з кожної одиниці продукції

Встановлені ціни менші мінімального значення середніх валових витрат, що дорівнюють 5,1 гр.од. Отже, у короткому часовому інтервалі стан підприємства є вкрай не стійким, але воно може існувати за умови, що ринкова ціна дорівнює чи перевищує мінімальні середні витрати підприємства. Підприємство несе збитки і продовжує виробництво тільки в розрахунку на підвищення ринкової ціни. А в довгому часовому інтервалі підприємство не покриває свої витрати і залишає галузь. Це приведе до скорочення галузевої пропозиції і зрушенню кривої ринкової пропозиції в положення S1 (рис.3.3).

Рисунок 3.3 – Зміна ситуації на ринку в довгому часовому інтервалі

При цьому формується рівноважний стан ринку P1Q1. При підвищенні ціни до рівня P1 фірми розширюють випуск. В галузь входять нові виробники, яких притягнули високі ціни і можливість одержання економічного прибутку. В результаті формується крива пропозиції SL. Виробництво розширюється до QL, ціни знижуються до PL. В результаті більш слабкі фірми змушені залишити галузь, а у фірм, які залишились, встановлюється рівновага, умовою якої є рівність ціни, мінімуму середніх і граничних витрат. Після встановлення рівноваги у всіх фірм будуть приблизно однакові витрати на одиницю продукції і приблизно однакові обсяги виробництва.

Така ситуація зберігається доти, поки одне з підприємств не введе у виробничу базу чи організацію виробництва вдосконалення, що знижують витрати на одиницю виробленої продукції. Одержання цим підприємством економічного прибутку приверне в галузь конкурентів і процес повториться.

Висновки

У даній курсовій роботі був проведений комплексний аналіз локального ринку заданого товару (товар групи А). Проаналізувавши сформовану ситуацію, можна сказати, що товар А, є незалежним, його споживання не залежить ні від цін товарів В и С, ні від об’ємів їхнього споживання.

Були визначені рівноважні параметри ринку, фактори, що впливають на ці параметри, а також поведінка споживачів і виробників при порушенні рівноваги.

Рівновага ринку вважається стійкою, якщо при відхиленні від рівноважного стану вступають у дію ринкові сили, що відновлюють його. Ринкова рівновага відновлюється відповідно до двох підходів: у короткому періоді – за допомогою підходу Вальраса, а в довгому – за допомогою моделі Маршалла.

Аналіз стійкості рівноваги стає можливим лише в тому випадку, якщо ринкова рівновага порушена під впливом певного зовнішнього фактора. Це можуть бути як детермінанти попиту чи пропозиції, їх комбінації, так і інструменти державного впливу.

Особлива увага приділяється дослідженню впливу держави на локальний ринок, зокрема поведінки економічних суб'єктів після введення потоварного податку. Введення потоварного податку спричинило за собою підвищення ринкової ціни. Однак ринок відновлює свою рівновагу, але вже з іншими ринковими параметрами. Підприємство, що працює на даному ринку, має стійке положення, але одержує лише нормальний прибуток. Об’єми попиту та пропозиції скоротилися, відповідно, скоротилися і доходи виробника. Але все-таки надходження в державний бюджет перевищують втрати населення. Отже, введення потоварного податку є вигідним для держави.

Розглянувши ситуації, що можуть, виникнути на ринку, ми зробили висновки щодо перспектив виробника. У короткому часовому інтервалі стан підприємства є вкрай хитливим, але воно може існувати за умови, що ринкова ціна дорівнює чи перевищує мінімальні середні витрати підприємства. Підприємство несе збитки і продовжує виробництво тільки в розрахунку на підвищення ринкової ціни. А в довгому часовому інтервалі підприємство не покриває свої витрати і залишає галузь.

Перелік джерел інформації

1. Вечканов Г.С., Вечканова Г.Р. Микроэкономика. – СПб.: Питер. 2003.

2. Конохова З.П. Микроэкономика. Методическое пособие для студентов заочной формы обучения. – Харьков: ХГПУ.1999.

3. Нуреев Р.М. Курс микроэкономики: Учебник для вузов. – М.:НОРМА.2001.

4. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Мікроекономіка”. – Харків: НТУ “ХПІ”.2003.