2) зниження рівня платоспроможності і кредитоспроможності суб’єктів підприємництва;
3) подальше зниження рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на зовнішніх ринках внаслідок недостатніх обсягів фінансових ресурсів;
4) підвищення рівня збитковості підприємств усіх форм власності і, як наслідок, збільшення кількості збанкрутілих підприємств;
5) зростання соціальної напруженості в суспільстві внаслідок зменшення рівня реальної заробітної плати та збільшення заборгованості із виплати заробітної плати;
6) зниження інвестиційного потенціалу економіки у зв’язку з ускладненим доступом суб’єктів підприємництва до зовнішніх джерел фінансування;
7) зростання частки сумнівних та безнадійних боргів;
8) формування у суспільстві негативного ставлення до ведення підприємницької діяльності, погіршення підприємницького середовища та подальше скорочення іноземнихінвестицій в економіку України.
Пропозиції щодо вирішення проблеми. Вагомість очікуваних негативних економічних наслідків проблеми вимагає активізації політики держави щодо посилення фінансової стійкості вітчизняних суб’єктів підприємництва. Державна політика повинна здійснюватися з використанням інституційних, економічних та організаційних засобів, урахуванням існуючих негативних наслідків фінансово-економічної кризи за напрямами:
1. Покращення рівня доступності фінансових ресурсів для суб’єктів підприємництва за рахунок:
- збільшення обсягів та удосконалення механізму державного фінансово-кредитного сприяння суб’єктам підприємництва;
- спрощення процедур мікрокредитування;
- удосконалення механізмів функціонування страхових, гарантійних та фондів кредитної кооперації, а також використання альтернативних схем фінансування (лізингу, факторингу та форфейтингу). Для цього необхідно вдосконалити законодавство, що регулює лізингові та факторингові операції передусім з метою стимулювання банків вкладати кошти у статутні фонди лізингових та факторингових компаній шляхом звільнення від оподаткування тієї частини прибутку, яка спрямовується на придбання акцій цих компаній; створення системи пільгового довгострокового рефінансування Національним банком України банківських установ, які активно займаються довгостроковими лізинговими операціями;
- суттєвого покращення інвестиційного клімату (через розробку регіональних стратегій залучення іноземних інвестицій як невід’ємного складника стратегії соціально-економічного розвитку території, надання фінансово-кредитного сприяння реалізації інноваційних проектів підприємств, розширення програм залучення іноземних інвестицій з врахуванням крім прямого портфельного інвестування в програмах розвитку окремих галузей регіону заходів щодо сприяння портфельним та неакціонерним формам інвестування для задоволення їхніх потреб у фінансових ресурсах);
- створення системи стимулів легітимізації тіньових доходів.
2. Сприяння збільшенню обсягів господарської діяльності суб’єктів підприємництваУкраїни за рахунок:
- провадження політики, спрямованої на зменшення кількості недіючих та збиткових підприємств (через удосконалення системи оподаткування підприємницької діяльності, значне спрощення дозвільних процедур та удосконалення регуляторної політики, сприяння зниженню рівня витратомісткості виробництва, організаційну підтримку конкурентоспроможних пріоритетних секторів економіки, створення інноваційних організаційних форм бізнесу, а також організацію розвитку підприємницьких та управлінських навиків населення);
- збільшення обсягів державних закупівель в пріоритетних галузях економіки з метою стимулювання попиту на продукцію стратегічно важливих підприємств;
- стимулювання експортних операцій шляхом надання урядом додаткових гарантій банкам щодо залучення кредитних ресурсів в експортоорієнтовані виробництва, часткового компенсування страхових премій при укладанні договору з приватними страховиками, або створення власного державного страхового агентства.
3. Підвищення рівня фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності суб’єктів підприємництва за рахунок:
- підвищення ефективності управління активами та фінансовим станом підприємств;
- реалізації управлінських функцій органів влади стосовно моніторингу рівня, а також стимулювання підвищення рівня ліквідності підприємств;
- проведення просвітницької діяльності про переваги зміцнення ліквідності підприємств;
- стимулювання збільшення частки оборотних активів у структурі балансу суб’єктів підприємництва.
4. Покращення доступу суб’єктів підприємництва до кредитних ресурсів. Для цього необхідно:
- забезпечити поступову стабілізацію становища у банківській системі. На першому етапі пріоритетом має стати врегулювання ризиків, пов’язаних з наростанням неплатоспроможності боржників, а відтак – частки проблемних кредитів. Очікуваним результатом має бути відновлення довіри вкладників до банківської системи та розблокування банківського кредитування;
- впровадити систему заходів щодо реструктуризації проблемної заборгованості підприємств реального сектору економіки, яка має передбачати обов’язкову компенсацію втрат комерційних банків через дотування боржників або сек’юритизацію заборгованості;
- започаткувати практику субсидіювання процентних ставок за кредитами, що надаються на купівлю товарів вітчизняного виробництва.
5. Посилення фінансової складової економічної безпеки вітчизняних підприємств сектора малого підприємництва за рахунок доповнення програм підтримки малого підприємництва розділом та заходами зі зміцнення його фінансової безпеки, а також активізації управлінських функцій регіональних та місцевих органів влади у напрямі формування безпечного підприємницького середовища.